МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування механізмів забезпечення міграційної безпеки регіонів в умовах глибокої соціально-економічної нестабільності, спричиненої повномасштабною війною рф проти України. Проаналізовано просторові особливості прояву зовнішніх міграційних процесів і наслідків внутрішнього переміщення населення, що вимагають диференційованих підходів до розроблення управлінських рішень на регіональному рівні. Аргументовано, що відсутність адаптивних механізмів управління міграційними ризиками в умовах кризових трансформацій значно ускладнює процеси соціально економічного відновлення громад, інтеграції ВПО, а також відновлення людського капіталу та трудового потенціалу територій.
Обґрунтовано, що ефективна реалізація державної міграційної політики має базуватися на інтеграції п’яти взаємопов’язаних складових механізму забезпечення міграційної безпеки: інституційно-правова (адаптація національного законодавства до швидкозмінних міграційних умов); організаційна (посилення інституційної спроможності органів управління всіх рівнів); фінансово економічна (формування стабільної ресурсної основи для реалізації відповідних заходів); інфраструктурна (просторова організація мережі соціальних послуг і системи житлового забезпечення), інформаційно-психологічна (формування суспільної згуртованості, позитивних мотиваційних установок і моделей реінтеграції населення, зокрема повернення трудових мігрантів). Розроблено типологію регіонів за рівнем міграційної вразливості, яка враховує не лише інтенсивність міграційних потоків, а й потенціал інтеграції, стійкість місцевих ринків праці та стан соціальної інфраструктури. Запропоновано концептуальні засади Національної стратегії міграційної безпеки, яка має бути спрямована на просторову збалансованість, соціально-економічну стійкість регіонів і міжвідомчу координацію політик у сфері міграції, соціального захисту, безпеки й просторового планування.