УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено вивченню теоретичних та практичних аспектів управління інноваційною діяльністю підприємств в умовах цифрової трансформації. Стаття має на меті обґрунтувати теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю підприємств в умовах цифрової трансформації, та виявити чинники, що впливають на ефективність інноваційного процесу.

Досліджено історичний розвиток теорії інноваційного менеджменту, починаючи з класичних лінійних моделей та до сучасних цифрових моделей, що відповідають викликам четвертої промислової революції. Обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових технологій: штучний інтелект, інтернет речей, хмарні обчислення та великі дані, у всі етапи інноваційного циклу, що забезпечує підвищення гнучкості, швидкості та масштабованості інноваційної діяльності. Порівняльно моделі управління інноваціями: «technology-push», «market-pull», інтерактивної, відкриту та цифрову моделі, з урахуванням їх особливостей, переваг і обмежень. Виявлено, що цифрова модель, яка активно використовує цифрові платформи та екосистеми, найбільш ефективна в умовах швидких змін і високої технологічної динаміки. Дослідження дозволило виявити аспекти цифрової трансформації управління інноваційною діяльністю: інтеграцію цифрових інструментів (ERP, CRM, AI, big data), мережевий характер інноваційної взаємодії, трансформацію корпоративної культури та формування нових управлінських компетенцій. Встановлено, що успішна цифрова трансформація вимагає високого рівня цифрової зрілості підприємств та інвестицій у цифрову інфраструктуру.

В статті також наведено чинники стримування інноваційної діяльності в цифрову епоху на прикладі України. Їх аналіз вказав на комплексність проблем, що перешкоджають ефективному впровадженню інновацій в Україні. Недостатнє фінансування НДДКР обмежує можливості для розробки нових продуктів і технологій, що безпосередньо впливає на конкурентоспроможність підприємств. Використання застарілих технологій знижує якість продукції і збільшує операційні витрати, погіршуючи позиції підприємств на ринку. Низька якість цифрової інфраструктури створює суттєві перепони для цифрової трансформації, що стримує розвиток сучасних управлінських і виробничих практик. Відсутність чіткої інноваційної політики на рівні компаній призводить до відсутності системного підходу і демотивує персонал до інноваційної діяльності.