ІНВЕСТИЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНИЙ БАЗИС РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕЛЕНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Статтю присвячено питанням формування інвестиційно-інституційного підґрунтя управління «зеленою» конкурентоспроможністю підприємств в Україні в умовах переходу до циркулярної економіки та посилення екологічних вимог до господарської діяльності. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективного функціонування інституційного середовища, здатного стимулювати екологічно орієнтовані трансформації підприємств, активізувати «зелені» інвестиції та підвищити конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобального переходу до сталого розвитку. У зв’язку з цим, дослідження має на меті сформувати підхід до розвитку інвестиційно-інституційного базису, який забезпечить ефективне управління «зеленою» конкурентоспроможністю підприємств в Україні.

В статті досліджено роль інституцій моніторингу та державного екологічного контролю у формуванні «зеленої» конкурентоспроможності підприємств, визначено їх вплив на трансформацію екологічних обмежень у фактор підвищення ефективності господарської діяльності. Проаналізовано ефективність державного екологічного контролю в Україні, та визначено рівень відшкодування екологічних збитків, ступінь добровільної екологічної відповідальності бізнесу та результативність механізмів екологічного адміністрування. Обґрунтовано необхідність переходу від примусової моделі державного регулювання до стимулюючої системи інституційного впливу, орієнтованої на формування інвестиційної привабливості екологічно відповідального бізнесу. Проаналізовано динаміку екологічних інвестицій та витрат на охорону довкілля в Україні, та виявлено їх недостатню частку в структурі національного інвестиційного портфеля та переважно компенсаційний характер. Виявлено обмежений доступ підприємств до ринків «зеленого» капіталу, недостатній розвиток інструментів зеленого фінансування, низьку інтеграцію фінансових установ у процеси екологічного кредитування та недосконалість механізмів екологічного оподаткування. Дослідження міжнародного досвіду розвитку «зелених» фінансів дозволило визначити зростання ролі екологічного оподаткування, інструментів кліматичного фінансування та міжнародного партнерства у забезпеченні переходу до «зеленої» економіки. Обґрунтовано доцільність розвитку інклюзивного доступу підприємств до зелених фінансових ресурсів, формування національної таксономії зелених інвестицій, розширення інструментів державної підтримки та посилення координації інституційного середовища. Дослідження дозволило виявити, що формування ефективного інвестиційно-інституційного базису має ґрунтуватися на принципах прозорості, регуляторної стабільності, адаптивності, інтегрованості та екологічної спрямованості.