ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ВИМІРЮВАННЯ SEE-РИЗИКІВ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ДВОРІВНЕВА ПРОЦЕДУРА ДІАГНОСТИКИ

Анотація

Актуальність дослідження визначається тим, що позитивна динаміка окремих статистичних показників машинобудівної галузі України не поширювалася рівномірно на всі підприємства цієї галузі: приблизно кожне четверте машинобудівне підприємство залишалося збитковим навіть у році з найвищим за досліджуваний період сукупним фінансовим результатом до оподаткування. Метою статті є обґрунтування та апробація дворівневої процедури діагностики й вимірювання ризиків машинобудівних підприємств, у якій обидва рівні виконують взаємодоповнювальні функції. Аналіз складових результативності господарського процесу виявляє загрозу на тій стадії, коли вона ще не відобразилась  на балансі, оскільки результативність процесу формування валового доходу подається добутком масштабності та ефективності, а зміна кожної складової вимірюється темпом приросту відповідного індексу. Оцінювання фінансової стійкості за фактичним рівнем шести коефіцієнтів із віднесенням кожного обчисленого значення до безпечної зони, зони ризику або критичної зони показує, чи вистачить підприємству запасу міцності, щоб цю загрозу витримати. Виокремлено три типи узгодження результатів обох рівнів. Підтверджувальний тип означає рух обох рівнів в один бік. Випереджувальний тип означає, що погіршення процесу перекрите раніше нагромадженим власним капіталом і в балансі ще не видно. Сигнал якості зростання означає, що процес поліпшується, а частка власного капіталу при цьому зменшується. Практична цінність роботи полягає в доведеній можливості розрізняти ці типи, віднаходити зони ризику в діяльності підприємства та кількісно вимірювати ризики.