КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ «ЗЕЛЕНОГО» УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/mdes/2026-22-55Ключові слова:
національна економічна політика, інтегровані механізми, Європейський зелений курс, Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), цифрова надбудова, «зелений фільтр», стійкий розвиток, повоєнна відбудоваАнотація
У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та розроблено концептуальну архітектуру інтеграції механізмів управління «зеленою» конкурентоспроможністю в систему національної економічної політики України в умовах повоєнної відбудови та євроінтеграційних викликів. Доведено, що традиційна практика фрагментарного регулювання вичерпала свій потенціал, тому запропоновано перехід до системної моделі взаємодії (policy mix), яка об'єднує інституційний, економічний, організаційно-управлінський, інноваційно-технологічний, мотиваційно-кадровий механізми, а також механізми державної підтримки та стимулювання відповідальної поведінки. Науково обґрунтовано ключову роль інформаційно-цифрового контуру як наскрізної мета-надбудови, що забезпечує інтероперабельність державних платформ (DREAM, ЕкоСистема, Prozorro, ДАР, AKIS, SaveEcoBot, Дія) та уможливлює практичне застосування інструменту «зеленого фільтра» в управлінні публічними інвестиціями. Проведено детальний аналіз цільових індикаторів Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року та оцінено загрози від запровадження Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для базових галузей вітчизняного експорту. Виявлено внутрішні інституційно-фінансові деформації економічного механізму та запропоновано шляхи їх подолання через розвиток зелених аукціонів, пільгового кредитування й екологічного страхування. Розкрито міжпоколінний вимір мотиваційно-кадрового механізму крізь призму формування «зеленого» людського капіталу. Доведено, що реалізація розробленої концепції забезпечує досягнення потужного мультиплікативного ефекту у п'яти ключових вимірах — від екологічної стійкості до міжнародної конкурентоспроможності. Водночас активне залучення вітчизняного потенціалу критичної сировини дозволить перетворити національну економіку на ключового технологічного партнера ЄС у секторі чистих технологій (Clean-tech). Доведено, що наявність в Україні значних запасів критичних сировинних матеріалів створює унікальну базу для модернізації за принципом Build Back Better та інтеграції в європейські ланцюги створення доданої вартості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга МАЙСТРЕНКО

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


