БІЗНЕС-АНАЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАГРОЗ: ДІАГНОСТИКА МАКРОСЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження інституційних загроз та проведено діагностику макросередовища в системі забезпечення економічної безпеки вітчизняного бізнесу в умовах повномасштабної збройної агресії проти України. Автори зазначають, що сучасній системі державного управління притаманний глибокий конфлікт між потребами воєнного часу та адміністративно-регуляторними підходами, що створює середовище підвищеної невизначеності для суб'єктів господарювання. Використовуючи інституційно-емпіричний підхід, у дослідженні проаналізовано ключові індикатори макроекономічної та правової нестабільності, зокрема дані щорічних звітів The Heritage Foundation (Індекс економічної свободи) та Transparency International (Індекс сприйняття корупції), які виявляють значні вразливості в інституціях захисту прав власності та судової ефективності.  Особливу увагу в дослідженні приділено аналізу фіскальних інституційних ризиків на основі матеріалів Рахункової палати та Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема, досліджено статистику судового розгляду податкових спорів, яка демонструє критично високу частку скасування судами рішень Державної податкової служби України. Доведено, що це є прямим наслідком системної необґрунтованості дій фіскальних органів та низької ефективності адміністративного оскарження. Визначено, що ці інституційні бар'єри в поєднанні з надмірним регуляторним навантаженням та недостатнім забезпеченням верховенства права є ключовими детермінантами збереження великої тіньової економіки. У роботі наголошується, що в умовах тривалого воєнного стану стабілізація безпеки підприємництва можлива лише через переформатування регуляторної політики в напрямку детінізації та зменшення фіскального тиску на легальний бізнес. У статті критично оцінено розрив між міжнародними оцінками тіньового сектору (зокрема звітами EY) та оцінками вітчизняних експертів. Як стратегічний вихід із кризового стану в статті обґрунтовано необхідність переходу до нової моделі інституційного партнерства між державою та бізнесом, що передбачає гарантування захисту прав власності, забезпечення передбачуваності податкової політики, підвищення якості досудового врегулювання спорів та створення надійного інституційного фундаменту для сталого повоєнного відновлення економіки.