ІННОВАЦІЙНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ УПРАВЛІННЯ УБЕЗПЕЧЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті досліджено вплив макросередовища функціонування підприємств на формування мотиваційної складової управління убезпеченням їх діяльності. Обґрунтовано, що макроекономічна нестабільність, регуляторна невизначеність, адміністративний тиск, часті перевірки та зростання трансакційних витрат формують складне інституційне середовище функціонування підприємств, яке особливо відчутно позначається на діяльності підприємств харчової галузі. Визначено, що за таких умов мотивація персоналу до убезпечення діяльності підприємства часто набуває переважно примусового характеру та орієнтується на уникнення санкцій, штрафів і претензій, що зумовлює формалізацію безпекозабезпечувальної поведінки, зниження ініціативності працівників і послаблення їхньої відповідальності за результати діяльності.

Особливу увагу приділено розмежуванню примусової та внутрішньо-усвідомленої мотивації персоналу до убезпечення діяльності підприємства. Доведено, що примусова мотивація має реактивний характер і ґрунтується переважно на зовнішньому контролі, адміністративному тиску та загрозі покарання, тоді як внутрішньо-усвідомлена мотивація формується на основі внутрішнього сприйняття значущості безпечної поведінки, усвідомлення особистої відповідальності та розуміння економічної доцільності дотримання встановлених вимог. На цій основі акцентовано, що підвищення ефективності управління мотиваційною складовою можливе лише за умови трансформації примусової мотивації у внутрішньо-усвідомлену.

Запропоновано підхід до пояснення трансформації мотивації працівників на основі соціально-економічного обміну між працівником і підприємством, за якого ключовою умовою переходу до внутрішньо-усвідомленої мотивації визначено збалансованість вигод сторін. Удосконалено підхід до типологізації підприємств за економічними детермінантами формування мотивації персоналу до убезпечення діяльності, що дозволило виокремити фінансово нестійкі підприємства, фінансово стабільні підприємства з помірною динамікою розвитку, підприємства, що динамічно зростають, а також масштабні підприємства з ознаками фінансової нестійкості окремих параметрів, та встановити відповідні їм моделі мотивації персоналу.