MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ВІДДАЛЕНОЇ РОБОТИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

Вікторія БІЛИК — 2024-08-29

Стаття присвячена аналізу ефективності самоменеджменту в умовах віддаленої роботи в організаціях. Метою дослідження є дослідження впливу самоменеджменту на продуктивність працівників в умовах дистанційної роботи, а також вивчення основних теоретичних підходів до організації ефективного самоменеджменту. В умовах зростаючої популярності віддаленої роботи особлива увага приділяється впливу особистої організації часу, управління ресурсами та підтримки мотивації на ефективність працівників. Методологічною основою дослідження стали класичні теорії менеджменту, зокрема теорії управління часом, стрес-менеджменту та мотивації, які були адаптовані до контексту віддаленої роботи. В дослідженні використовувалися такі методи: контент-аналіз наукових публікацій, порівняльний аналіз існуючих моделей самоменеджменту та синтез результатів попередніх досліджень у цій галузі. Дослідження спирається на аналіз сучасних наукових джерел, що розкривають проблематику самоменеджменту та його впливу на ефективність працівників в умовах дистанційної роботи. Результати дослідження показали, що ефективний самоменеджмент є ключовим чинником успіху в умовах віддаленої роботи. Зокрема, було виявлено, що працівники, які застосовують ефективні стратегії управління часом та ресурсами, демонструють вищий рівень продуктивності та задоволеності роботою. Крім того, дослідження показало, що здатність працівників до саморегуляції, включаючи управління стресом та підтримання мотивації, значно впливає на їхню можливість досягати поставлених цілей в умовах віддаленої роботи. Подальші дослідження мають зосередитися на емпіричній перевірці розроблених теоретичних моделей, а також на вивченні специфіки самоменеджменту в різних галузях та культурних контекстах. Особливу увагу слід приділити розробці рекомендацій для організацій щодо оптимізації віддаленої роботи з урахуванням індивідуальних потреб працівників. Отримані результати можуть бути використані для розробки рекомендацій з управління працівниками, які працюють дистанційно, а також для впровадження програм розвитку навичок самоменеджменту в організаціях. Це може сприяти підвищенню продуктивності праці, зниженню рівня стресу серед працівників та підвищенню їхнього задоволення роботою в умовах віддаленої роботи.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Тетяна БОДНАР — 2024-08-29

Стаття присвячена дослідженню державного регулювання у сфері використання земельних ресурсів в умовах мінливого безпекового середовища. Автором аналізуються основні чинники, що впливають на ефективність регуляторної політики щодо землекористування, зокрема з урахуванням безпекових викликів, які постають перед державою. В роботі розглядаються сучасні підходи до управління земельними ресурсами та визначаються основні напрями вдосконалення регуляторної політики. Зокрема, акцентується увага на необхідності розробки нових методик оцінки ризиків та запровадження ефективних механізмів моніторингу і контролю за використанням земель. Окрему увагу приділено питанням забезпечення прозорості та доступності інформації про земельні ресурси для громадськості, що сприятиме підвищенню рівня довіри до державних інституцій та ефективності регуляторних заходів. Висновки дослідження можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо вдосконалення державної політики у сфері управління земельними ресурсами в умовах підвищених безпекових ризиків.

ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО АКАДЕМІЗМУ МЕНЕДЖЕРА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО НАПРЯМКУ В ВІДНОШЕННІ ДО КЛІЄНТІВ: ПРОБЛЕМА ТА РІШЕННЯ

Руслан КУБАНОВ — 2024-08-29

Дослідження присвячено проблемі подолання професійно-психологічного академізму менеджера архітектурно-будівельного напрямку у відношенні до клієнтів. Термін «психологічний академізм менеджера» визначається як готовність та компетентність менеджера в області взаємодії з клієнтами та партнерами, що поєднує професійні аспекти управління та психологічні знання та навички. Авторський колектив наукової розробки висвітлює, що для подолання психологічного академізму менеджера необхідно розуміти психологічні особливості клієнтів, вміти сприймати їхні потреби та очікування, а також адаптувати особистісні комунікаційні стратегії відповідно до вимог клієнтів. Особлива увага приділяється встановленню довіри та побудові позитивних взаємин з клієнтами, а також умінню слухати, розуміти та ефективно спілкуватися з ними. Обговорюються ключові аспекти емоційного контролю та емоційного інтелекту у вирішенні проблеми психологічного академізму. Робота також наголошує на важливості управління переговорами та адаптації до культурних особливостей та цінностей клієнтів для успішної співпраці. Отже, розвиток психологічного академізму у взаємодії менеджера архітектурно-будівельного напрямку з клієнтами є ключовим для успішної співпраці та досягнення бізнес-цілей. Рекомендації щодо подолання психологічного академізму, такі як розвиток емпатії, комунікаційних навичок, вивчення культурних особливостей, управління конфліктами та побудова позитивних відносин, допоможуть менеджерам покращити якість обслуговування, збудувати довіру та досягнути успіху у своїй діяльності. Такий підхід сприятиме створенню позитивного робочого середовища, сприятиме розвитку харизматичного лідерства та підвищить результативність проектів в галузі архітектури та будівництва. Узагальнюючи, подолання психологічного академізму є важливою складовою успішного управління та співпраці в професійній діяльності менеджера. Визначений напрямок сприятиме успішній реалізації проектів та покращенню взаємин з клієнтами, що в свою чергу сприятиме зміцненню позицій на ринку та розвитку бізнесу.

МІГРАЦІЙНІ РИЗИКИ ТА ЗАГРОЗИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ КРАЇНИ

Ольга МУЛЬСКА — 2024-08-29

У статті здійснено концептуально-структурне моделювання міграційних ризиків соціально-економічної резильєнтності території. Міграційні ризики соціально-економічній резильєнтності країни ідентифіковано як системні впливи міграційних процесів на кон’юнктуру ринку праці, ресурсну спроможність економіки відновлювати рівновагу та інвестиційно-фінансову стабільність. Виділено три підходи до трактування поняття «міграційні ризики» (деструктивні ефекти для соціально-економічної резильєнтності території; соціально-економічні, фінансові, демографічні, суспільно-ціннісні, культурні та ін. втрати території; ймовірність генерування нових соціально-економічних, медико-демографічних, політико-правових та релігійно-культурних стимуляторів позитивних міграційних аспірацій серед населення). Виокремлено п’ять груп міграційних ризиків стійкості соціально-економічній системі: міграція робітничих кадрів (трудова міграція); міграція висококваліфікованих кадрів, у т.ч. освітня та академічна міграція («відтік мізків»); рееміграція; міграційні трансферти; неконтрольовані імміграційні процеси. Виділено основні критеріальні ознаки та видові форми міграційних ризиків (масштаби, сфери та канали впливу, рівні виникнення, термін і характер дії, фактори, джерела та причини виникнення, ступінь ризику, форми прояву, ступінь обґрунтованості, сфера походження).

ЦИФРОВА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНИХ ЗМІН

Катерина КРАУС — 2024-08-29

На сучасному етапі свого розвитку світ перебуває в умовах глобальної цифровізації, події останніх років лише прискорюють технологічні процеси. Передові цифрові технології змінюють як підхід до реалізації процесів життєдіяльності людини, так і вектор соціально-економічного розвитку країни. Цифрова трансформація економіки торкається всіх економічних відносин з активним використання сучасних ІКТ, а добробут населення вимірюється при цьому цифровою якістю життя. Авторка проаналізувала динаміку зміни рейтингу окремих країн світу за Digital Quality of Life Index у 2022–2023 роках і виявила, що лідерами у 2023 році стали Франція та Фінляндія, тоді як Україна зайняла лише 46 місце. Встановлено, що чим більшим є ВВП на душу населення, тим більшим є індекс DQL, це зокрема простежується в Західній Європі, Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії, Північній Європі. Виявлено, що на цифрову якість життя населення в країні впливає його доступ до Інтернету і в 2023 році загальносвітова тенденція свідчить про розширення доступу до Інтернету, і людям потрібно було працювати на 11% менше, щоб дозволити собі фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету. У статті розглянуто також динаміку зміни рейтингу окремих країн світу за розвитком е-безпеки та е-інфраструктури за Digital Quality of Life Index у 2022–2023 роках, в результаті чого виявлено, що Україна має позитивну динаміку до удосконалення е-безпеки. Запропоновано задля підвищення рівня цифрової якості життя в Україні створити умови для навчання роботі з цифровими технологіями та платформами; формувати цифрову грамотність населення країни; посилювати інформаційну безпеку; підтримувати бізнес у використанні сучасних цифрових бізнес-моделей.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Олена ЮДІНА — 2024-08-29

У статті визначено, що інноваційний розвиток малого та середнього підприємництва (МСП) вимагає комплексного підходу, який включає як фінансову, так і технічну підтримку, навчання, а також сприятливі регуляторні умови. Сприяння інноваціям може суттєво підвищити конкурентоспроможність МСП на національному та міжнародному рівнях. У дослідженні розглянуто, що інноваційний розвиток МСП є важливою складовою економічного зростання та конкурентоспроможності. Ось декілька ключових аспектів та стратегій, що можуть сприяти інноваційному розвитку МСП: доступ до фінансування (гранти та субсидії; венчурний капітал; краудфандинг – збір коштів від великої кількості людей через спеціалізовані платформи); технологічні інновації; підвищення кваліфікації та навчання (навчальні програми, тренінги, семінари, конференції); цифровізація; міжнародна співпраця (експортні програми та партнерства з іноземними компаніями); регуляторна підтримка (пільгове оподаткування та спрощення адміністративних процедур); соціальні інновації (екологічно чисті технології та соціально-відповідальне підприємництво).

Інноваційний розвиток є ключовим фактором, який впливає на успіх та довгострокову життєздатність бізнесу. Інноваційний розвиток є життєво важливим для будь-якого бізнесу, оскільки він забезпечує адаптацію до змін, підвищує ефективність, створює нові можливості для зростання та допомагає компаніям залишатися конкурентоспроможними на ринку. Інвестування в інновації – це інвестиція в майбутнє, що дозволяє бізнесу не тільки виживати, але й процвітати в умовах сучасної економіки. Інноваційний розвиток у сучасних умовах набуває особливого значення через швидкі зміни в технологіях, економічних умовах та суспільстві. В сучасних умовах інноваційний розвиток є необхідністю для бізнесу, що прагне залишатися конкурентоспроможним та адаптивним. Цифрові технології, глобалізація, сталий розвиток та клієнтоорієнтованість створюють нові можливості та виклики. Компанії, які активно інвестують в інновації та підтримують культуру інноваційності, мають більше шансів на успіх у швидко змінюваному світі.

ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕННОСТІ

Ангеліна СПІЦИНА — 2024-08-29

Розглянуто економічні та організаційно-правові аспекти, актуальні питання застосування функціонального підходу до управління персоналом в умовах невизначенності, кризи, воєнного стану. Проаналізовано тенденції щодо управління персоналом на підприємствах в умовах воєнного стану. Військові дії, розпочаті росією проти України, підкреслили життєву важливість транспортного сектору для української економіки та суспільства. Від початку війни росія намагається обмежити транспортне сполучення України з країнами-партнерами.

Доведено, що управління персоналом є достатньо складним процесом, адже люди наділені інтелектом, здатністю мислити. Вони постійно розвивають між собою взаємовідносини, які часто впливають на продуктивність праці, виробництво, внутрішній клімат підприємства.

Практична значущість статті полягає у тому, що на основі аналізу літературних джерел щодо основних засад управління персоналом та узагальнень досліджень щодо тенденцій у цій сфері діяльності в умовах воєнного стану, визначено характеристики функцій планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання діяльності персоналу через призму їх збереження на підприємствах транспортної галузі.

АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО АВТОМОБІЛЬНОГО РИНКУ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

Сергій ЛЮБЧЕНКО — 2024-08-29

У статті проведено аналіз українського автомобільного ринку в умовах війни. Для початку було здійснено дослідження обсягів імпорту нових та вживаних автомобілів в Україну в період військового стану. Наступним була досліджена динаміка цін на автомобілі та визначено, що з падінням курсу національної валюти відбувся значний ріст цін на імпортовані авто. Визначено, що ціна на автомобілі в середньому виросла на 55%, що в підсумку позначило і на зменшенні попиту. Провівши оцінку динаміки продажів автомобілів в Україні, визначено, що збільшились обсяги продажів майже за всіма аналізованими марками в середньому на 62%, що власне було спричинено стабілізацією військової ситуації в Україні та налагодженням логістики. Також нами було проведено аналіз прибутку національних автомобілевиробників та визначено, що період військового стану їх прибуток значно виріс в 2022-2023 рр. Визначено, що запропонована стратегія наддасть можливість українським виробникам скласти гідну конкуренцію європейським партнерам, адже, н анашу думку, єдиним мінусом вітчизняного автомобілевиробництва це відсутність фінансування в розвиток технологій, що власне і гальмує його розвиток.

ФІНАНСОВИЙ АУДИТ ТА АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ЯК ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ

Інна СИСОЄВА — 2024-08-29

Ефективність діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування значною мірою залежить від належного контролю за дотриманням законів, рішень та розпоряджень, а також від організації процесу їх виконання. Регулярний і всеосяжний контроль допомагає забезпечити науково обґрунтовані рішення та нормативні акти, а також своєчасно їх впроваджувати. Він є важливим інструментом для виявлення та усунення недоліків у діяльності органів управління і визначення їхніх причин. Контроль сприяє дисципліні серед працівників управлінських структур і дозволяє об’єктивно оцінювати їхню компетентність, відповідальність та позитивний досвід. Особливої важливості державний контроль набуває у контексті діяльності господарюючих суб’єктів з різними формами власності.

Контроль, у широкому розумінні, – це процес, що забезпечує відповідність дій об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на досягнення визначених цілей. Він є самостійною функцією управління, яка має чітко визначену мету, зміст і способи реалізації.

Дослідження спрямоване на визначення теоретико–методологічних та організаційно–практичних основ аудиту ефективності виконання бюджетних програм спрямовані на визначення критеріїв оцінки та методів вимірювання економічної ефективності чинників виконання цих програм. Вони включають ключові елементи, зміст і послідовність контрольних процедур, а також інформаційне забезпечення, яке регулює порядок проведення аналітичних досліджень та їх використання в управлінських цілях.

БРЕНДУВАННЯ ТА БРЕНДИНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВИМ МАРКЕТИНГОМ КОМПАНІЇ

Дмитро ТЕРЕХОВ — 2024-08-29

У статті досліджується значення брендування та брендингу як ключових інструментів у системі управління цифровим маркетингом, що використовується для підвищення конкурентоспроможності підприємства та залучення нових клієнтів. Зроблено акцент на відмінностях між поняттями "брендування" та "брендинг". Брендування розглядається як процес створення та втілення конкретних елементів ідентичності бренду, таких як логотип, кольорова палітра, шрифти та інші візуальні атрибути. У свою чергу, брендинг охоплює ширший спектр стратегічних дій, спрямованих на формування сприйняття бренду споживачами та підвищення його цінності на ринку.

У статті розглянуто основні компоненти брендування, такі як розробка візуальної ідентичності бренду, позиціонування на ринку, створення контенту та оптимізація користувацького досвіду (UX — User Experience) у цифровому середовищі. Також проаналізовано інструменти брендингу, включаючи соціальні мережі, контент-маркетинг, email-маркетинг, SEO (Search Engine Optimization), SEM (Search Engine Marketing) тощо.

На прикладах діяльності компаній Nike, Starbucks і Coca-Cola показано, як ефективне застосування цих інструментів сприяє успішному брендуванню та загальному брендингу компаній у цифровому маркетингу. У статті наводяться статистичні дані, що підтверджують зростання впізнаваності брендів, підвищення залученості аудиторії, зростання доходів з електронної комерції та мобільних додатків.

Результати дослідження свідчать про те, що правильне використання брендингу у цифровому маркетингу не лише підвищує впізнаваність бренду, але й створює лояльну аудиторію, яка активно взаємодіє з брендом. Це, в свою чергу, забезпечує стабільний ріст доходів та довгострокову конкурентну перевагу на ринку. Стаття має практичне значення для маркетологів та менеджерів, які прагнуть успішно адаптувати свої бренди до викликів та можливостей цифрового середовища.

УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНОЮ КОМПОНЕНТОЮ ПІДПРИЄМСТВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Володимир ПАНЧЕНКО — 2024-08-29

У дослідженні розкривається проблематика концепційних і практичних основ менеджменту в логістичній діяльності підприємств авіаційної галузі. Зокрема, предметом дослідження слугують процеси формування, ефективного використання й розвитку інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування логістичної системи підприємств авіаційної галузі. Аргументовано на актуальності проблематики розвитку логістичної компоненти авіатранспортних підприємств. Вказано на джерела формування та використання інвестиційного забезпечення системи логістики підприємств авіаційної галузі. Досліджено аспекти інноваційного розвитку та технологізації логістичної підсистеми діяльності авіатранспортних підприємств.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ БАНКІВ: АСПЕКТ АНАЛІЗУВАННЯ

Юлія БУГЕЛЬ — 2024-08-29

У статті досліджуються аспекти управління розвитком банків та банківської системи країни. Аналізуються питання фінансової стійкості банків, для чого розроблено й апробовано авторський методичний підхід до аналізування фінансово-економічного стану та стійкості банківських структур в Україні. Метою дослідження визначено здійснення аналізу заради формування повноцінної інформаційно-аналітичної картини з ухвалення рішень в частині забезпечення високого рівня фінансової стійкості банків. Доведено, що під фінансовою стійкістю банків слід розуміти їх здатність протистояти макроекономічним факторам, вчасно виконувати зобов’язання, забезпечувати надійність і погашення коштів, внесених фізичними та юридичними особами. Здійснено аналізування і сформовано оцінку стійкості банківської системи України в умовах воєнного стану. Проведено оцінку діяльності банків України в контексті забезпечення їх стійкості. Здійснено аналіз та оцінювання чинників впливу на стійкість банківської системи в умовах воєнного стану. Проведено оцінку фінансової стійкості банківської системи на основі індикаторів та економічних нормативів.

ПОБУДОВА ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Ольга РУДАЧЕНКО — 2024-08-29

Стаття присвячена аналізу соціально-економічного потенціалу територіальних громад (ТГ) в Україні в умовах децентралізованого управління, яке забезпечує ефективне вирішення місцевих проблем та активну участь громадян у прийнятті рішень. В дослідженні сформовано інтегральні показники соціально-економічного потенціалу територіальних громад, що дозволили комплексно оцінити їхній розвиток. Для побудови цих показників використано таксономічний метод. Запропонований алгоритм побудови інтегральних показників включає 7 основних етапів, а саме: відбір ТГ для побудови інтегральних показників; формування матриці показників, що характеризують СЕП; стандартизація показників; побудова інтегрального показника соціальних та економічних факторів по визначеним ТГ; визначення найбільш вагомих критеріїв; побудова та перевірка достовірності кореляційно-регресійної моделі залежності ІП, як результуючої величини; інтерпретація інтегральних показників. Реалізація кожного етапу відбувається покроково, всі етапи є взаємозалежними. Для інтерпретації інтегральних показників визначено шкалу від 0 до 1. Ближче значення до 1 свідчить про високий рівень соціально-економічного потенціалу, а ближче значення до 0 свідчить про низький рівень соціально-економічного потенціалу.

Аналіз інтегральних показників показав негативну тенденцію та зниження соціально-економічного потенціалу ТГ протягом досліджуваного періоду. Значення цих показників суттєво відстають від верхнього порогового рівня 1, який слугує орієнтиром у запропонованих моделях. Результати моделювання інтегрального показника в громадах, які розташовані на територіях в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) вказують на критично низькі значення. Так, в Донецькому регіоні, зокрема, в Покровській ТГ, інтегральний показник знизився з 0,402254 у 2020 році до 0,120331 у 2023 році, що свідчить про негайну необхідність пошуку та розробки антикризових заходів та стратегій розвитку для підвищення потенціалу громад в воєнний та післявоєнний періоди.

ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

Світлана ХАЛАТУР — 2024-08-29

Інноваційний сектор економіки відіграє вирішальну роль у стимулюванні економічного зростання, підвищенні конкурентоспроможності та забезпеченні сталого розвитку держави. Однак ключовим викликом є пошук і залучення достатніх фінансових ресурсів для підтримки інноваційних процесів. У статті досліджено основні джерела та механізми фінансування інновацій, аналізується сучасний стан інноваційної діяльності, а також розглядаються перспективи розвитку та вдосконалення фінансової інфраструктури для підтримки інноваційного сектору економіки.

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Алла СЛАВКОВА — 2024-08-29

Дослідження присвячене аналізу особливостей Державного бюджету України в умовах економічної нестабільності у період з 2019 по 2023 рр. У роботі розглянуто динаміку доходів, видатків та дефіциту бюджету в контексті глобальних і внутрішніх кризових явищ, таких як пандемія COVID-19 та повномасштабна війна. Значну увагу приділено впливу цих криз на державні фінанси та роль зовнішніх факторів у підтримці бюджетної стійкості. Проаналізовано зміни у структурі доходів у розрізі складових і видатків за функціональною та економічною класифікаціями, що дозволило виявити основні тенденції у бюджетній політиці України в кризові періоди. Показано, що основним драйвером зростання видатків стали військові дії та необхідність масштабного соціального захисту населення. Особливу увагу приділено різкому зростанню видатків на оборону та соціальний захист, які стали пріоритетними через військові дії. Водночас, частка витрат на освіту, охорону навколишнього середовища та капітальні інвестиції значно знизилася, що свідчить про тимчасове зменшення фінансування мирних сфер. Дослідження також акцентує увагу на зростанні надходжень, особливо від міжнародної допомоги, що стало ключовим джерелом фінансування в умовах воєнного часу. Важливим аспектом є аналіз дефіциту бюджету та його зв'язок із залученням зовнішніх фінансових ресурсів. Окремо розглянуто динаміку дефіциту Державного бюджету, який зріс до рекордних показників у 2022-2023 роках, через значні витрати на оборону та соціальну підтримку. Висвітлено роль зовнішнього фінансування та міжнародної підтримки в покритті бюджетних потреб України. Зроблено висновок, що бюджетна політика в умовах кризи зосереджена на короткострокових рішеннях, спрямованих на стабілізацію економіки та забезпечення потреб оборони. У рекомендаціях дослідження підкреслюється необхідність оптимізації видатків, підвищення ефективності адміністрування податків та збільшення капітальних інвестицій.

ПРОЄКТНА АНАЛІТИКА ІНВЕСТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА СТАРТАПІВ В КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Ольга ВОВК — 2024-08-29

Сучасні глобальні тенденції розвитку економіки характеризуються стрімкою інтелектуалізацією всіх сфер діяльності, що передбачає активне впровадження нових технологій, автоматизацію та цифровізацію бізнес-процесів. У цьому контексті особливо актуалізуються питання інвестиційної підтримки стартапів як інноваційних суб’єктів національної економіки, які здатні генерувати та реалізовувати нові ідеї, забезпечуючи динамічний розвиток ринків і суспільства в цілому. Однак процес оцінювання стартапів стає дедалі складнішим через зростання кількості інформаційних та технологічних компонентів, які необхідно враховувати в умовах інтелектуалізації національної економіки. Традиційні методи оцінки стартапів не завжди здатні адекватно відобразити їхній потенціал, ризики та перспективи розвитку.

Інтелектуалізація породжує нові виклики, пов’язані з необхідністю врахування таких факторів, як ступінь інноваційності технологій, рівень автоматизації бізнес-процесів, діджиталізація управління та здатність стартапів до адаптації в умовах швидких технологічних змін. Таким чином, актуалізується проблематика дослідження нових підходів та інструментів для адекватної аналітики інноваційного розвитку та стартап-проєктів, їх інвестиційної підтримки в умовах інтелектуалізації макроекономічних систем, що включатимуть в себе комплексне врахування як традиційних економічних показників, так і нових індикаторів, пов’язаних із технологічними інноваціями, людським капіталом та рівнем інтелектуалізації бізнес-моделей стартапів. Такий підхід є критично важливим для інвесторів, державних регуляторів та самих підприємців, оскільки правильна проєктно-аналітична оцінка інвестиційних можливостей, інноваційного розвитку та потенціалу стартапів може стати вирішальним фактором їхньої успішної реалізації та розвитку в умовах сучасної економіки знань.

Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних основ та розробка прикладних рекомендацій щодо проведення проєктної аналітики процесів інвестування у інноваційний розвиток та стартапування при детермінізмі інтелектуалізації макроекономічних систем.

Прискорення інтелектуалізації, що спровоковано динамічністю розвитку цифрових інновацій та технологій, впливає на спрямованість інноваційного розвитку та ефективність стартапів у національній економіці. Проєктна аналітика стає інструментарієм забезпечення успішності стартапів й дозволяє обґрунтувати ефективність, інвестиційну привабливість, ризиковість та конкурентоспроможність інновацій. Дослідження динаміки інтелектуалізації та інноваційного розвитку національної економіки, а також комплексу критерії оцінювання стартапів дозволяє обґрунтувати сукупність методів проєктної аналітики, котрі спрямовуються на визначення вартості стартап-проєктів, обґрунтовують інвестиційні потреби та доцільність активізації потенціалу, дозволяють оцінити взаємовпливи середовища реалізації інновацій. В умовах інтелектуалізації економіки та активного розвитку стартапів застосування класичних інструментів оцінки, таких як NPV, IRR та PP, потребує адаптації до специфіки інноваційних проєктів з урахуванням додаткових факторів, таких як ступінь інноваційності, технологічна готовність, адаптивність до ринкових змін та рівень автоматизації бізнес-процесів. Поглиблення теоретико-методичних основ та розробка прикладних рекомендацій щодо проведення проєктної аналітики, що поєднує фінансові показники з технологічними та інноваційними індикаторами, обґрунтовує стратегічні вектори інноваційного розвитку, доцільність інвестування та ефективність стартапів в умовах інтелектуалізації макроекономічних систем.

Проєктно-аналітичне забезпечення оцінювання стартап-проєктів є важливим у контексті інтелектуалізації економіки, оскільки воно відіграє критичну роль у формуванні успішних бізнес-моделей й інвестиційній підтримці інноваційного розвитку макроекономічної системи. Успіх стартапів багато в чому залежить від їхньої здатності адаптуватися до швидких змін у спрямованості інноваційного розвитку національної економіки, що вимагає постійного дослідження та моніторингу можливостей, ринкових перспектив й інвестиційних ресурсів. Запровадження сучасних проєктно-аналітичних методів дозволяє підприємцям не лише оцінювати свої шанси на успіх, а й виявляти нові можливості для інновацій та розвитку в макроекономічних системах їх функціонування. В процесі проєктної аналітики іноваційного розвитку та стартапування важливо враховувати такі важливі критерії, як ефективність, інвестиційна привабливість та доступність інвестиційних ресурсів і технологій, ринковий потенціал, кваліфікація команди та досвід, що підкреслює необхідність комплексного підходу до оцінювання стартапів для забезпечення їх успішного розвитку.

Інтелектуалізація макроекономічної системи підштовхує стартапи до впровадження нових технологій й інновацій, що підвищує їх конкурентоспроможність. Використання аналітичних інструментів для моніторингу ринкових тенденцій, поведінки споживачів та ефективності бізнес-процесів є критично важливим для досягнення стійкого зростання в умовах динамічної інтелектуалізації. Стартапи, які активно інтегрують інноваційні рішення, здатні швидше реагувати на зміни в ринковому середовищі та адаптувати свої стратегії. Незважаючи на виклики, які існують у сучасному економічному середовищі, українська стартап-екосистема має значний потенціал для розвитку. Інвестиції в інфраструктуру для інноваційного підприємництва, підтримка з боку держави, а також активна діяльність інноваційних хабів і бізнес-інкубаторів можуть суттєво сприяти зростанню стартапів. Подальше вдосконалення методів проєктної аналітики стартапів стане запорукою їхньої конкурентоспроможності та успіху в умовах інтелектуалізації та інноваційного розвитку макроекономічних систем.

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Лариса САТИР — 2024-08-29

У статті досліджено управління виробничо-збутової діяльності лісогосподарських підприємств. Теоретико-методологічною основою дослідження є сучасні теорії, концепції, гіпотези концепції сталого розвитку. Констатовано, цілі сталого розвитку в лісовому господарстві України забезпечують навколишнє середовище та економічні аспекти сталого розвитку. Здійснено аналіз ефективності впровадження екологічних заходів у лісовому господарств. Проаналізовано динаміка основних фінансових та економічних показників лісових підприємств в Україні на 2018-2021 роки. Визначено стохастичні річні темпи зростання на основі регресії Lin-Log Model.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ БІЗНЕС-АНАЛІТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ BIG DATA ТЕХНОЛОГІЙ

Олена СТЕЦЬ — 2024-08-29

Актуальність теми дослідження інформаційних систем бізнес-аналітики з використанням технологій Big Data обумовлена швидкими темпами цифрової трансформації економіки та значним збільшенням обсягів даних, які генеруються у сучасному світі. В епоху глобалізації й інформаційного вибуху компанії змушені швидко адаптуватися до змін на ринку, підвищувати ефективність бізнес-процесів та знаходити нові джерела для зростання. Big Data технології дозволяють підприємствам отримувати цінні аналітичні дані, які неможливо було б отримати традиційними методами обробки даних, сприяючи прийняттю більш обґрунтованих і стратегічних рішень.

У період цифрової трансформації, коли нові технології змінюють практично всі аспекти бізнес-середовища, здатність швидко адаптуватися до змін стає ключовим фактором їхнього успіху. Бізнеси прагнуть автоматизувати процеси, підвищити ефективність і покращити взаємодію з клієнтами. В умовах, коли обсяги даних зростають експоненційно, важливо не лише збирати інформацію, а й правильно її використовувати для прийняття стратегічних рішень. Технології великих даних (Big Data) стали однією з основних рушійних сил цієї трансформації, дозволяючи аналізувати величезні масиви інформації для отримання нових знань і бізнес-інсайтів. Big Data відкривають нові можливості для бізнес-аналітики, що дозволяє підприємствам ефективніше використовувати свої ресурси, краще розуміти поведінку клієнтів, прогнозувати ринкові тренди і мінімізувати ризики. Проте впровадження Big Data технологій супроводжується численними викликами, пов’язаними з обробкою та аналізом великих обсягів різнорідних даних. Традиційні інструменти бізнес-аналітики виявляються недостатніми для повного охоплення цього процесу, що вимагає нових підходів та технологій. Актуальність використання Big Data у бізнес-аналітиці зумовлена тим, що в умовах цифрової економіки інформація стає ключовим активом, який може визначати стратегію розвитку. Успішна інтеграція технологій великих даних дозволяє підприємствам не лише підвищити продуктивність, а й залишатися конкурентоспроможними на швидко змінюваних ринках, що є критично важливим у сучасних реаліях. Зважаючи на все вище викладене, актуалізується означена проблематика дослідження.

Мета статті – визначення особливостей розвитку систем бізнес-аналітики з використанням Big Data технологій.

Засоби бізнес-аналітики, засновані на технологіях Big Data, суттєво прискорюють процес аналізу даних та оцінки ефективності, стаючи незамінними у боротьбі з неефективними бізнес-процесами, виявленні потенційних проблем і пошуку нових можливостей для зростання та прибутку. Така комплексна інтеграція технологій Big Data в інформаційні системи бізнес-аналітики підсилює здатність організацій приймати обґрунтовані рішення, підвищувати конкурентоспроможність та адаптуватися до швидких змін ринкових умов. Застосування інформаційних систем бізнес-аналітики з використанням Big Data технологій приносить значні переваги для компаній, сприяючи модернізації та поліпшенню ряду процесів, таких як ринкові дослідження, оптимізація виробництв, покращення обслуговування клієнтів, попередження шахрайства і крадіжок, вдосконалення маркетингових стратегій, а також розробка нових продуктів і послуг. Усі ці фактори спільно стимулюють розвиток суміжних галузей і, в результаті, сприяють економічному зростанню країни. Використання Big Data дозволяє не лише підвищити ефективність роботи, але й розширити можливості прогнозування, що забезпечує кращу адаптацію до ринкових умов і більш зважене планування. Інтеграція таких технологій робить бізнес-аналітику ключовим інструментом для досягнення конкурентних переваг в умовах цифрової трансформації та швидких змін в економіці.

Інформаційні системи бізнес-аналітики, що використовують технології Big Data, стали ключовим інструментом для багатьох сучасних бізнесів, оскільки дозволяють здійснювати глибокий аналіз даних, приймати обґрунтовані рішення та підвищувати конкурентоспроможність на ринку. Завдяки можливості обробки та аналізу величезних обсягів інформації, Big Data технології забезпечують підприємства актуальними знаннями про їхні операції, поведінку клієнтів, стан ринку та інші важливі аспекти, що дозволяє виявляти приховані тенденції, прогнозувати розвиток подій та оптимізувати процеси. Такі системи особливо важливі в умовах високої невизначеності та швидких змін, коли точність і швидкість ухвалення рішень стають вирішальними. Великим плюсом використання Big Data у бізнес-аналітиці є можливість агрегувати дані з різних джерел, як внутрішніх, так і зовнішніх. Системи обробки дозволяють працювати не лише з традиційними структурованими даними, але й з неструктурованими масивами інформації, що дає можливість отримувати ширше уявлення про бізнес-процеси та розуміти взаємозв’язки між різними аспектами діяльності. Проте, впровадження таких технологій не є позбавленим викликів. Великі обсяги даних створюють проблеми з їхньою якістю та безпекою. У зв'язку з тим, що інформаційні системи бізнес-аналітики часто працюють з конфіденційними даними, зокрема про клієнтів та внутрішні бізнес-процеси, особливо важливо забезпечити захист інформації від несанкціонованого доступу. Також проблемою є управління складністю даних – необхідно не лише збирати інформацію, але й систематизувати її для ефективної аналітики. Для цього потрібні висококваліфіковані фахівці та потужні технологічні інфраструктури, що може збільшувати витрати. Ще однією важливою складовою є етика використання даних. Системи Big Data часто працюють з персональною інформацією, тому їх застосування повинне відповідати нормам етики та законодавства щодо захисту даних. Загалом, розвиток і подальше вивчення інформаційних систем бізнес-аналітики з використанням Big Data технологій є критично важливим для сучасних організацій. Це не лише дає змогу досягати вищого рівня операційної ефективності, але й допомагає адаптуватися до змін, що відбуваються в економіці та на ринках. Постійні інновації у сфері Big Data відкривають нові можливості для підвищення точності прогнозів, автоматизації бізнес-процесів та розробки нових продуктів, що в результаті сприяє загальному розвитку бізнесу та економіки.

ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Володимир ШАЛЕНИЙ — 2024-08-29

В сучасних ринкових умовах процес діджиталізації є одним з визначальних факторів економічного зростання підприємств, та й усього суспільства в цілому. Зміни зовнішнього середовища, зокрема технологічні трансформації, посилення інформаційних процесів, формування нових запитів споживання, зумовлюють зростання діджиталізації в усьому світі. Цю статтю присвячено проблемі розвитку персоналу на виробничому підприємстві у стратегічній та поточній площині. Розглянуто роль стратегій розвитку персоналу у сучасних умовах господарювання, вплив діджиталізації на технології управління персоналом, навчання персоналу як напрямок розвитку персоналу в сучасних умовах. Швидка трансформація таких технологій, економічні та соціальні умови та економіка знань вимагає перегляду важливих аспектів управління на рівні підприємства. Управління персоналом відіграє важливу роль у цифровій трансформації бізнесу, забезпечуючи єдність дій та залученість персоналу до впровадження змін, попередження опору, удосконалення корпоративної культури і високу якість людського капіталу. У той же час, змінюючись та розвиваючись завдяки цій же цифровізації, на основі впровадження новітніх HR-технологій, оптимізації HR-процесів. Доведено, що цифрова реальність змушує підприємства для свого розвитку покращувати цифровізацію роботи як всередині компанії, так і за її межами. Перспективні HR-менеджери повинні мати у своєму розпорядженні сучасні технології та вміти ними ефективно управляти. На них покладається побудова основних HR-процесів та ефективне управління ними. Перехід на роботу з персоналом в цифровому форматі включає в себе безліч варіантів взаємодії роботодавців з працівниками, платформ та інструментів для побудови гнучких організацій і створення робочих місць нового типу. Запропоновано стратегію розвитку персоналу та розроблено заходи щодо її реалізації, спрямовані на впровадження системи навчання та розвитку персоналу. Цифрова трансформація бізнесу впливає на управління персоналом, діджиталізація цього процесу відбувається також кількома способами: від етапів залучення та набору персоналу в управлінні талантами до автоматизації процесів управління персоналом та керування даними. При цьому ефективний процес цифрової трансформації управління персоналом на підприємстві передбачає врахування існуючих можливостей та загроз і вироблення на цій основі ефективної стратегії діджиталізації.

ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН

Дмитро ХАХАЛЄВ — 2024-08-29

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти економічної стійкості підприємств в умовах глобальних змін. Визначено ключові фактори, що впливають на здатність підприємств ефективно адаптуватися до економічних, екологічних та соціальних викликів сучасного світу. Проаналізовано існуючі підходи до оцінки економічної стійкості підприємств та запропоновано нові методики, які враховують вплив глобалізації, технологічних змін та нестабільності ринку.

Особливу увагу приділено взаємозв’язку економічної стабільності та сталого розвитку підприємств та ролі інновацій у забезпеченні їх конкурентоспроможності. У статті досліджуються шляхи впровадження стійких практик у стратегічне управління компаніями для підвищення їх довгострокової ефективності.

Запропоновано модель оцінки економічної стійкості підприємств, засновану на кількісних та якісних показниках, яка дозволяє врахувати специфіку діяльності в різних галузях економіки. Також проаналізовано практичні кейси компаній, які успішно реалізували стратегії підвищення стійкості в умовах невизначеності.

Слід зазначити, що в умовах зростання невизначеності та глобальних загроз підприємства повинні використовувати гнучкі та адаптивні моделі управління. У статті також підкреслюється важливість стратегічного планування, інновацій та партнерства зацікавлених сторін для досягнення сталого розвитку.

ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Оксана МАЗОРЕНКО — 2024-08-29

Процес визначення найкращого способу досягнення цілей і завдань називається прийняттям стратегічних рішень. Це довгострокові цілі та завдання, а також засоби для прийняття стратегічних рішень, що допомагають описати основні цілі компанії для досягнення короткострокових цілей із широкою місією. У довгостроковій перспективі компанія отримує ясність і послідовність у досягненні своїх цілей.

Прийняття стратегічних рішень використовується в конкурентоспроможних компаніях, щоб надати компанії конкурентну перевагу шляхом зміни її масштабів і способу, яким компанія керує своїми операціями. Різниця між прийняттям стратегічних рішень та іншими процесами прийняття рішень, такими як прийняття адміністративних та оперативних рішень, полягає в тому, що прийняття стратегічних рішень є довгостроковим процесом, який потребує значних ресурсів і сповнений невизначеності. Адміністративні рішення базуються на короткострокових цілях. На відміну від інших процесів прийняття рішень, прийняття стратегічних рішень розглядає довгострокове майбутнє компанії.

Менеджери успішного бізнесу роблять більше, ніж просто заробляють гроші та продають продукти. Вони не лише виконують повсякденні завдання з продажу, але й розглядають загальну картину та приймають рішення, які приведуть компанію до бажаної мети. Це відоме як прийняття стратегічних рішень, і воно відбувається, коли рішення приймаються відповідно до цілей або місії компанії. Цей тип прийняття рішень спрямовує зроблений вибір, узгоджуючи його з цілями компанії. Це потребує творчого мислення, оскільки менеджери повинні враховувати майбутні сценарії, які можуть відбутися або не відбутися. Ці сценарії визначатимуть напрямок розвитку компанії. Бізнес-стратегія — це конкурентна перевага. Підприємствам потрібні стратегії, щоб гарантувати, що ресурси розподіляються найефективнішим способом. Було проведено багато досліджень стратегій і багато літератури, які окреслюють важливість стратегій для успішного управління бізнесом. Слово «стратегія», мабуть, одне з найбільш вживаних слів у бізнесі та повсякденному житті [26]. За Шенделом, у діловому світі існує багато підготовчих стратегій майже для кожної потенційної діяльності, починаючи від стратегій управління співробітниками до стратегій управління знаннями. На перший погляд, ми маємо уявлення, що стратегія - це щось просте, що стосується використання ресурсів для реалізації заздалегідь запланованих цілей. Але на практиці стратегії відрізняються часовим аспектом, і його формулювання та реалізація не можуть бути ідеальними. Коли фірма отримує прибутки, що перевищують середній показник для її галузі, кажуть, що фірма має конкурентну перевагу над своїми суперниками.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Ігор ШИШКА — 2024-08-29

У статті уточнено визначення поняття «система охорони здоров’я». У статті визначено цілі функціонування системи охорони здоров’я України для подальшого окреслення і впорядкування стратегічних і тактичних завдань її постійного розвитку, а також для виокремлення основних і додаткових функцій системи. Визначено перелік завдань, виконання яких забезпечує досягнення кожної із зазначених цілей. Визначено, що функції системи охорони здоров’я підпорядковані її головним цілям та віддзеркалюють її впорядковану, закономірну і організовану поведінку під час взаємодії із зовнішнім середовищем. Доведено, що упорядкування функцій системи охорони здоров’я відповідно основним цілям її створення дозволить в подальшому проводити більш якісний аналіз ефективності функціонування системи, визначати найбільш перспективні напрями удосконалення взаємодії її окремих елементів, що забезпечить більш ефективне використання обмежених фінансових, людських і часових ресурсів в умовах реформування галузі.

ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Бінжу ХУАН — 2024-08-29

У сучасних умовах глобалізації та прискорення технологічних змін аграрний сектор стає важливою платформою для впровадження інноваційних бізнес-моделей. Інновації є ключовим фактором підвищення ефективності виробництва, покращення якості продукції та зниження негативного впливу на довкілля.

Міжнародний досвід, зокрема досвід країн Сполучених Штатів Америки (далі – США) та Європейського Союзу (далі – ЄС), демонструє значний успіх у використанні інновацій у агропромисловому комплексі, проте питання адаптації цих моделей до умов України залишається відкритим і вимагає ґрунтовного аналізу.

Стаття присвячена розгляду міжнародного досвіду інноваційних бізнес-моделей в аграрному секторі та можливості його адаптації в Україні.

Визначено, що адаптація інноваційних бізнес-моделей в аграрному секторі України є критично важливим кроком на шляху до підвищення конкурентоспроможності українського сільського господарства на світовій арені.

Проаналізовано бізнес-моделі в аграрному секторі успішних інноваційних міжнародних практик країн ЄС та США з метою їх адаптації до українських умов.

Встановлено, що Україна має значний потенціал для впровадження інноваційних бізнес-моделей, завдяки своїм природним ресурсам і сільськогосподарським традиціям. Проте для їх успішної адаптації необхідно враховувати певні чинники, такі як: інфраструктурні виклики, фінансову підтримку та інвестиції, кадровий потенціал, правове регулювання та політику, циркулярну економіка.

Доведено, що впровадження міжнародного досвіду та технологій дозволить оптимізувати виробництво, знизити витрати та збільшити стійкість до економічних викликів. Проте для успішної реалізації цих моделей необхідно подолати низку внутрішніх бар’єрів, таких як недосконала інфраструктура, недостатня кількість інвестицій і брак кваліфікованих кадрів.

Акцентовано увагу на тому, що перспективи впровадження інновацій є досить широкими, і Україна має всі шанси стати лідером у регіоні з використання сучасних бізнес-моделей в аграрному секторі.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНКЛЮЗИВНИМ РОЗВИТКОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ЧИННИКИ, ТРЕНДИ ТА ДОСВІД КИТАЮ

Цзічжоу ЛУ — 2024-08-29

В сучасних умовах практичні питання реалізації ефективного управління інклюзивним розвитком аграрних підприємств є надзвичайно актуальною в контексті забезпечення продовольчої безпеки країни. Метою статті є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління інклюзивним розвитком аграрних підприємств, чинників, трендів та світових практик в сучасних умовах.

Розглянуто основні тренди та проаналізовано чинники, які сприяють переходу суспільства до інклюзивного розвитку. Серед трендів особливу увагу приділено забезпеченню сталого розвитку, підтримці дрібних фермерів, інноваційній активності та технологізації, забезпеченню соціальної та економічної рівності, адаптації до глобальних викликів. В цьому контексті досліджені особливості аграрних підприємств. Визначено, що на світовому рівні продовольча безпека є глобальною проблемою, яка потребує спільних зусиль країн та міжнародних організацій.

Проаналізовано особливості світового досвіду (на прикладі Китаю) управління інклюзивним розвитком аграрних підприємств. Виокремлено основні виклики, що постали перед агросектором України, та які перешкоджають повноцінному розвитку біологічного землеробства в цих країнах, а саме: зміна клімату, обмеженість водних ресурсів, шкідники та спалахи хвороб, обмежений доступ до органічних матеріалів, наявність жорсткої конкуренції на світовому ринку, брак кваліфікованих кадрів у агросекторі, збільшення населення, військові конфлікти.

Проте, не зважаючи на виклики та перешкоди, досвід інклюзивного розвитку аграрних підприємств вищевказаних країн демонструє важливість комплексного підходу, що включає урядові програми та інші ініціативи, фінансову підтримку, навчання, інновації та доступ до ринків. Усі вказані аспекти роблять аграрний сектор країн особливим і важливим гравцем на світовому ринку агропродукції та визначають суттєвий його вплив на світову економіку і природне довкілля.

КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ В ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Олександр ФРАНКО — 2024-08-29

Метою статті є дослідження концепції формування системи корпоративного контролю в інтеграційних об’єднаннях акціонерних товариств, що дозволить забезпечити ефективність управління, прозорість рішень та мінімізацію ризиків для акціонерів. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі існуючих підходів до корпоративного управління, інтеграційних процесів, а також систематизації сучасних принципів контролю та управління ризиками.

Результати дослідження показали, що інтеграція акціонерних товариств у великі корпоративні структури дозволяє досягати синергії через інтеграцію фінансових, матеріальних і інтелектуальних ресурсів, що забезпечує підвищення ефективності корпоративного управління та довгостроковий розвиток компаній. Визначено, що інтеграційні об’єднання акціонерних товариств можна трактувати як специфічну форму корпоративної взаємодії акціонерних компаній. Ці об'єднання утворюють групу взаємопов'язаних акціонерних товариств, що працюють під єдиним управлінським центром. Їхня мета – досягнення синергетичного ефекту шляхом об’єднання фінансових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів, що сприяє покращенню корпоративного управління, розширенню ринків збуту та забезпеченню сталого й довготривалого розвитку компаній-учасників.

Наукова новизна полягає у визначенні ключових принципів та складових системи корпоративного контролю для інтеграційних об'єднань, серед яких стратегічний, фінансовий, операційний контроль, а також автоматизація та діджиталізація контролю.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблена система корпоративного контролю сприяє стійкості та ефективності інтеграційних об’єднань акціонерних товариств, підвищуючи прозорість рішень і захист прав акціонерів. Перспективи подальших досліджень включають вдосконалення методів управління ризиками та інтеграції інновацій у систему контролю в умовах динамічного ринкового середовища.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НОВІТНЬОЇ ЕКОНОМІКИ З ПОЗИЦІЇ ЕВОЛЮЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДОСЯГНЕННЯ КОНСЕНСУСІВ У ЕКОСИСТЕМАХ БЛОКЧЕЙН

Віталій ЦАРЬОВ — 2024-08-29

У статті аналізується вплив концепцій веб-технологій на світову економіку, зокрема, переходу від Web 1.0 до Web 3.0. Автори розглядають, як зміни у структурі та функціональності Інтернету формують нові бізнес-моделі, полегшують доступ до інформації та створюють можливості для децентралізованої економіки майбутнього. Основна увага приділяється таким аспектам, як розвиток системи блокчейн, що сприяє децентралізації та демократизації цифрової економіки. Стаття також обговорює виклики, пов'язані з кібербезпекою та конфіденційністю, зокрема наголошується на ключовій ролі механізмів досягнення мережевих консенсусів, як ключовому елементу існування екосистем блокчейн. Автори наполягають на тому, що пошук нових механізмів досягнення консенсусу, та усунення недоліків існуючих матимуть тектонічні впливи на світову економіку.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ РОЗМІРІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Андрій ГУТОРОВ — 2024-08-29

Метою статті є побудова стохастичної економіко-математичної моделі визначення раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств. Показано, що умовах цифровізації, методологічною основою для раціоналізації розмірів сільськогосподарських підприємств є економіко-математичні моделі, які дають змогу не лише змоделювати вплив факторів, а й визначити найбільш оптимальне їх поєднання для конкретних умов господарювання, форм власності. Встановлено, що більшість досліджень зосереджені переважно на моделюванні раціональної організації землекористування, оптимізації розмірів і структури посівних площ, факторному аналізі концентрації, у т.ч. з використанням виробничих функцій, чи порівняльному і DEA-аналізі ефективності різних за розмірами сільськогосподарських підприємств. Підтверджено, що визначення раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств необхідно проводити за результатами їх розподілу за типами спеціалізації та на основі комплексної економічної, екологічної і соціальної оцінки результатів господарської діяльності. Ефект масштабу виробництва в сільському господарстві є динамічною величиною, оскільки для кожного окремого періоду часу існує максимально можливий (граничний) обсяг виробництва продукції, якого можна досягти при цих затратах факторів виробництва. Обґрунтовано, що методологія стохастичного граничного аналізу є дієвим інструментом оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств, дозволяє враховувати як основні фактори виробництва, так і включати до моделі стохастичні фіктивні змінні. Базуючись на фактичних даних щодо результатів господарської діяльності підприємств, стохастичний граничний аналіз дає змогу оцінити досягнутий рівень виробництва та здійснити оптимізаційні розрахунки з урахуванням кращого з варіантів розвитку господарської системи. Доведено, що для підвищення надійності отриманих результатів, узагальнення передового досвіду сільськогосподарського виробництва доцільним є використання методу аналізу оболонки даних на основі моделей супер-ефективності і алгоритму відбору передових господарств, який базується на знаходженні перетину множин сільгосппідприємств за DEA-моделями з постійним та змінним ефектом від масштабу незалежно від їх орієнтації.

УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Інна БОСА — 2024-08-29

Робота присвячена аналізу та дослідженню проблем та перспектив систем управління логістичними процесами підприємств в Україні в умовах воєнного стану. У статті автороми систематизовано логістичні операції та інструменти автоматизації процесів логістичної системи підприємства. Визначено ключові аспекти, які вливатимуть на ефективне функціонування логістичної системи підприємства в контексті управління логістичними процесами для забезпечення економічної безпеки підприємства.

ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ РИЗИКІВ НА ДИНАМІКУ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ЛІСОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Анатолій ЯРМОЛЮК — 2024-08-29

У статті досліджено вплив різноманітних ризиків на динаміку економічних показників лісової галузі. Дослідження оцінює макроекономічні та мікроекономічні ризики, що впливають на цей сектор, використовуючи як якісні, так і кількісні методи для оцінки їх впливу на ключові фінансові та операційні показники. Дослідження підкреслює важливість ефективних стратегій управління ризиками для підтримки стабільності галузі та сприяння сталому зростанню. Результати показують, що некеровані ризики можуть значно знизити прибутковість і призвести до нестабільності виробництва, тоді як проактивне управління цими ризиками підвищує стійкість і довгострокову життєздатність.

СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ: МЕТОДИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ

Ольга МАНТАЛЮК — 2024-08-29

У статті розглядаються питання структурно-динамічного аналізування розвитку внутрішнього ринку на прикладі проблематики його імпортозалежності. Таким чином, у структурному плані аналізуються питання співвідношення продажу на внутрішньому ринку країни товарів вітчизняного та імпортного виробництва; у динамічному аспекті аналізується динаміка обсягів реалізації та структурних характеристик щодо частки товарів імпортного виробництва, які реалізуються на внутрішньому ринку. Методичний аспект дослідження полягає в розробці та застосуванні авторської методики аналізування на прикладі внутрішнього ринку однієї з країн. Прикладний аспект аналізу полягає в тому, що його результати слугують інформаційно-аналітичним базисом для обґрунтування рішень в межах державної політики в частині формування й реалізація якісної політики імпортозаміщення. Таким чином, метою дослідження визначено розробку й апробацію методики структурно-динамічного аналізування розвитку внутрішнього ринку країни на прикладі проблематики імпортозалежності.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПЕРЕШКОДИ

Антон ОГІЄНКО — 2024-08-29

В статті розглянуто концепцію сталого розвитку в контексті сучасних викликів та можливостей для підприємств в Україні. В дослідженні представлено на основі аналізу міжнародних документів, зокрема Порядку денного сталого розвитку до 2030 року, та українських національних стратегій, що інтегрують Цілі сталого розвитку (ЦСР). В обґрунтуванні теми особливу увагу приділено важливості поєднання економічного зростання з екологічною і соціальною відповідальністю, що є критично необхідним для забезпечення сталого розвитку. Актуальність тематики та наявність невирішених раніше частин проблеми формують мету дослідження, а саме систематизація, узагальнення та удосконалення наявних підходів до визначення поняття сталого розвитку підприємства, виявлення перспектив та перешкод до сталого розвитку для підприємств України. Аналіз джерел літератури дозволив сформулювати поняття сталого розвитку, а саме - це процес забезпечення тривалого економічного зростання підприємства, який гармонійно поєднує економічні, екологічні та соціальні аспекти діяльності. Управлінська концепція сталого розвитку що передбачає ефективне використання ресурсів, збереження навколишнього середовища, покращення якості життя працівників і громад, а також забезпечення конкурентоспроможності в умовах складного і динамічного зовнішнього середовища. Наведено основні складові механізму забезпечення сталого розвитку підприємств, які включають стратегічне планування, економічну стабільність, екологічне управління, соціальну відповідальність, інновації та технологічний розвиток. Дослідження дозволило виявити основні напрямки сталого розвитку в Україні, зокрема підвищення конкурентоспроможності через впровадження принципів сталого розвитку, ефективне використання ресурсів, а також розвиток екологічної свідомості серед підприємств. Однак, незважаючи на перспективи, існує ряд серйозних перешкод, таких як відсутність чіткої державної політики, фінансові труднощі та недостатня інфраструктура для реалізації сталих проектів. В статті підкреслено, що для подолання цих бар’єрів необхідно розробити комплексну стратегію, яка включатиме підтримку з боку держави, розвиток інноваційних технологій та підвищення рівня екологічної свідомості в суспільстві.

ОСНОВНІ ВИКЛИКИ ПРИ ОЦІНЦІ ВІДПОВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ КРИТЕРІЯМ ESG

Олег ЛАГОДІЄНКО — 2024-08-29

У статті проведено аналіз основних викликів, з якими стикаються підприємства при оцінці відповідності критеріям ESG (екологічним, соціальним та управлінським). Досліджено такі проблеми, як відсутність уніфікованих стандартів, недостатня прозорість даних, суб’єктивність оцінки соціальних та управлінських аспектів, а також нестача організаційно-технічної підтримки для впровадження ESG-критеріїв. Особливу увагу приділено забезпеченню надійності, якості, порівнянності та доступності інформації у сфері сталого розвитку, зокрема кліматичних даних, що є ключовим елементом для гармонізації аналізу ризиків та присвоєння ESG-рейтингу. Поглиблене розуміння необхідних джерел даних і конкретних метрик сприятиме кращій порівнянності результатів на глобальному рівні, що особливо важливо у контексті міжнародного характеру проблеми зміни клімату. Запропоновано комплексний підхід для вирішення цих викликів, що включає розробку систем збору й аналізу даних, стандартизацію звітності, прозорість управлінських процесів і формування стратегій сталого розвитку. Зроблено висновок, що подолання цих викликів потребує скоординованих зусиль з боку підприємств, урядів та міжнародних організацій для забезпечення довгострокового сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР ІНТЕГРОВАНИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Тетяна ВЛАСЕНКО — 2024-08-29

Стаття присвячена аналізу інноваційних підходів до управління трансформацією виробничих структур у інтегрованих сільськогосподарських підприємствах. В умовах глобалізації та стрімкого технологічного розвитку сільськогосподарські підприємства стикаються з необхідністю адаптації до змін зовнішнього середовища та підвищення своєї конкурентоспроможності. Дослідження досліджує основні напрямки інноваційних підходів, зокрема цифровізацію процесів управління, забезпечення сталого розвитку та екологічної ефективності, інноваційні підходи до управління персоналом, реорганізацію ланцюгів поставок. Особлива увага приділяється впровадженню у виробничі процеси нових технологій, які сприяють підвищенню ресурсоефективності, оптимізації витрат та покращенню якості продукції. У статті також підкреслюється важливість цифрових платформ, штучного інтелекту та технологій Інтернету речей для автоматизації процесів виробництва та прийняття рішень. У статті також досліджено роль вертикальної та горизонтальної інтеграції у підвищенні ефективності сільськогосподарських підприємств. Вертикальна інтеграція дозволяє краще контролювати всі етапи виробничого циклу, від вирощування сировини до розподілу продукції, тоді як горизонтальна інтеграція сприяє співпраці між підприємствами, що спеціалізуються на схожих видах діяльності. Ця інтеграція призводить до синергічного ефекту, оптимізуючи використання ресурсів і знижуючи операційні ризики. Дослідження стверджує, що інновації є критично важливим фактором у підвищенні адаптивності та стійкості інтегрованих сільськогосподарських підприємств у відповідь на нестабільність ринку. Інтеграція цих підприємств у глобальні ланцюги поставок вимагає сучасних логістичних рішень та інноваційного управління ланцюгами поставок. У статті підкреслено роль інноваційних підходів у забезпеченні довгострокової конкурентоспроможності та стійкості в аграрному секторі. У підсумку в роботі підкреслюється, що інноваційні управлінські рішення мають вирішальне значення для стабільного розвитку сільськогосподарських підприємств в сучасній економіці.

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Віталій КУЗЬОМА — 2024-08-29

Статтю присвячено дослідженню проблем забезпечення продовольчої безпеки в Україні з урахуванням регіональних особливостей. Метою дослідження є аналіз, систематизація, узагальнення та удосконалення наявних теоретико-методичних засад щодо забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні. Зазначено, що продовольча безпека є важливою складовою національної безпеки, і можливості її досягнення залежать від природно-кліматичних, ресурсних та соціально-економічних факторів, специфічних для кожного регіону країни. У статті проаналізовано роль світових продовольчих альянсів у забезпеченні продовольчої безпеки, на прикладі міжнародних організацій, таких як Альянс проти голоду та недоїдання (ААНМ) та Глобальний альянс з продовольчої безпеки (GAFS). Досліджено вплив природно-аграрних зон України на формування агропродовольчого потенціалу країни та визначено ключові регіони з найбільшим вкладом у виробництво сільськогосподарської продукції. Визначено ключові індикатори оцінки рівня продовольчої безпеки, серед яких фізична та економічна доступність продовольства, його якість та безпека, а також потенціал сталого розвитку агропродовольчих систем. Результати досліджень показують, що регіональні відмінності у рівні споживання основних продуктів харчування впливають на продовольчу безпеку країни. Дослідження дозволило відокремити чотири продовольчих регіональних кластери за ступенем продовольчого самозабезпечення: І кластер – група з 7 адміністративно-територіальних областей із високим рівнем самозабезпечення продовольчої безпеки (Вінницька, Волинська, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та Хмельницька області), інтегральний коефіцієнт самозабезпечення продовольством знаходиться у межах 0,64-0,88; ІІ кластер –7 адміністративно-територіальних областей України із середнім рівнем самозабезпечення продовольчої безпеки (Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, сумська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська області), значення інтегрального коефіцієнту самозабезпечення продовольством знаходиться у діапазоні 0,66-0,79; ІІІ кластер – 2 адміністративно-територіальних області (Закарпатська, Чернівецька), із значенням інтегрального показника продовольчої безпеки 0,66-0,77; ІV кластер – 8 адміністративно-територіальних областей із низьким рівнем продовольчого самозабезпечення (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська), значення інтегрального коефіцієнту продовольчого самозабезпечення на рівні 0,42-0,63.

ЕКСПОРТ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ З УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Валентина ХАЧАТРЯН — 2024-08-29

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку світового ринку мінеральних добрив у контексті реалізації експортних можливостей України. Визначено лідерів світового експорту та імпорту мінеральних добрив. Ідентифіковано експортний потенціал українських мінеральних добрив у розрізі найбільш привабливих для експорту даного товару країн. Виявлено ключові проблеми, з якими стикаються українські експортери в процесі реалізації експортної діяльності. Обґрунтовано особливості реалізації експортної діяльності українських підприємств, що виготовляють мінеральні добрива та запропоновано найбільш доцільні ринки для реалізації даної продукції.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СТІЙКОСТІ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Юрій КРАВЧИК — 2024-08-29

У дослідженні у фокусі уваги перебуває проблематика управління розвитком вітчизняних аграрних підприємств. Попри збільшення обсягів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, зростання фінансово-економічної ефективності аграрного бізнесу і посилення його ролі та ваги у національній економіці України, під час повномасштабної війни істотно знизився потенціал стійкості та послабилися конкурентні позиції вітчизняних аграрних підприємств. Метою дослідження визначено обґрунтування шляхів та засобів збереження потенціалу стійкості, а також встановлення інструментарію зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств в умовах війни. Ідентифіковано головні проблемні аспекти щодо збереження потенціалу стійкості та забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств України в умовах війни. Визначено засоби посилення потенціалу стійкості та зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств в умовах війни і на етапі повоєнної відбудови національної економіки України.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ «РОЗУМНОГО МІСТА»

Олександр КІЗЛЯР — 2024-08-29

Наголошено, що концепція «розумного міста» спрямована на інтеграцію сучасних технологій, інвестицій у людський та соціальний капітал, а також ефективне управління для підвищення якості життя та сталого розвитку міських територій. Основою для прийняття рішень щодо впровадження проектів «розумного міста» є аналіз їх ефективності та доцільності, оскільки інноваційне рішення має забезпечити соціальний та економічний ефект поряд із технологічними перевагами. Обмеженість бюджетних ресурсів вимагає раціонального підходу, зокрема використання оцінки витрат і вигод для визначення пріоритетних напрямів інвестицій. У статті запропоновано використання ціннісно-пріоритетного підходу до оцінки проектів «розумного міста», що базується на трирівневій моделі аналізу та враховує ключові аспекти з точки зору публічного управління. Ця модель розглядає проект у розрізі відповідності стратегії «розумного міста», його внеску в розвиток різних складових «розумного міста», а також соціально-економічної цінності, яку проект створює для громади. Запропонований методичний підхід надає можливість комплексно оцінювати проекти «розумного міста», враховуючи як соціально-економічні показники, так і довгострокові переваги для громади. Це сприяє ефективному управлінню ресурсами, підвищенню добробуту мешканців та забезпеченню сталого розвитку міських територій. Запропонований методичний підхід може стати основою для розробки відповідного нормативно-правового акту, що регламентуватиме процес оцінки проектів «розумного міста» на державному або місцевому рівні. Це дозволить стандартизувати підходи до оцінювання соціально-економічних показників, врахування прямих та непрямих ефектів, а також забезпечить ефективний розподіл ресурсів.

АНАЛІЗ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ

Кирило ТРОЯН — 2024-08-29

У цьому дослідженні представлено комплексний аналіз внутрішньої динаміки ринку криптовалют на прикладі 401 криптовалюти, якими торгували на Binance з 1 січня 2017 року по 31 травня 2024 року. Використовуючи тести причинно-наслідкових зв'язків Грейнджера, ми дослідили прогнозні зв'язки та взаємозалежності між цими цифровими активами, щоб зрозуміти складну мережу впливів, які характеризують криптовалютну екосистему. Наші висновки свідчать про те, що ринок криптовалют є дуже взаємопов'язаним, де певні криптовалюти, зокрема Anchor Protocol, слугують провідними індикаторами, що впливають на рух цін на інші криптовалюти. Платформні токени виявилися найбільш впливовою категорією, що підкреслює їхню центральну роль у формуванні ринкової поведінки. Широкий двонаправлений причинно-наслідковий зв'язок, що спостерігається між криптовалютами, вказує на взаємні впливи та складні взаємозалежності, припускаючи, що зміни в одному активі можуть швидко поширюватися по всьому ринку. Ці висновки сприяють глибшому економічному вивченню ринкової динаміки в криптовалютному просторі, підкреслюючи необхідність для інвесторів і регуляторів враховувати унікальні характеристики і взаємозалежності цифрових активів у своїх стратегіях і регуляторних підходах.

ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Михайло КРИВДИК — 2024-08-29

У статті проведено аналіз інституційного середовища, як одного з ключових чинників впливу на діяльність вітчизняних підприємств в умовах сучасних викликів і загроз. Зокрема, досліджено індекс процвітання країн (The Legatum Prosperity Index™), який використовується для оцінки інституційних умов у різних країнах. Цей індекс відображає комплексну оцінку різних аспектів, які визначають процвітання країни включаючи інституційні фактори, він складається з 12 показників і підкріплюється 67 елементами, які згруповані в три сфери. Індекс процвітання країн дозволяє комплексно оцінити економічні, соціальні та політичні аспекти, що впливають на розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість країни. Проаналізовано зміни позиції України в рейтингу процвітання за період 2014–2023 рр. за окремими складовими індексу, а саме безпека та захист, особиста свобода, урядування, соціальний капітал, інвестиційне середовище, ведення бізнесу, інфраструктура та доступ до ринку, розвиток економіки, умови проживання, охорона здоров’я, освіта, екологія, які мають суттєвий вплив на інноваційну та стратегічну діяльність підприємств. За цей період Україна зазнала значних коливань у показниках безпеки, економічної стабільності, соціального капіталу та урядування, що впливає на загальний клімат для ведення бізнесу. Встановлено, що негативні тенденції, такі як зниження рівня безпеки та нестабільність урядування, зменшують інвестиційну привабливість країни та підвищують ризики для підприємств, особливо в промисловому секторі. На основі аналізу визначено основні загрози, які виникають через недосконалість інституційного середовища, що, у свою чергу, підвищує ризики для функціонування підприємств. Запропоновано напрями вдосконалення інституційних умов для посилення економічної безпеки та стабільного розвитку бізнесу в Україні. Викладені у статті результати дослідження можуть бути корисними для підприємств, що прагнуть мінімізувати ризики та адаптувати свої стратегії до викликів зовнішнього середовища.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КРИЗИ

Володимир ПАНЧЕНКО — 2024-08-29

Прикуто увагу до проблематики забезпечення життєздатності та розвитку вітчизняних підприємств у сучасних складних кризових умовах господарювання. Констатовано, що економічна безпека є системною комплексною характеристикою спроможності суб’єкта господарювання протидіяти викликам і загрозам, забезпечувати прийнятну фінансово-економічну ефективність господарювання, зберігати стабільний фінансовий стан, а також формувати передумови для функціонування й стійкості у стратегічній і тактичній перспективі. Метою статті визначено формування теоретико-методичних і прикладних засад формування інструментів забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання в умовах кризи. Визначено інструменти гарантування економічної безпеки вітчизняних підприємств за такими провідними функціями управління, як аналіз, організація, планування, мотивація та контроль. З іншого боку, запропонований інструментарій спрямований на зміцнення таких складових безпеки вітчизняних підприємств в умовах кризи, як фінансова, інтелектуально-кадрова, техніко-технологічна, маркетингова, інформаційна, інституційно-правова.

ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НАКОПИЧУВАЛЬНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Надія РУЩИШИН — 2024-08-29

У дослідженні наведено аргументи на користь існування об’єктивної потреби в реформуванні пенсійного забезпечення в Україні, зокрема через поширення системи накопичувального забезпечення. Вказано на недоліки чинної солідарної системи, що не дозволяють державі у повній мірі забезпечити соціальний захист населення у сфері пенсійного забезпечення. Надані характеристики системи накопичувального пенсійного забезпечення стосуються її переваг порівняно з солідарною системою та здатності вирішувати складні соціально-економічні завдання; передумов та тенденцій, які визначають вектори реформування державного управління в контексті впровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи; процесів посилення соціального захисту та соціальних гарантій населення через зміну рівнів та умов пенсійної системи. Сформовано комплекс перешкод та стимулів розвитку системи накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які стосуються вдосконалення нормативно-правової бази, модернізації інституційного забезпечення, осучаснення ринкової інфраструктури, державного регулювання та тенденцій внутрішнього ринку праці, якості життя населення та ін.

БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ РОЗВИТКОМ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ТА ТІНЬОВИМ СЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ

Денис КАСЬЯН — 2024-08-29

Мета дослідження полягає в аналізі наукових публікацій, які стосуються тем тіньової економіки та відновлюваних джерел енергії. Однією з цілей також є ідентифікація основних дослідницьких напрямків і тем, які перетинаються між тіньовою економікою та питаннями енергетики, зокрема відновлюваних джерел енергії. У наданому дослідженні використано кілька ключових методів для аналізу тематики тіньової економіки та відновлюваних джерел енергії. Бібліометричний аналіз застосовується для оцінки наукової продуктивності у вибраній тематиці на основі даних зі Scopus та інструменту Biblioshiny. Аналіз авторських ключових слів за допомогою тематичних мап і деревоподібних діаграм дозволяє візуалізувати основні напрямки досліджень і їхню еволюцію. Використано закон Лотки для аналізу продуктивності авторів. Кількість наукових публікацій у тематиці тіньової економіки та відновлюваних джерел енергії значно зросла з 2015 року. Найбільший пік публікацій припадає на період 2023–2024 років, що може бути пов'язано зі зростаючою актуальністю питань сталого розвитку та енергетичних реформ. Аналіз продуктивності авторів за законом Лотки показав, що близько 75% авторів публікують лише одну статтю. Лише невелика частка авторів є дуже продуктивними, публікуючи більше двох статей. Важливим результатом є значний рівень міжнародної співпраці в дослідженнях. Більше третини (34,65%) публікацій написано у міжнародному співавторстві. Німеччина та Малайзія мають найвищий рівень міжнародної співпраці, тоді як Індія та Кіпр публікують переважно однокраїнні статті. Тематична мапа ключових слів показує, що з 2023 року тематика досліджень продовжує еволюціонувати, охоплюючи такі поняття, як "країни, що розвиваються", "економічне зростання", "споживання енергії". Наукова новизна результатів дослідження полягає в інтеграції двох важливих напрямків досліджень — тіньової економіки та відновлюваних джерел енергії, що до цього моменту досліджувалися переважно окремо. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані для формування ефективних політик та стратегій у сфері сталого розвитку, зокрема для боротьби з тіньовою економікою та підтримки переходу на відновлювані джерела енергії. Результати дослідження мають значний практичний потенціал для застосування у політиці, стратегіях управління, а також для міжнародної співпраці у вирішенні проблем сталого розвитку.

ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Каріна ПЕТРЕНКО — 2024-08-29

Метою дослідження є аналіз динаміки публікацій та наукового інтересу до тематики економічних злочинів під час війни за допомогою бібліометричного аналізу. Дослідження вивчає, як корупція та фінансові шахрайства поширюються в умовах військових конфліктів, і їхній вплив на економіку та процеси відновлення після війни. У дослідженні використовуються бібліометричний аналіз на базі пошукового запиту у базі даних наукових публікацій (Scopus) з ключовими словами, пов'язаними з економічними злочинами, корупцією та військовими конфліктами. Для аналізу даних було застосовано програмне забезпечення Biblioshiny, що дозволило виявити динаміку публікацій, середню кількість цитувань, найвпливовіші журнали та авторів, а також міжнародну співпрацю у цій сфері. Результати дослідження показали значне зростання наукового інтересу до тематики економічних злочинів під час війни після 1990-х років, з піком публікацій у 2020-2024 роках. Аналіз виявив, що більшість статей написані індивідуальними авторами або невеликими групами, а міжнародна співпраця становить лише 10%. Найвпливовішими журналами є Crime Law and Social Change, Third World Quarterly, і Review of African Political Economy. Зниження цитованості після 2020 року може бути пов'язане з тим, що нові публікації ще не накопичили достатньо цитувань. Наукова новизна результатів дослідження полягає у проведенні бібліометричного аналізу наукових публікацій з теми економічних злочинів під час війни, що дозволило систематизувати наявні дослідження та виявити прогалини в науковій літературі. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих даних для розробки ефективних стратегій боротьби з корупцією та економічними злочинами під час та після військових конфліктів. Аналіз допомагає урядам, міжнародним організаціям і науковій спільноті зрозуміти ключові проблеми, пов'язані з фінансовими шахрайствами та відмиванням коштів, і сприяти стабілізації економіки в постконфліктних країнах.

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ МІГРАЦІЇ СПРИЧИНЕНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЮ ВІЙНОЮ

Єгор ПАШКЕВИЧ — 2024-08-29

У статті досліджно складний зв’язок між міграцією та ринками праці в Європі, демонструючи, як міграція має різний вплив на країни залежно від їх економічного розвитку та структури ринку праці. У країнах-реципієнтах міграція часто допомагає вирішити проблеми нестачі робочої сили, особливо в секторах з низькою кваліфікацією, але в країнах-донорах, таких як Україна, вона сприяє серйозним проблемам, таким як виснаження робочої сили та «відтік мізків». Україна, навіть до початку війни у 2022 році, стикалася з істотними труднощами на ринку праці через високий рівень еміграції, що ослаблювало її робочу силу та перешкоджало економічному зростанню. Однак війна різко загострила ці проблеми, призвівши до масового переміщення людей, різкого зростання безробіття та гострої нестачі кваліфікованих працівників.

Було проаналізовано досвід інших країн, що пережили війни, виводячи законодавчі стратегії після конфлікту, які можуть допомогти відновити ринки праці та вирішити пов’язані з міграцією проблеми. Ці приклади надають основу для пропозицій щодо кількох можливих законодавчих заходів, які Україна могла б реалізувати, таких як політики, спрямовані на залучення кваліфікованих мігрантів назад до країни, створення стимулів для створення робочих місць та зміцнення професійної підготовки, щоб задовольнити зростаючий попит на спеціалізовану робочу силу в період відновлення після війни.