СТРЕС-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СТРАТЕГІЧНА ВИМОГА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті узагальнено наукові підходи до трактування сутності поняття «стрес», який визначається як універсальна, неспецифічна відповідь організму, що мобілізує його адаптаційні ресурси, але за умови хронічного перевищення індивідуальної критичної межі призводить до виснаження та дезорганізації психофізіологічних функцій. Проаналізовано й класифіковано головні стрес-фактори (зовнішні, первинних потреб, робочого навантаження, соціальні, внутрішньо-особистісні) та їхній вплив на людину. Встановлено, що виникнення та успішність подолання стресу залежить не так від об’єктивних обставин (зовнішніх факторів), як переважно від суб’єктивної оцінки та готовності особистості протистояти викликам (внутрішніх особливостей людини). Досліджено еволюцію сучасного стрес-менеджменту як проактивної системи, спрямованої на прогнозування та контроль негативних станів. Запропоновано ключове стратегічне рішення для організаційного розвитку: інтеграцію Програм допомоги працівникам (EAP) та Wellbeing-програм. EAP спрямовані на корекцію існуючих проблем та підвищення продуктивності, а Wellbeing-програми виконують профілактичну роль, підвищуючи загальну стресостійкість, що забезпечує прямий позитивний вплив на бізнес-показники та конкурентоспроможність підприємства.