ТИПОЛОГІЯ ЛІДЕРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ СЕРЕД САМОЗАЙНЯТИХ: ЗВ'ЯЗОК З ЕФЕКТИВНІСТЮ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА СТАЛИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ

Анотація

Метою статті визначено дослідження типів підприємницького лідерства самозайнятих в контексті виявлення тих поведінкових характеристик, які визначають їх вибір способів управління бізнесом і співвіднесення виділених типів лідерства з конкурентоспроможністю їх сервісу у рекреаційній сфері. В основу дослідження взято припущення, що лідерський стиль самозайнятої особи прямо визначає стратегічну стійкість і операційну ефективність її бізнесу. Охарактеризовано специфіку замозайнятості і роль самозайнятих у розвитку сфери послуг. Актуалізовано розвиток послуг у рекреаційній сфері і підкреслено, що в  умовах воєнного часу мікробізнес у рекреаційній сфері  є суспільно значущим  видом діяльності і потребує підприємницького лідерства. Підприємництво  трактовано як процес створення нової цінності через ініціативу, інноваційність, готовність до ризику та здатність до співпраці зі стейкхолдерами. Визначено сутність підприємницького лідерства у сфері самозайнятості, чинники, що зумовлюють потребу в ньому і його зв'язок із якістю та ефективністю  бізнес-процесів. Диференційовано  типи самозайнятих за ступенем прояву підприємницького лідерства у сфері послуг. Опираючись на підходи ціннісно-орієнтованого управління, співвіднесено  підприємницьке лідерство із ефективністю керування тією сукупністю процесів, яка формує споживчу цінність для цільової аудиторії – бізнес-процесами. Виділено критерії ефективності бізнес-процесів у сфері рекреації. Це послужило основою для авторської типології підприємницького лідерства самозайнятих, яка сформована з урахуванням їх поведінкових характеристик стосовно організації бізнес-процесів.  Вона передбачає виділення чотирьох базових типів: господар-автентик, організатор-практик, інноватор-системник та візіонер-творець досвіду. На прикладі  рекреаційного бізнесу самозайнятих в Україні проілюстровано виділені типи підприємницького лідерства та перспективи розвитку їх бізнесу. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно визначає напрями розвитку тих підприємницьких компетентностей, які сприятимуть зростанню конкурентоспроможності дрібного бізнесу і сталого розвитку регіону.