ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ДОСЯГНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Анотація

Констатовано, що цифрова трансформація є складовою суспільного прогресу,  драйвером розвитку економіки, яка  змінює моделі діяльності людей, організацій, територіальних громад, регіонів, країни; зумовлює появу, розвиток і модернізацію різних технологій (штучний інтелект, електронне урядування, цифровізація медичної й соціальної сфер, ІТ-системи екологічного моніторингу тощо). Стверджується, що цифрова трансформація уможливлює суспільний розвиток і сприяє кількісно-якісним перетворенням у різних сферах діяльності.

Акцентовано на сутнісному наповненні та формах цифрової трансформації в управлінні сталим розвитком. Доведено, що цифрова трансформація дозволяє отримати підприємствам, галузям та секторам економіки економічний, соціальний, екологічний, іміджевий та інші ефекти. Наголошено на спільному цифровому майбутньому України та ЄС і його ролі  у процесі подвійного переходу (зеленого та цифрового).

Представлено окремі результати діяльності нашої держави у контексті досягнення спільних цілей ЄС та України в контексті управління сталим розвитком упродовж 2022-2023 років.

Аргументовано, що використання цифрових технологій в  управлінні сталим розвитком загалом та в досягненні екологічних цілей зокрема, є об’єктивно передумовою забезпечення цифрової екологічної стійкості економіки. Систематизовано причини, які вказують на взаємозв’язок цифрової трансформації й екологічного управління. Наголошено на тому, що існують окремі аспекти негативного впливу цифрової трансформації на довкілля, що посилює значимість екологічної складової управління сталим розвитком. Стверджується, що цифрова трансформація поширюється на суспільство, оскільки вона зумовила появу соціальних мереж, які можуть бути використані як дієвий інструмент формування інноваційної екологічної культури та посилення ролі громадського сектору в управлінні сталим розвитком національної економіки. Застосування цифрових технологій GPI дозволить зосередити увагу стейкхолдерів на екологічних питаннях; додати процесу управління сталим розвитком системності; пришвидшити реалізацію науково обґрунтованих заходів щодо екологізації як виробництва, так і управлінської  діяльності.  За таких умов постає питання ефективного використання цифрових технологій в управлінні сталим розвитком, які працюючи «на вході» з наявним ресурсним потенціалом, екологічними дисбалансами дозволять отримати «на виході» ресурс – «сталий розвиток держави, її регіонів і територіальних громад». Наголошено, що завдяки новітнім цифровим технологіям (штучний інтелект, робототехніка, інтернет речей, циркулярна економіка, розширена переробка, великі дані та аналітика, технології декомпозиції, блокчейн, екодевелопмент) можна покращити процеси управління сталим розвитком, забезпечити кращу доступність інформації, ефективне використання ресурсів та підвищити участі громадськості у прийнятті рішень, забезпечити зелений перехід економіки до більш екологічно стійкого способу розвитку.