MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: ПРОЄКЦІЯ ЗБАЛАНСУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Іван ПИКУС — 2025-08-28

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування регіональної політики реформування системи професійної освіти задля балансування ринку праці в умовах соціально-економічної нестабільності. Проаналізовано взаємозв’язок між якістю і ефективністю системи професійної освіти, розвитком регіонального ринку праці, що визначає рівень підготовки робітничих кадрів. Ідентифіковано багатофункціональну роль системи професійної освіти, яка не лише відтворює трудовий потенціал, але й сприяє структурному балансуванню ринку праці (пропозиції та попиту на робочу силу), інтеграції дуальної освіти, модернізації технологічних процесів і підвищенню престижності робітничих професій.
Обгрунтовано два блоки розвитку системи професійної освіти: адміністративно-правовий, який забезпечує нормативно правову базу, організацію, фінансування та управління системою освіти, та функціонально-економічний, що базується на опосередкованих механізмах впливу через ринок праці, роботодавців, інституційне партнерство. Особливу увагу приділено ролі проактивних (розподіл, стимулювання, регулювання) і пасивних (посередництво, оздоровлення, інформування) функцій регіональної політики, що забезпечують адаптацію системи професійної освіти до змін у соціально-економічному середовищі. Підкреслено, що комплексний підхід до регулювання є ключовим для підвищення якості та доступності професійної освіти, розвитку людського капіталу та забезпечення місцевого економічного розвитку в умовах кризи. Заакцентовано на необхідності перманентного моніторингу ринку праці та координації дій органів влади, освітніх установ і бізнесу для формування ефективної освітньої політики, регіонального замовлення, підвищення конкурентоспроможності регіональних ринків праці.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТОРГІВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Олена КУЗЬМЕНКО — 2025-08-28

Стаття присвячена вивченню проблеми управління конкурентоспроможністю торгівельних мереж у контексті стратегічного менеджменту, включаючи SWOT-аналіз, PESTEL, модель «П'ять сил Портера» та інші інструменти. Зазначено, що ключовими факторами стає аналіз даних, сталий розвиток, вихід на міжнародні ринки та диджиталізація. Ефективне управління вимагає наукового підходу та готовності до технологічних інновацій, що сприяють стійкому зростанню. У контексті глобальних торгівельних мереж Walmart, Starbucks, Target, Zara та Amazon з унікальними стратегіями управління доводиться осмислювати ідеї інновацій та концентрувати увагу на технологічному аспекті темпів прогресу. Обґрунтовано релевантність стратегічного управління з урахуванням особливостей як традиційних, так і онлайн-магазинів. Визначено передові українські торгівельні мережі «АТБ-маркет», «Сільпо» та «Varus», що використовують ресурсний підхід та моделі стратегічних груп. Рекомендовано виконувати стратегічний аналіз, щоб збудувати партнерства для стимулювання стійкого розвитку. У статті наголошується, що торгівельні мережі адаптуються на ринку до майбутніх тенденцій стратегічного управління конкурентоспроможністю в розрізі векторів, що включають очікування споживачів, екологічну відповідальність, цифрові технології, омніканальність, економічну адаптацію. Водночас новітні тренди обґрунтовують стратегічні перспективи зростання конкурентоспроможності торгівельних мереж та пріоритетні вимоги сучасного споживача в Україні.

АКТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРА В УКРАЇНІ

Іван ЛИНДА — 2025-08-28

Узагальнено, що безпека регіону є автономною системою, яка водночас виступає проміжною ланкою між економічною безпекою держави та безпекою на галузево-секторальному рівні. Це дає змогу стверджувати, що на «вході» формування теоретико-методичного базису управління безпекою регіону відбувається трансфер ключових принципів і підходів державної політики в сфері економічної безпеки держави на мезорівень. Натомість на «виході» відбувається управління економічним потенціалом і інституційним забезпеченням регіонального розвитку, що спрямоване на створення сприятливого середовища для ефективної діяльності та розвитку суб’єктів регіональної економіки.
Під час розробки методології аналізу фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора регіону визначено, що її структура формується відповідно до мети та стратегічних орієнтирів регіональної політики. Зазначено, що мета полягає у проведенні системного аналізу, оцінювання і діагностики як рівня, так і структурних характеристик ключових параметрів фінансово економічної безпеки.
Стратегічні орієнтири регіональної політики у сфері фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора фокусуються на забезпеченні базисних елементів структури безпеки, а саме: ресурсної забезпеченості, стабільності і стійкості, ефективності функціонування, захищеності від ризиків і загроз, а також наявності передумов для подальшого розвитку.
Визначено концептуально-структурну модель та ключові особливості інструментів регіональної політики управління фінансово-економічною безпекою підприємницького сектора, що забезпечують цілісність та узгодженість управлінських рішень на регіональному рівні.

СТРАТЕГУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИСОКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анастасія ОЛІШЕВСЬКА — 2025-08-28

У статті обґрунтовано комплексну концептуальну та методичну модель стратегування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств України в умовах високої невизначеності, спричиненої геополітичними шоками, санкційними режимами, фрагментацією логістики та валютною волатильністю. Стратегія ЗЕД розглядається не як разове проєктування, а як безперервний процес виявлення сигналів середовища, ухвалення стратегічних рішень, їх реалізації та коригування за принципом «відчути — ухвалити — виконати — навчитися».
Модель інтегрує систему управління ризиками (ERM) як контур ризик-апетиту, лімітів та ключових індикаторів ризику (KRI), підхід реальних опціонів для оцінки стратегічної гнучкості, а також принципи мережевої стійкості для забезпечення надійності ланцюгів постачання. Особлива увага приділяється сценарній оптимізації портфеля цільових ринків, каналів збуту, умов Incoterms та політики хеджування. Запропоновано методичний інструментарій для моніторингу ефективності (KPI/KRI) і поетапну дорожню карту впровадження з урахуванням українських реалій.
Практичний внесок дослідження полягає у створенні стратегічного «playbook’а», що забезпечує українські підприємства інструментами адаптації до санкційних обмежень, логістичних збоїв і валютних ризиків. Запропонований підхід посилює операційну стійкість, фінансову передбачуваність та конкурентоспроможність у міжнародних ринкових умовах.

МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Ольга МУЛЬСКА — 2025-08-28

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування механізмів забезпечення міграційної безпеки регіонів в умовах глибокої соціально-економічної нестабільності, спричиненої повномасштабною війною рф проти України. Проаналізовано просторові особливості прояву зовнішніх міграційних процесів і наслідків внутрішнього переміщення населення, що вимагають диференційованих підходів до розроблення управлінських рішень на регіональному рівні. Аргументовано, що відсутність адаптивних механізмів управління міграційними ризиками в умовах кризових трансформацій значно ускладнює процеси соціально економічного відновлення громад, інтеграції ВПО, а також відновлення людського капіталу та трудового потенціалу територій.
Обґрунтовано, що ефективна реалізація державної міграційної політики має базуватися на інтеграції п’яти взаємопов’язаних складових механізму забезпечення міграційної безпеки: інституційно-правова (адаптація національного законодавства до швидкозмінних міграційних умов); організаційна (посилення інституційної спроможності органів управління всіх рівнів); фінансово економічна (формування стабільної ресурсної основи для реалізації відповідних заходів); інфраструктурна (просторова організація мережі соціальних послуг і системи житлового забезпечення), інформаційно-психологічна (формування суспільної згуртованості, позитивних мотиваційних установок і моделей реінтеграції населення, зокрема повернення трудових мігрантів). Розроблено типологію регіонів за рівнем міграційної вразливості, яка враховує не лише інтенсивність міграційних потоків, а й потенціал інтеграції, стійкість місцевих ринків праці та стан соціальної інфраструктури. Запропоновано концептуальні засади Національної стратегії міграційної безпеки, яка має бути спрямована на просторову збалансованість, соціально-економічну стійкість регіонів і міжвідомчу координацію політик у сфері міграції, соціального захисту, безпеки й просторового планування.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Жанна ШИЛО — 2025-08-28

В науковому дослідженні проведений аналіз банківського кредитування підприємств України в умовах дії військового стану. Розкриті проблеми та недоліки надання різних видів кредитів економічним субєктам держави. В роботі розглянуті показники кредитних операцій в розрізі окремих субєктів господарювання та надані рекомендації для їх подальшого покращення. Запропоновані актуальні напрями розвитку банківського кредитування підприємств України та особливості їх застосування в умовах євроінтеграційних процесів. Розглянуті перспективні шляхи, що вплинуть на розвиток банківського кредитування підприємств. В науковій статті поєднані теоретичні розробки методики надання кредитів з практичним їх використанням для покращення банківського кредитування підприємств в умовах сталого розвитку держави. В умовах негативного впливу військових дій на механізми банківського кредитування підприємств України, важливими повинні стати інструменти державної політики, що спрямовуватимуться на розвиток кредитування. Вони мають включати: державні та міжнародні гарантії, страхування воєнно політичних ризиків, програми часткової компенсації (субсидіювання) відсоткових ставок за кредитами, інструменти проєктного фінансування, державні фінансові інститути. Також першочерговими повинні стати заходи направлені на розвиток сталого фінансування та іпотечного кредитування, розширення інструментів фінансування шляхом торгового факторингу та фінансового лізингу, зменшення рівня непрацюючих кредитів.

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АНАЛІТИЧНІЙ ОБРОБЦІ ДАНИХ

Оксана ПРОСКУРОВИЧ — 2025-08-28

У статті розглянуто сучасні підходи до використання комп’ютерних технологій у процесі аналітичної обробки економічних даних. Визначено основні напрями автоматизації аналітичної діяльності, зокрема застосування електронних таблиць, бізнес-аналітики (BI), прогнозної аналітики, технологій Big Data та штучного інтелекту. Обґрунтовано переваги впровадження сучасних програмних засобів для підвищення точності, оперативності та ефективності управлінських рішень. Окреслено актуальні проблеми комп’ютеризації аналітичних робіт та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ

Руслан АВГУСТИН — 2025-08-28

У статті акцентовано увагу на дослідженні процесів формування та реалізації соціально відповідальної політики економічних агентів. Згадано про особливості та актуальність планування й імплементації соціально орієнтованих заходів підприємствами, що здійснюють діяльність у сфері споживчих послуг. Таким чином, метою дослідження стало узагальнення, формування та розвиток інструментарію активізації та підвищення ефективності соціальної відповідальності суб’єктів сфери споживчих послуг. У межах роботи проаналізовано трансформаційні зміни у пріоритетах і напрямах реалізації соціально відповідальної політики підприємств сфери споживчих послуг. Обґрунтовано вектори управління розвитком та реалізацією соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. Аргументовано на тому, що управління соціальною підсистемою є тісно взаємопов’язаним із управлінням операційною діяльністю та фінансами. Таким чином, показано, що ці компоненти, як частини загальної системи менеджменту, забезпечують організацію колективної праці та раціональне використання ресурсного потенціалу підприємства, що є необхідною умовою досягнення високої ефективності господарської діяльності. Зроблено висновок, що запровадження механізму інвестування у соціальні програми дозволяє топ-менеджменту суб’єктів сфери споживчих послуг ефективно розподіляти та використовувати доступні ресурси для досягнення цілей у соціальній сфері. Запропоновано узагальнений перелік управлінських заходів із удосконалення діяльності суб’єктів сфери споживчих послуг, наведено відповідні показники результативності та визначено ключові фактори успіху, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня соціальної відповідальності в діяльності суб’єктів сектора надання споживчих послуг населенню.

КОМУНІКАТИВНА АРХІТЕКТОНІКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Євгеній РУДНІЧЕНКО — 2025-08-28

У статті досліджено структуру інформаційних потоків у системі управління підприємством, що є важливим інструментом забезпечення ефективного функціонування організації в умовах динамічного середовища. Основна увага приділяється класифікації інформаційних потоків за різними ознаками. Визначено відмінності між стратегічними, тактичними та оперативними рівнями, відповідно до яких змінюються обсяг, деталізація та зміст інформації, необхідної для прийняття рішень. На основі аналізу побудовано схему структури інформаційних потоків підприємства, яка охоплює внутрішні та зовнішні потоки, зв’язки між підрозділами та рівнями управління. Також у статті представлено взаємозв’язок між рівнями управління та інформаційними потребами, що дозволяє оптимізувати інформаційні процеси та підвищити якість управлінських рішень. Запропонований підхід сприяє прозорості, контролю та адаптивності управлінської системи.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Ірина ЄПІФАНОВА — 2025-08-28

У статті розкрито поняття конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі в умовах трансформаційної економіки. Обґрунтовано основні чинники, що впливають на формування конкурентних переваг, та визначено систему показників для оцінки конкурентоспроможності. Запропоновано удосконалену методику на основі поєднання AHP та PCA, що дозволяє інтегрувати кількісні та якісні показники в єдиний індекс. Виокремлено п’ять блоків оцінювання: фінансовий, виробничий, кадровий, інноваційно-маркетинговий та зовнішній. Результати дослідження спрямовані на підтримку управлінських рішень і стратегій підвищення конкурентних переваг підприємств у будівельній галузі України.

ВПЛИВ ВІДДАЛЕНОЇ ТА ГІБРИДНОЇ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ (REMOTE & HYBRID WORK) НА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ

Ольга ГАРАФОНОВА — 2025-08-28

У статті здійснено комплексний аналіз впливу гібридних та дистанційних форм зайнятості на організаційний менеджмент та продуктивність персоналу в умовах цифрової трансформації, глобалізації та сучасних викликів, зумовлених воєнним станом в Україні. Визначено переваги новітніх моделей організації праці, зокрема оптимізацію витрат, підвищення гнучкості робочого процесу, забезпечення балансу між професійним та особистим життям працівників, а також розширення доступу до глобального ринку праці. Одночасно акцентовано на ключових ризиках та викликах, серед яких – проблеми комунікації, підтримання корпоративної культури, забезпечення кібербезпеки, психологічна стійкість працівників та труднощі в оцінюванні результативності.

Особливу увагу приділено аналізу існуючих підходів до вимірювання продуктивності персоналу в умовах дистанційної та гібридної зайнятості. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційних форм контролю, заснованих на фізичній присутності та кількості відпрацьованих годин, до результатоорієнтованих моделей оцінювання. Розглянуто та систематизовано методи, релевантні для сучасних умов праці: OKR, KPI, оцінка завершених проєктів, система зворотного зв’язку 360° та самооцінювання із регулярним звітуванням. Доведено, що їх комплексне застосування сприяє зменшенню суб’єктивності, підвищує прозорість управлінських рішень та забезпечує ефективність роботи віддалених і гібридних команд.

Узагальнені результати свідчать, що гібридні та дистанційні форми зайнятості виступають не лише інструментом адаптації бізнесу до кризових умов, але й чинником підвищення організаційної ефективності за умови впровадження інноваційних методів управління продуктивністю. Перспективи подальших досліджень убачаються у вивченні довгострокового впливу новітніх моделей праці на стратегічні показники розвитку підприємств, а також у пошуку механізмів мінімізації соціальних ризиків, зумовлених асиметрією у трудових відносинах.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ТА ЙОГО ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Владислав АНДРІЄВИЧ — 2025-08-28

У статті досліджуються питання аналізу методичних підходів до оцінювання ефективності розвитку економічного потенціалу підприємств малого бізнесу, що має значення для гарантування зайнятості та стабільної економіки. Зазначено, що попри зростання малого бізнесу, він стикається з ризиками неплатоспроможності та обмеженими ресурсами для якісної оцінки. Обґрунтовано актуальність інтегрованих методик, як-от SWOT-аналіз та система збалансованих показників та автоматизацію збору даних для підвищення правдивості інформації. Визначено, що малі підприємства адаптуються до цифрової трансформації, використовуючи сучасні інструменти, включаючи big data та штучний інтелект. Дослідження підкреслює відсутність універсальної концепції оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу, що вимагає розробки методів, які враховують різноманітність малого бізнесу. В умовах цифрової трансформації рекомендовано використовувати показники рентабельності інвестицій та операційної ефективності та враховувати перешкоди, такі як обмеженість ресурсів. Комплексний підхід до оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу дасть змогу малим підприємствам виявити можливості для стійкого зростання. У статті наголошується, що цифровізація в торгівлі, виробництві та інших галузях сприяє покращенню бізнес-процесів та розширенню клієнтської бази. Приклади успішних світових компаній демонструють, як цифрові технології стимулюють інновації. Визначення KPI та використання кількісних даних відіграють ключову роль в оптимізації стратегій розвитку малого бізнесу. Водночас нова тенденція впровадження цифрових інструментів в Україні допомагає підприємствам малого бізнесу підвищити ефективність розвитку економічного потенціалу, оптимізувати управління та покращити конкурентоспроможність, всупереч ризикам.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОПТИМІЗАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дмитро ТЕРЕХОВ — 2025-08-28

У статті розглянуто сутність та особливості застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) в оптимізації менеджменту сучасних підприємств. Досліджено як ШІ може допомогти менеджерам автоматизувати процеси прийняття рішень, оптимізувати управління персоналом, підвищити ефективність планування та контролю, покращити якість аналітичної роботи та стратегічного планування.

Проаналізовано найновіші тренди використання ШІ-технологій українськими та зарубіжними компаніями у сфері корпоративного управління та визначено їх конкурентні переваги. У ході дослідження виявлено ефективні інструменти ШІ в менеджменті, такі як системи підтримки прийняття рішень, предиктивна аналітика, автоматизовані системи управління персоналом, роботизована автоматизація процесів (RPA), інтелектуальні ERP-системи, чат-боти для внутрішніх комунікацій, системи розпізнавання образів та обробки природної мови тощо.

Стаття представила детальну порівняльну характеристику ШІ-рішень у менеджменті українських та зарубіжних компаній, продемонструвавши значне відставання вітчизняних підприємств у впровадженні сучасних технологій. Також висвітлено основні виклики та ризики впровадження ШІ, які можуть вплинути на організаційну культуру, структуру управління, ефективність бізнес-процесів, кваліфікацію персоналу та загальну конкурентоспроможність підприємства.

Визначено ключові технологічні, організаційні, фінансові та етичні фактори успішного впровадження ШІ-технологій в управлінську діяльність підприємств різних галузей та масштабів. Розроблено практичні рекомендації щодо поетапного впровадження ШІ в менеджменті з урахуванням специфіки українського бізнес-середовища та сучасних викликів цифрової трансформації економіки.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНЕДЖМЕНТУ: ВІД ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ДО АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ ТА ЛІДЕРСТВА

Оксана РУДЕНКО — 2025-08-28

У статті висвітлено сутність інтегрованого підходу до менеджменту як комплексної системи, що поєднує в собі елементи тайм-менеджменту, стратегічного планування, антикризового управління та сучасного лідерства. Автори акцентують увагу на важливості системного мислення в управлінні організаціями в умовах динамічних змін зовнішнього середовища та постійної невизначеності. Тайм-менеджмент розглядається не лише як інструмент індивідуальної ефективності, але й як базова складова організаційної дисципліни, що забезпечує ресурсну стабільність у стратегічному вимірі. Антикризове управління проаналізовано як невід'ємна частина проактивного стратегічного підходу, який передбачає раннє виявлення ризиків, розробку сценаріїв дій та формування адаптивних управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі лідера в процесах прийняття рішень, трансформації організаційної культури та мобілізації команди в умовах невизначеності. У дослідженні також запропоновано модель поєднання ключових управлінських інструментів у межах єдиної інтегрованої системи менеджменту. Результати аналізу свідчать про доцільність упровадження інтегрованого підходу як основи для підвищення гнучкості, стійкості та інноваційності сучасних організацій. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані як для бізнес-сектору, так і для публічного управління.

ЕКОНОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА РІВЕНЬ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

В’ячеслав ДЖЕДЖУЛА — 2025-08-28

У статті систематизовано і обґрунтовано фактори впливу на процес енергоспоживання медичних підприємств. До таких факторів належать: споживання електричної енергії, теплової енергії, газу, води , якість теплоізоляції будівлі і мереж, рівень енергоефективної підготовки персоналу, енергоефективність медичного обладнання, вік будівлі, частка використання енергоефективного управління будівлею і мережами, рівень використання відновлювальних джерел енергії.

Запропоновано економетричну модель прогнозування рівня споживання енергоносіїв підприємством, для конкретного підприємства промодельовано процес споживання енергії, визначено найбільш впливові фактори, здійснено оцінку адекватності моделі.

ПОДОЛАННЯ ЕНТРОПІЇ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ СИНЕРГІЮ ДАНИХ, АНАЛІТИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ: КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Марія ТЕПЛЮК — 2025-08-28

Сучасна цифрова економіка характеризується стрімким збільшенням обсягів даних, які генеруються бізнесами та споживачами щодня. Щороку кількість цифрової інформації подвоюється, і її основними джерелами є мобільні пристрої, сенсори Інтернету речей, онлайн-транзакції, соціальні мережі та цифрові платформи. Такий вибух даних створює унікальні можливості для компаній, оскільки інформація перетворюється на стратегічний ресурс, здатний забезпечити довгострокові конкурентні переваги. Дані вже не є лише «сировиною» для статистичних звітів, а фундаментальним активом, що визначає розвиток бізнесу. Використання даних дозволяє прогнозувати попит, управляти ціноутворенням, оптимізувати маркетингові кампанії та персоналізувати пропозиції для клієнтів. Логіка конкуренції змінюється: перевагу отримує компанія, яка ефективніше працює з інформацією, а не лише та, що володіє великими ресурсами або інноваційними продуктами.Прикладом ефективної аналітики є Amazon, яка використовує алгоритми для відстеження поведінки мільйонів користувачів у реальному часі, формування персоналізованих рекомендацій, динамічного ціноутворення та прогнозування трендів, що забезпечує утримання клієнтів і формування лояльності. Netflix демонструє застосування предиктивної аналітики для створення власного контенту на основі даних про перегляди та уподобання користувачів. Дозволяє компанії мінімізувати ризики при запуску нових продуктів і забезпечувати персоналізацію пропозицій відповідно до реальних запитів аудиторії. Сучасний бізнес переходить від реактивного обслуговування клієнтів до проактивного, передбачаючи потреби та пропонуючи рішення завчасно. Аналіз поведінкових даних, історії покупок та патернів користування продуктом підвищує задоволеність і лояльність споживачів. Предиктивна аналітика дозволяє компаніям своєчасно запобігати відтоку клієнтів, персоналізувати пропозиції та оптимізувати ціни. Дані та аналітика приносять результат лише за умови їх інтеграції в управлінські рішення. Ключову роль відіграє організаційна культура, яка перетворює аналітику з технологічного інструменту на рутинну практику для щоденного прийняття рішень. Успішні компанії застосовують широку оптимізацію та моделювання, централізовану координацію аналітики на рівні організації та активну підтримку топменеджменту, що дозволяє уникати дублювання даних і забезпечувати ефективність управлінських рішень.

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Андрій КАЦІДИМ — 2025-08-28

У статті проведено дослідження напрямів правового забезпечення фінансування інноваційного розвитку. Визначено роль інноваційного розвитку в сучасних умовах господарювання у міжнародній економіці. Обґрунтовано важливість технічних та технологічних змін як рушійних чинників розвитку підприємницьких структур у світовому господарстві. Визначено, що активізація інноваційних підходів також важлива в перспективних напрямах розвитку вітчизняної економіки, зокрема і у військово-промисловій сфері. Розглянуто основні законодавчі акти України, які регулюють фінансування інноваційного розвитку в Україні та досліджено напрями регулювання в цих актах фінансування інноваційної діяльності. Проведено аналіз обсягів фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні протягом останніх років. Визначено, що попри наявності позитивної тенденції до збільшення обсягів фінансування, лише незначна частка промислових підприємств в Україні приймає участь у реалізації інноваційних проєктів. Зроблено висновки про доцільність удосконалення правового забезпечення інноваційного розвитку на основі міжнародного досвіду, орієнтуючись на посилення кредитно-податкових преференцій, субсидій для новаторів тощо.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО НЛП-РАПОРТУ В ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ КОМПАНІЇ

Альона МАКАТЬОРА — 2025-08-28

У статті розглядається методика формування та використання комунікативного НЛП-рапорту як інструменту підвищення ефективності професійної діяльності менеджера видавничо-поліграфічної компанії. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою в удосконаленні управлінської комунікації в умовах динамічного виробничого середовища, де якість міжособистісної взаємодії безпосередньо впливає на результативність проєктів, клієнтську лояльність та мотивацію персоналу. У межах дослідження здійснено аналіз сучасних наукових джерел, що висвітлюють роль рапорту як техніки побудови довіри, емоційного контакту та узгодженості в управлінській практиці. Особливу увагу приділено нейролінгвістичному програмуванню (НЛП) як методологічній основі для формування комунікативної компетентності менеджера. Визначено ключові техніки НЛП-рапорту — дзеркалення, калібрування, підстроювання, рефреймінг — та їх адаптацію до специфіки видавничо-поліграфічної галузі. Зазначено, що в професійній діяльності менеджера видавничо-поліграфічної компанії комунікативний НЛП-рапорт може бути ефективно застосований у низці типових ситуацій. Наприклад, під час узгодження технічного макету з дизайнером, коли важливо швидко встановити емоційний контакт і уникнути конфліктів. У спілкуванні з клієнтом, який висловлює незадоволення, рапорт дозволяє знизити напругу та переналаштувати діалог у конструктивне русло. Під час координації між відділом друку та редакцією — техніки рапорту сприяють точному передаванню інструкцій і зменшенню кількості правок. У внутрішніх нарадах — рапорт допомагає менеджеру створити атмосферу довіри, що підвищує мотивацію та залученість команди. У статті запропоновано авторську модель впровадження комунікативного НЛП-рапорту, яка включає етапи навчання персоналу, розробку внутрішніх чек-листів, використання матриці оцінки ефективності комунікації та періодичні коуч-сесії. Проведено моделювання економічної ефективності впровадження методики, що демонструє зменшення втрат через комунікаційні помилки, скорочення часу узгодження замовлень, зростання повторних звернень клієнтів та покращення емоційного клімату в команді. Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції комунікативного НЛП-рапорту в систему професійної підготовки менеджерів, а також у внутрішні стандарти управління персоналом і клієнтським сервісом. Запропонована методика може бути адаптована до інших галузей малого бізнесу, де міжособистісна комунікація є критичним чинником успіху. Стаття має прикладне значення для керівників, HR-фахівців, бізнес-тренерів та науковців, які досліджують гуманістичні аспекти управління.

РОЛЬ МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Леся БУЯК — 2025-08-28

У статті досліджено роль моделювання бізнес-процесів як інструменту управління ризиками в умовах цифрової трансформації організацій. Зростаюча складність операційного середовища та високий рівень динамічності зовнішніх і внутрішніх факторів створюють потребу в системному підході до виявлення, аналізу та мінімізації ризиків. Обґрунтовано доцільність використання моделювання бізнес-процесів як засобу ідентифікації критичних точок у структурі управління, що підвищує рівень прозорості й керованості організаційних систем.

Проаналізовано теоретичні засади процесного підходу та методології моделювання, зокрема BPMN, EPC та IDEF0. Побудова моделей бізнес-процесів дозволяє формалізувати знання про функціонування організації, створити основу для виявлення потенційних ризиків і забезпечити базу для подальшого їх кількісного та якісного аналізу. Окреслено функціональні можливості моделей у контексті сценарного прогнозування, оцінювання впливу ризиків на досягнення цілей і визначення зон найбільшої вразливості.

У роботі акцентовано на практичних аспектах інтеграції моделювання в систему ризик-менеджменту. Розглянуто сучасні інструменти цифрової підтримки процесного підходу, які забезпечують автоматизацію виявлення відхилень, контроль дотримання нормативних вимог та підтримку прийняття управлінських рішень. Наведено приклади впровадження моделей у практику управління ризиками, з урахуванням особливостей організаційної структури, інформаційної інфраструктури та корпоративної культури.

Проаналізовано можливості використання моделювання в побудові адаптивних систем управління, які здатні оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, попереджувати виникнення загроз і трансформувати управлінські процеси відповідно до актуальних умов. Формалізація бізнес-процесів не лише покращує ідентифікацію ризиків, а й сприяє підвищенню ефективності впровадження заходів щодо їх нейтралізації.

Моделювання бізнес-процесів є ефективним елементом архітектури управління ризиками, який забезпечує підвищення адаптивності підприємств до змін зовнішнього середовища, сприяє зниженню рівня невизначеності та підвищує якість управлінських рішень.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ ЗАДЛЯ АДАПТАЦІЇ СТРАТЕГІЙ МАРКЕТИНГУ ДО РИНКІВ ЄС

Наталія КУЗЬМИНЧУК — 2025-08-28

Дослідження присвячене проблемі адаптації маркетингових стратегій підприємств до викликів цифрової економіки. У сучасних умовах швидкий розвиток цифрових технологій суттєво трансформує діяльність бізнесу, змінюючи як стратегічне, так і оперативне управління. Зростання конкуренції, динаміка споживчої поведінки, поява нових каналів комунікації та цифровізація бізнес-процесів потребують не лише тактичних рішень, а й стратегічної перебудови маркетингових систем. Особлива увага приділяється розробці організаційно-економічного механізму, що забезпечує ефективне пристосування стратегій до умов цифрового середовища, підвищує конкурентоспроможність та стійкість підприємств в умовах глобальної невизначеності та воєнних викликів. Мета дослідження полягає у створенні комплексного механізму, який інтегрує цифрові інструменти, розвиток людського капіталу та проактивне управління. Запропоновано поетапний підхід: аудит чинної стратегії та оцінка цифрової зрілості; залучення стейкхолдерів; відбір та інтеграція цифрових інструментів; пілотне тестування та масштабування; постійний моніторинг результативності на основі KPI (CAC, CLV, ROI, digital engagement). Виділено ключові напрями адаптації: стратегічне узгодження маркетингових і корпоративних цілей; організаційна підтримка через формування гнучких команд та розвиток інноваційної культури; економічне забезпечення у вигляді інвестицій у цифрові технології та оптимізації витрат; створення цифрової інфраструктури, включно з CRM, ERP, хмарними сервісами та аналітичними платформами. Наголошено на важливості ризик-менеджменту, сценарного планування та швидкого реагування в умовах війни. Вирішальним чинником успішної трансформації визначено людський капітал – співробітники з цифровими навичками, креативністю та проактивним мисленням. Практична значущість результатів полягає у зміцненні конкурентних позицій підприємств, формуванні клієнтоорієнтованої моделі та підвищенні їх цифрової стійкості. Перспективи подальших досліджень охоплюють створення галузевих моделей адаптації, використання штучного інтелекту й машинного навчання у стратегуванні та розробку систем оцінки цифрової зрілості підприємств.

КЛАСИФІКАЦІЯ ШЛЯХІВ МАСШТАБУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ У HoReCa БІЗНЕС-СЕГМЕНТІ

Дмитро ДЗЮБА — 2025-08-28

Масштабування бізнесу у сфері HoReCa виступає ключовим чинником довгострокового розвитку підприємств, забезпечуючи економію на масштабі, зміцнення конкурентних позицій та підвищення впізнаваності бренду. Сучасні дослідження доводять, що зростання мереж дозволяє великим готелям і ресторанам інвестувати у глобальні системи бронювання, програми лояльності, маркетинг та ІТ-рішення, що є недосяжним для малих гравців. При цьому диверсифікація географії та портфеля послуг допомагає знижувати ризики, підвищуючи стійкість бізнесу до ринкових коливань.

У статті систематизовано основні шляхи масштабування підприємств HoReCa: органічне зростання (власне відкриття закладів, розвиток асортименту та географічна експансія), партнерське розширення (франчайзинг, стратегічні альянси, управлінські контракти) та інтеграційні підходи (злиття й поглинання). Висвітлено нові форми масштабування, зокрема цифровізацію, використання онлайн-платформ, появу віртуальних брендів та хмарних кухонь, що відкривають можливості мультибрендового розвитку без значних інвестицій.

Показано, що успіх масштабування залежить від здатності компанії забезпечувати стандарти якості та контроль операцій у мережі, а також від наявності фінансових ресурсів, кадрового резерву та технологічних інновацій. Наголошено, що глобальні тенденції вказують на поєднання уніфікації й локальної гнучкості як оптимальної стратегії. Новітні підходи, пов’язані з цифровими платформами та зміною споживчих очікувань, створюють нові вектори зростання, проте вимагають від підприємств інноваційності та стратегічної адаптивності.

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ У ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ

Микита РЄПІН — 2025-08-28

У статті досліджуються питання щодо формування методичних підходів до оцінювання ефективності диджиталізації у транспортно-логістичному бізнесі. Зазначено, що диджиталізація – це не просто впровадження цифрових технологій, а інтегрований процес, що потребує наукового осмислення та постійного вдосконалення інструментів оцінювання для максимальної ефективності та сталого розвитку транспортно-логістичної галузі. У статті наголошується на важливості цифрової зрілості для транспортно-логістичних компаній в умовах цифрової економіки; розглядаються різні моделі оцінювання рівня цифрової зрілості підприємств, які розроблені відомими консалтинговими компаніями. Дослідження підкреслює відсутність універсальної концепції оцінки ефективності диджиталізації у транспортно-логістичному бізнесі. В умовах цифрової трансформації рекомендовано оновити методики оцінювання ступеня підготовки підприємств до впровадження цифрових технологій та запропонувати цифрові способи вимірювання цифрової економіки; дослідити ефективність транспортно-логістичних структур у промисловості; розглянути вплив рівня цифрової зрілості на збереження здатності компаній конкурувати у складні періоди та досягати лідерства; розробити стратегію цифрового прогресу на майбутнє. У статті наголошується, що диджиталізація транспортно-логістичного бізнесу залежить від інтеграції методик оцінювання цифрової зрілості у безперервний процес конкурентної боротьби. Використання цифрових інструментів у транспортно-логістичних компаніях сприяє розв’язанню завдань, але потребує налагодженої аналітичної системи, ефективного управління та активної участі персоналу у трансформаційних змінах.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКОВОЇ КОМПОНЕНТИ АГРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ БАЗИС

Тарас БОГДАНЕЦЬ — 2025-08-28

У даній роботі досліджено концепцію та класифікацію інструментів цифровізації економічних процесів в контексті забезпечення безпеки, а також алгоритми процесу цифровізації агропромислових підприємств. Представлено концептуальних підхід та практичний інструментарій для автоматизації управління документообігом за допомогою веб-технологій (SADT, IDEF, UML, BPMN). Як результат наукових досліджень визначено основні вектори забезпечення безпеки агропромислових підприємств в умовах цифровізації в сучасних економічних процесах. На основі чого охарактеризовано ключові форми цифровізації для впровадження та можливостей розвитку щодо забезпечення безпеки агропромислових підприємств. Також ідентифіковано характеристики відповідних елементів безпеки агропромислових підприємств в умовах активної цифровізації економічних відносин.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Леонід КАШУБА — 2025-08-28

Сучасний розвиток економіки України значною мірою залежить від здатності держави та бізнесу забезпечити фінансування високотехнологічних підприємств, які є джерелом інновацій, створення робочих місць та інтеграції у глобальні ринки. У статті проаналізовано методичні підходи до фінансування таких підприємств і запропоновано їх класифікацію: власне фінансування, боргове, інвестиційно-інноваційне, державне та інституційне, а також змішане (гібридне). Дослідження показало, що найбільш ефективними для України є інвестиційно-інноваційні та державні/інституційні механізми, які охоплюють венчурний капітал, бізнес-ангелів, корпоративні фонди, гранти, пільгові кредити та міжнародні програми. Встановлено, що поєднання приватних інвестицій із державною підтримкою дозволяє зменшити ризики та створює умови для сталого розвитку стартапів навіть у період воєнних і післявоєнних викликів. На основі міжнародного досвіду сформульовано рекомендації щодо вдосконалення фінансових інструментів, розвитку публічно-приватних партнерств і впровадження гібридних схем фінансування. Реалізація цих пропозицій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності України у високотехнологічному секторі.

БЕЗПЕКОВИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ БАЗИС ЦИФРОВІЗАЦІЇ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ПОЗИТИВНІ ЕКСТЕРНАЛІЇ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Окана ВІВЧАР — 2025-08-28

У даній статті розглядається концепція та інструменти класифікації цифровізації, а також алгоритми цифровізації розвідувальної діяльності суб’єктів господарювання в умовах безпеки. Виокремлено два ключові аспекти цифрової зрілості суб’єктів господарювання. Як результат наукових досліджень визначаємо основні засоби забезпечення безпеки суб’єктів господарювання в умовах цифровізації розвідувальної діяльності сучасних економічних процесів. На основі цього проаналізовано основні форми впровадження цифровізації на національному рівні та можливості розвитку для посилення безпеки суб’єктів господарювання. Також ідентифіковано особливості забезпечення безпекових компонент в умовах активної цифровізації економічних відносин.

АНАЛІТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ БАНКІВ

Ніла ХРУЩ — 2025-08-28

У статті обґрунтовано теоретико-методичні підходи та прикладні аспекти формування витрат банку в умовах воєнного стану та трансформації банківської системи. Доведено, що витрати банку не можуть розглядатися як ізольований фінансовий показник, а є комплексним і стратегічно важливим елементом управління банківською установою. Підкреслюється, що саме структура та ефективність формування витрат визначають стабільність функціонування банківської системи, рівень її фінансової стійкості та здатність адаптуватися. На основі аналізу макроекономічних показників банківської системи України та діяльності ПАТ АБ «Південний» окреслено тенденції зміни обсягів і структури витрат, виявлено резерви для їх оптимізації. Запропоновано напрями вдосконалення процесів формування витрат, зокрема впровадження адаптивного бюджетування, цифровізації операцій, диференціації витрат за їх стратегічною цінністю та централізації непрофільних функцій. Обґрунтовано, що оптимізація витрат повинна розглядатися не лише як інструмент економії, а як стратегічний фактор підвищення конкурентоспроможності та стійкості банків у сучасних умовах.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ БАЗИС СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

Віктор ВІВЧАР — 2025-08-28

У сучасних складних і загрозливих умовах одним із найважливіших аспектів забезпечення ефективної роботи торговельних підприємств та позитивних результатів економічної діяльності є створення ефективної системи економічної безпеки для захисту підприємств від загроз. Ця спроможність безпеки залежить від здатності керівництва торговельних підприємств на всіх рівнях: забезпечити стійкий економічний розвиток торговельних підприємств; зменшити негативний вплив економічних криз; створити комплексну систему обліку руху грошових коштів та підвищити ефективність систем контролю; забезпечити конфіденційність комерційної інформації. Сучасні наукові дослідження показують, що без єдиної системи економічної безпеки торговельних підприємств неможливо знайти вихід із кризи, стабілізувати економічну ситуацію, налагодити ефективний механізм роботи.

УПРАВЛІННЯ ESG-РИЗИКАМИ У ПРОЦЕСІ КОРПОРАТИВНОГО КРЕДИТУВАННЯ

Ірина КРАСНОВА — 2025-08-28

У сучасних умовах глобалізації та посилення уваги до сталого розвитку управління ESG-ризиками (environmental, social, governance) набуває ключового значення для фінансових установ. Стаття присвячена дослідженню процесу інтеграції ESG-ризиків у систему корпоративного кредитування. Визначено сутність та специфіку ESG-ризиків, визначено напрями їх впливу на якість кредитного портфелю та довгострокову фінансову стійкість банків. Розглянуто міжнародні «зелені» стандарти (Принципи екватора, Таксономія ЄС, TCFD, тощо). Розкрито сучасні інструменти оцінки та мінімізації ESG-ризиків, такі як ESG-скоринг позичальників, класифікація кредитів за критеріями сталості, динамічний моніторинг ESG-профілю клієнта, впровадження ESG-ковенантів та визначення ризик-апетиту банку. Виявлено ключові виклики (нестача даних, відсутність єдиного стандарту, низький рівень прозорості бізнесу) та перспективи (гармонізація законодавства з європейськими директивами, розробка національної методики ESG-скорингу, стимулювання сталого кредитування). Зроблено висновок, що системна інтеграція ESG-принципів у кредитний процес є не лише імперативом фінансової стійкості, але й стратегічною конкурентною перевагою для банківських установ України.

ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

Вікторія ЧОБІТОК — 2025-08-28

У воєнних умовах залізничний транспорт України перетворився на ключову ланку національної транспортної системи, оскільки забезпечує перевезення критично важливих вантажів, гуманітарні місії та оборонні потреби. Припинення авіаційних і морських перевезень змінило конкурентне середовище, значно посиливши роль залізничної інфраструктури. Водночас інтеграція до європейського простору, цифровізація та зростаючі очікування споживачів вимагають переосмислення управлінських підходів, де маркетинг набуває стратегічного значення. Проблемою залишається недостатній рівень клієнтоорієнтованості, обмежене використання маркетингових інструментів та нерівномірна цифрова трансформація. Це формує суперечність між зростаючою роллю залізничного транспорту та його маркетинговою адаптацією. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і визначення особливостей маркетингового управління розвитком залізничного транспорту України в умовах конкурентного середовища. У роботі використано аналіз наукових публікацій зарубіжних і вітчизняних авторів, які підкреслюють важливість маркетингових досліджень, інноваційних підходів та формування клієнтоорієнтованої моделі управління. Запропоновано розглядати маркетингове управління як інтегровану систему, що поєднує аналітичні, стратегічні, інноваційно-цифрові та соціально-комунікаційні складові. Їхня взаємодія дозволяє формувати конкурентні переваги, адаптувати сервіс до нових викликів та сприяти інтеграції українського залізничного транспорту у європейський транспортний простір. Результати дослідження доводять, що маркетингове управління стає не лише засобом просування послуг, а й механізмом підвищення ефективності галузі, узгодження економічних і соціальних цілей, формування довіри споживачів та забезпечення стійких конкурентних позицій як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.

МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТІВ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Андрій ПИЛИПЕНКО — 2025-08-28

В сучасному середовищі господарювання, яке характеризується значним зростанням невизначеності та прискорення процесів цифрової трансформації, успіх у конкурентній боротьбі досягається підтримкою розвитку бізнес-процесів підприємств через інтеграцію інформаційно-технологічних проектів у корпоративне урядування. Ключовою проблемою тут постає координація інтересів різних груп стейкхолдерів, неузгодженість між якими призводить до корпоративних конфліктів та зниження рівня економічної безпеки. Це актуалізує завдання організаційного моделювання взаємодії стейкхолдерів, яке дозволить забезпечити сталий розвиток бізнес-процесів. Метою статті постало формування онтологічної моделі взаємодії стейкхолдерів інформаційно-технологічних проектів, орієнтованих на організацію підтримки заданого рівня економічною безпеки розвитку бізнес-процесів корпоративного підприємства в умовах невизначеності. Методологічною основою дослідження є гіпотеза про наявність причинно-наслідкових зв'язків між корпоративним наглядом, управлінням проєктами та розвитком бізнес-процесів, які формують складну адаптивну систему. В основу розробки моделі покладено методологію інжинірингу організації (DEMO), яка дозволяє створювати формалізоване представлення організаційної взаємодії на основі ідентифікації виробничих та комунікаційних актів. Запропоновано розширення DEMO-моделей вимогою відповідності транзакцій вимогам резильєнтності, що каскадується на кожен акт взаємодії. В результаті сформовано інтегровану організаційно-аналітичну модель взаємодії стейкхолдерів, яка забезпечує підвищення стратегічної безперервності діяльності корпоративного підприємства. На відміну від існуючих підходів, що розглядають економічну безпеку та інформаційно-технологічні проєкти як окремі області, запропонована модель інтегрує їх у єдину онтологічну структуру. Це реалізує онтологічно-комунікаційну парадигму управління економічною безпекою, де система захисту розглядається як мережа транзакційних взаємодій. Такий підхід дозволяє ідентифікувати загрози у комунікаційних патернах взаємодії та розглянути економічну безпеку як емерджентну властивість системи.

РОЛЬ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Ольга ЩЕРБІНА — 2025-08-28

У статті досліджено стратегічну роль фінансового менеджменту в системі організації підприємницької діяльності в умовах глобальної конкуренції та економічної нестабільності. Обґрунтовано, що ефективність фінансового управління визначає здатність підприємств підтримувати платоспроможність, інвестиційну привабливість і стратегічну стійкість. Метою дослідження є аналіз можливостей інтеграції ESG-принципів у фінансовий менеджмент задля підвищення ефективності та стійкості підприємницьких структур на національному рівні. Розкрито сутність фінансового менеджменту як комплексної системи управління фінансовими потоками, що виходить за межі оптимізації витрат і передбачає стратегічне планування, управління ризиками та формування довгострокової цінності. На основі аналізу фінансової динаміки провідних агрохолдингів України (MHP, Kernel, Astarta) та експорту ІТ-послуг у 2014-2024 рр. виокремлено три ключові напрями фінансового менеджменту: стратегічні інвестиції, кризова стійкість, прозорість і ESG-комунікація. Показано, що інтеграція ESG-критеріїв у корпоративні фінансові стратегії сприяє зростанню інвестиційної привабливості, мінімізації ризиків та формуванню конкурентних переваг. Наголошено, що впровадження ESG-підходів в Україні активізується у зв’язку з адаптацією до європейських стандартів звітності та необхідністю залучення міжнародного капіталу. Зроблено висновок про значущість стратегічного фінансового менеджменту як інструменту забезпечення сталого розвитку та перспективність подальших досліджень у сфері методичного забезпечення ESG-орієнтованого фінансового планування.

ЗЕМЛЕВПОРЯДНЕ ПРОЕКТУВАННЯ - ОСНОВА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

Людмила МАКЄЄВА — 2025-08-28

У статті розглянуто роль землевпорядного проєктування як одного з базових інструментів забезпечення екологічно безпечного та раціонального використання земель в умовах сталого розвитку. Проаналізовано сучасний стан системи землевпорядного проєктування в Україні, окреслено основні проблеми нормативно-правового, організаційного та технологічного характеру. Узагальнено наукові підходи до вдосконалення методів планування землекористування, зокрема запровадження ландшафтно-екологічного підходу, використання геоінформаційних систем, інтеграцію еколого-економічних оцінок. Запропоновано практичні рекомендації щодо модернізації землевпорядного проєктування відповідно до принципів екологічної безпеки, ефективності та участі громад. Зроблено висновок про необхідність комплексної трансформації системи землеустрою як умови для сталого розвитку аграрного сектору та збереження природного потенціалу територій.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ

Сергій КАЛІНІЧЕНКО — 2025-08-28

У статті розглянуто інструментарій стратегічного управління розвитком аграрних підприємств крізь призму поєднання традиційних підходів та інноваційних технологій. Аграрний сектор, будучи базовою галуззю економіки України, зазнає значного впливу як зовнішніх факторів (глобальна конкуренція, кліматичні зміни, державна політика), так і внутрішніх (ефективність виробництва, кадровий потенціал, ресурсна база). У цьому контексті стратегічне управління постає ключовим механізмом забезпечення сталого розвитку та конкурентоспроможності підприємств. Традиційні інструменти стратегічного аналізу, такі як SWOT, PEST, GAP-аналіз, матриці Ансоффа та BCG, залишаються актуальними для визначення стратегічних орієнтирів аграрних підприємств. Водночас сучасні умови господарювання вимагають використання інноваційних підходів, зокрема впровадження Balanced Scorecard, KPI, бенчмаркінгу та сценарного аналізу. Важливою тенденцією є активна цифровізація аграрного сектору, що зумовлює зростання ролі штучного інтелекту, систем Big Data та технологій точного землеробства у формуванні стратегій. Ці інструменти забезпечують швидкий доступ до великих обсягів даних, підвищують точність прогнозів, сприяють оптимізації витрат та зменшенню ризиків. Підкреслено, що поєднання традиційних і сучасних методів управління дозволяє досягти синергетичного ефекту, забезпечуючи не лише ефективність поточної діяльності, але й стійкість до зовнішніх викликів. Акцент зроблено на необхідності адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, а також на формуванні інноваційно орієнтованого підходу до стратегічного планування в аграрному бізнесі. Запропонований огляд інструментарію стратегічного управління окреслює широкі можливості для підвищення ефективності аграрних підприємств. Подальші дослідження у цьому напрямі мають бути спрямовані на розробку моделей інтеграції штучного інтелекту та цифрових технологій у систему стратегічного управління з урахуванням специфіки аграрного виробництва в Україні.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІХЕВІОРИСТИЧНИХ КОРПОРАТИВНИХ ФІНАНСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Наталія ВДОВЕНКО — 2025-08-28

У статті розглянуто трансформацію біхевіористичних корпоративних фінансів як методичну основу при формуванні організаційно-економічного механізму транспортного обслуговування вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції. Показано, що сучасний розвиток аграрного сектору України супроводжується зростанням значення транспортного забезпечення як елементу логістичної інфраструктури та фактора конкурентоспроможності. Доведено, що інтеграція фінансових, організаційних і поведінкових чинників у єдину систему управління сприяє оптимізації транспортних витрат, підвищенню ролі логістичних ланцюгів, зниженню ризиків і формуванню довгострокових конкурентних переваг аграрних виробників. У роботі запропоновано методичні підходи до адаптації концепції біхевіористичних фінансів у сфері транспортного забезпечення аграрного сектору. Особливу увагу приділено аналізу дисбалансу інформації між учасниками ринку, ролі поведінкових факторів у прийнятті фінансово-управлінських рішень, впровадженню цифрових фінансових технологій та можливостям формування фінансово-логістичних кластерів. Емпіричні результати свідчать, що застосування поведінкових моделей дозволяє знизити транзакційні витрати на 12–15 %, підвищити рівень довіри між учасниками ринку на 20–25 % та забезпечити зростання стабільності доступу виробників до каналів збуту майже на 18 %. Отримані результати мають як теоретичне, так і прикладне значення та поглиблюють наукове розуміння ролі біхевіористичних фінансів у корпоративному управлінні, створюють практичне підґрунтя для удосконалення організаційно-економічногох механізму транспортного обслуговування в аграрному секторі.

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Олексій КРАСНОРУЦЬКИЙ — 2025-08-28

Статтю присвячено обґрунтуванню стратегічних орієнтирів удосконалення спеціалізації тваринницьких підприємств в умовах сучасних викликів. Доведено, що раціональна спеціалізація, враховуючи кліматичні зміни, воєнні загрози та сталий розвиток, підвищує стійкість аграрного сектору, сприяє збереженню ресурсів і забезпечує продовольчу безпеку України. Запропоновано при формуванні спеціалізації аграрних підприємств враховувати економічні, організаційні, технологічні, стратегічні та екологічні аспекти. Узагальнено принципи поєднання рослинництва і тваринництва в господарствах. Визначено ключові напрями удосконалення спеціалізації для відновлення і розвитку тваринництва. Рекомендовано застосування SWOT-аналізу спеціалізації тваринницьких підприємств для розробки стратегічних дій щодо посилення сильних сторін, мінімізації слабких, реалізації можливостей і протидії загрозам. Сформульовано основні заходи для поглиблення спеціалізації тваринницьких підприємств.

СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАНИ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ

Ірина КРЮКОВА — 2025-08-28

Розв’язання житлового питання постає одним з ключових завдань соціальної політики урядів провідних країн світу. В Україні дане питання загострюється наслідками повномасштабного вторгнення, які викликають необхідність удосконалення національної житлової політики та масштабізації процесів створення соціального житла. У статті досліджено сутність категорії «соціальне житло». Проведений аналіз сучасного рівня забезпеченості населення України житлом у контексті європейської практики. Здійснена оцінка масштабів втрат і пошкоджень житла, а також попередніх прогнозів щодо вкладень, необхідних для відновлення житлового фонду. Виявлено співвідношення потреби у соціальному житлі та чисельності ВПО у країні. Визначено ключові проблемні аспекти, що супроводжують процеси забезпеченні населення України соціальним житлом.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ІННОВАЦІЙНОГО ШЛЯХУ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Тарас ВАСИЛЬЦІВ — 2025-08-28

У дослідженні аналізуються питання формування й реалізації державної політики забезпечення розвитку внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції. Особливу увагу привернуто до питань інноваційного вектора поступу досліджуваного ринку. Відтак, метою публікації визначено обґрунтування стратегічних пріоритетів та інструментів інноваційного шляху розвитку вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції. У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції в умовах війни та повоєнного відновлення. Визначено, що попри уповільнення темпів зростання, ринок зберіг високий потенціал, що проявляється у здатності адаптуватися до нових викликів, підтримувати експортну активність та відновлювати виробничо-технологічні можливості. Обґрунтовано, що орієнтація на зовнішні ринки вимагає підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, що тісно пов’язано з активізацією інноваційної діяльності у сфері агробізнесу. Показано напрями впровадження сучасних технологій, цифрових рішень, біотехнологій та екологічно безпечних методів виробництва як ключових чинників інноваційного розвитку аграрного сектору. Окрему увагу приділено ролі держави у формуванні стратегічних пріоритетів та інструментів підтримки інновацій, зокрема через податкові стимули, пільгове фінансування, грантову підтримку та розвиток нормативно-правового середовища. Зроблено висновок про необхідність подальшого наукового обґрунтування та практичної реалізації державної політики, спрямованої на інноваційний розвиток ринку сільськогосподарської продукції України, що є важливою передумовою підвищення його глобальної конкурентоспроможності та забезпечення стійкого економічного зростання.

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА УКРАЇНИ

Олег РАКІТІН — 2025-08-28

У статті здійснено ґрунтовний аналіз еволюції теорій конкурентоспроможності від класичних підходів до сучасних інституційних і інноваційно-еволюційних концепцій, з урахуванням можливостей їх практичного застосування для підвищення ефективності продукції молочного скотарства України. Обґрунтовано, що традиційні теорії абсолютних і порівняльних переваг забезпечили методичну основу для дослідження спеціалізації та формування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації та євроінтеграційних процесів. У роботі доведено, що сучасні теорії, зокрема «діамантова модель» М. Портера та факторні підходи Хекшера–Оліна, дозволяють комплексно оцінювати чинники конкурентоспроможності з урахуванням не лише природних ресурсів, а й інституційних детермінант, технологічних інновацій, людського капіталу та кластеризації виробництва. Особливу увагу приділено специфіці розвитку молочного скотарства України, яке характеризується поєднанням порівняльних переваг, зокрема наявність кормової бази, земельних ресурсів, трудових ресурсів, із низкою структурних обмежень таких як дефіцит інвестицій, технологічне відставання, недостатня інституційна підтримка. Доведено, що підвищення конкурентоспроможності молочної продукції можливе завдяки комплексній інтеграції положень різних теорій від використання ресурсних і факторних підходів до впровадження інноваційних технологій, цифровізації процесів і створення агропродовольчих кластерів. Практичне значення дослідження полягає у визначенні методичних засад підвищення конкурентоспроможності молочного скотарства України на аграрних ринках, що поєднує розвиток ресурсної бази, залучення інвестицій, інституційну стабільність та інноваційний розвиток. Запропонований підхід забезпечує можливість гармонізації національної аграрної політики з вимогами європейського ринку, створює умови для диверсифікації експорту молока та сприяє зростанню економічної ефективності галузі.

НАПРЯМИ УЗГОДЖЕННЯ АСПЕКТІВ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Володимир ПАНЧЕНКО — 2025-08-28

У статі у фокусі уваги перебуває проблематика, з одного боку, бізнес-планування, а, з іншого боку, управління економічною безпекою підприємства. Аргументовано на тому, що ці, на перший погляд, мало пов’язані між собою предмети менеджменту бізнесу, на правду, достатньо дотичні між собою. Такий зв’язок простежується, до прикладу, у функціонально-ресурсному декомпонуванні. Якщо під час управління економічною безпекою підприємства досліджуються такі складові, як фінансова, інтелектуально-кадрова, техніко-технологічна та інші, то у бізнес-плануванні плануються головні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за напрямами: фінансовий, виробничий та ін. Крім того, розробка бізнес-плану дозволяє своєчасно передбачити, а, відтак, нівелювати низку викликів і загроз функціонування та розвитку бізнесу. Саме тому метою дослідження визначено ідентифікацію напрямів узгодження аспектів бізнес-планування та забезпечення економічної безпеки підприємств (організацій). Вказано на те, що в нинішніх складних реаліях господарювання у бізнес-плані важливо передбачити окремий розділ, в якому буде висвітлено інформацію про планування параметрів економічної безпеки підприємства під час реалізації ним підприємницького проєкту.

ЛОЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗМІЦНЕННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН МІЖ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В МАРКЕТИНГОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Олександр ШАФАЛЮК — 2025-08-28

У контексті сучасного маркетингового середовища стратегічні партнерські відносини стають ключовим інструментом підвищення конкурентоспроможності та стабільності бізнесу. Одним із критично важливих факторів, що зміцнює такі відносини, є лояльність партнерів. Вона проявляється у довірі, готовності до довгострокової співпраці, активному обміні інформацією та спільному розвитку нових продуктів і послуг.

В статті представлені різні аспекти взаємодії — від емоційного ставлення та довіри до поведінкових проявів та інноваційної активності партнерів.

Для кращого розуміння того, як саме лояльність впливає на зміцнення партнерських відносин аграрних підприємств, нами розглянути її ключові складові, прояви у партнерських відносинах та їх вплив на ефективність співпраці. Продемонстровано взаємозв’язок між різними елементами лояльності та результативністю партнерських відносин.

Побудова міцних і довгострокових партнерських зв'язків є ключовим елементом успіху. Лояльність у цьому контексті виступає не просто як перевага, а як стратегічний імператив. Тому в статті представлено взаємозв'язок та роль лояльності в системі маркетингу партнерських відносин.

Відмічено що лояльність є не просто бажаним атрибутом, а центральним стратегічним імперативом у сучасному маркетинговому середовищі аграрних підприємств та фундаментом для побудови міцних, довготривалих і взаємовигідних партнерських відносин в аграрному маркетинговому середовищі.

МАРКЕТИНГ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Валерій БОНДАРЕНКО — 2025-08-28

Сільське господарство відзначається високими ризиками, зумовленими погодними коливаннями, сезонністю та залежністю від глобальних цін на сировину, що робить короткострокові угоди недостатніми для забезпечення стабільності. У цьому контексті маркетинг партнерських відносин виступає дієвим інструментом, який формує міцні та довгострокові зв’язки, зменшує ризики та підвищує надійність взаємодії між учасниками аграрного ринку.

В статті зазначено що до ключових аспектів маркетингу партнерських відносин аспектів маркетингу партнерських відносин у сільському господарстві можна віднести побудову довіри та лояльності, інтеграцію цифрових технологій, партнерство з постачальниками та дистриб’юторами, партнерський маркетинг, підвищення конкурентоспроможності через сталість.

Для ефективної реалізації стратегічного підходу, забезпечення конкурентоспроможності та досягнення конкурентних переваг запропоновано інструменти маркетингу партнерських відносин які спрямовані на створення взаємної цінності, підвищення довіри та формування довгострокової лояльності, що, своєю чергою, зміцнює взаємодію на ринку. Розкрито функції впливу маркетингу партнерських відносин на конкурентоспроможністю підприємств.

Показано що маркетинг партнерських відносин у сільському господарстві стає ключовим інструментом формування сталих конкурентних переваг, об’єднуючи економічні, організаційні, комунікаційні та інноваційні механізми для довгострокового розвитку підприємства. Запропоновані ефективні заходи маркетингу партнерських відносин у сільському господарстві спрямовані на формування довгострокових, стабільних і взаємовигідних відносин між підприємствами ланцюга постачання та ринку. До таких заходів належать економічні, організаційні, комунікаційні, інноваційно-цифрові та соціально-ціннісні ініціативи.

ДІДЖИТАЛІАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Радміла ПІДЛИПНА — 2025-08-28

Статтю присвячено вирішенню актуального завдання сьогодення – дослідженню використання інформаційних технологій в управлінні, а саме діджиталізації обліково-аналітичних процесів і запровадження новітніх техніко-технологічних інструментів для оптимізації виробничих процесів і забезпечення належної ефективності управління підприємствами, які дозволять підвищити їх ефективність, надаючи керівникам інструменти аналізу великих потоків даних та аналітичної інформації. Проаналізовано системний характер та основні засади нормативно-правового регулювання обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств. Визначено, що діджиталізація обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств полягає у використанні цифрових інструментів автоматизації, які скоротили час і зменшили ризики помилкових висновків, пов’язаних із рутинними процесами обробки великих масивів даних. Констатовано зменшення адміністративних витрат і ризиків, пов’язаних з обігом документів на фізичних носіях. Виявлено можливість доступу керівників підприємств отримали до спільного зберігання, пошуку та використання документів та опрацювання даних у режимі реального часу, що сприяє більшій ефективності, точності та оперативності процесів прийняття рішень. Проаналізовано основні цифрові інструменти і визначено переваги автоматизації процесів в системі обліково-аналітичного забезпечення підприємства. Зазначено проблемні місця, ризики і стратегічні напрями вирішення питань щодо якості управління інформаційними потоками та забезпечення безпеки конфіденційних даних, що зумовлює необхідність формування стратегій діджиталізації. Виявлено також наявність проблем формування цифрової культури поводження із інформацією та забезпечення наскрізного впровадження цифрових технологій в управлінську діяльністю, вирішення яких рекомендовано в межах подальших наукових розвідок.