ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз еволюції теорій конкурентоспроможності від класичних підходів до сучасних інституційних і інноваційно-еволюційних концепцій, з урахуванням можливостей їх практичного застосування для підвищення ефективності продукції молочного скотарства України. Обґрунтовано, що традиційні теорії абсолютних і порівняльних переваг забезпечили методичну основу для дослідження спеціалізації та формування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації та євроінтеграційних процесів. У роботі доведено, що сучасні теорії, зокрема «діамантова модель» М. Портера та факторні підходи Хекшера–Оліна, дозволяють комплексно оцінювати чинники конкурентоспроможності з урахуванням не лише природних ресурсів, а й інституційних детермінант, технологічних інновацій, людського капіталу та кластеризації виробництва. Особливу увагу приділено специфіці розвитку молочного скотарства України, яке характеризується поєднанням порівняльних переваг, зокрема наявність кормової бази, земельних ресурсів, трудових ресурсів, із низкою структурних обмежень таких як дефіцит інвестицій, технологічне відставання, недостатня інституційна підтримка. Доведено, що підвищення конкурентоспроможності молочної продукції можливе завдяки комплексній інтеграції положень різних теорій від використання ресурсних і факторних підходів до впровадження інноваційних технологій, цифровізації процесів і створення агропродовольчих кластерів. Практичне значення дослідження полягає у визначенні методичних засад підвищення конкурентоспроможності молочного скотарства України на аграрних ринках, що поєднує розвиток ресурсної бази, залучення інвестицій, інституційну стабільність та інноваційний розвиток. Запропонований підхід забезпечує можливість гармонізації національної аграрної політики з вимогами європейського ринку, створює умови для диверсифікації експорту молока та сприяє зростанню економічної ефективності галузі.