MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

КОНТРОЛІНГ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРАЦІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2026-01-26T17:00:17+02:00

У статті проведено комплексне дослідження контролінгу результативності праці як ключового інструмента операційного менеджменту на підприємствах харчової промисловості, зокрема на прикладі ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен». Обґрунтовано, що ефективне управління трудовими процесами є важливою передумовою підвищення продуктивності, оптимізації операційних витрат та забезпечення стабільності виробничого циклу. У зв’язку зі зростанням вимог до ритмічності виробництва та необхідністю підвищення операційної ефективності, підприємства активно впроваджують сучасні інструменти контролінгу, які дозволяють системно відстежувати показники результативності праці, аналізувати відхилення та формувати управлінські рішення на основі точних даних. Особливу увагу у статті приділено застосуванню системи KPI, методам нормування праці, цифровим ERP-платформам та елементам lean-менеджменту як інструментам підтримки операційного менеджменту.

Проаналізовано практику ПАТ «Рошен», де контролінг результативності праці інтегрований у загальну операційну модель підприємства та сприяє зменшенню простоїв, підвищенню технологічної дисципліни, оптимальному завантаженню персоналу й покращенню якості виробничого планування. Окремо розглянуто роль сучасних цифрових рішень – зокрема, прогнозної аналітики, систем моніторингу на основі штучного інтелекту та автоматизованого збору даних – у підвищенні точності контролю та прискоренні прийняття управлінських рішень. Наведені результати підтверджують, що контролінг результативності праці є невід’ємним елементом операційного менеджменту, який забезпечує підприємствам конкурентні переваги та підсилює їхню здатність адаптуватися до змін у виробничому середовищі.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КАПІТАЛУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ХЕДЖУВАННЯ

2026-01-26T17:07:55+02:00

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти ризик-менеджменту інвестиційного капіталу на фондовому ринку з акцентом на використання хеджувальних стратегій. Інвестиційний капітал розглядається як обмежений економічний ресурс, функціонування якого відбувається в умовах невизначеності, волатильності фінансових ринків і впливу поведінкових факторів. Обґрунтовано, що в сучасних умовах ключовим завданням управління інвестиційною діяльністю є не максимізація короткострокової дохідності, а забезпечення збереження капіталу та контроль допустимого рівня ризику. У роботі систематизовано сутність, принципи та функції ризик-менеджменту інвестиційного капіталу, здійснено класифікацію основних ризиків, зокрема ринкових, процентних, валютних, ліквідності, операційних і психологічних. Доведено, що хеджування виступає важливим тактичним інструментом у межах стратегічної системи ризик-менеджменту, забезпечуючи трансформацію неконтрольованої ринкової невизначеності у керований фінансовий параметр. Особливу увагу приділено опціонам як інструментам асиметричного управління ризиком та формуванню опціонних конструкцій типу Collar. Емпіричну частину дослідження побудовано на аналізі реальних інвестиційних кейсів хеджування позицій у біржовому фонді з криптовалютною експозицією (IBIT) та акціях промислової компанії Caterpillar Inc. (CAT). На основі фінансових розрахунків, payoff-таблиць і профілів прибутку та збитків доведено, що застосування стратегії Collar дозволяє суттєво обмежити downside-ризик, забезпечити прогнозованість фінансових результатів і зберегти позитивний інвестиційний результат навіть за умов високої ринкової турбулентності. Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції опціонних стратегій у систему ризик-менеджменту інвестиційного капіталу та можуть бути використані у практиці приватних і інституційних інвесторів для підвищення стійкості та керованості інвестиційних рішень.

ПРАКТИКО-ЗОРІЄНТОВАНИЙ МЕХАНІЗМ ІНТЕГРОВАНОЇ NLP МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЕКТАХ

2026-01-26T17:14:57+02:00

Будівельні проєкти належать до найбільш складних і ризикованих сфер управлінської діяльності, де конфлікти виникають практично на всіх етапах реалізації – від планування та узгодження технічних рішень до виконання робіт і здачі об’єкта. Високий рівень невизначеності, багатостороння взаємодія учасників, залежність від постачальників та жорсткі строки створюють умови для постійної напруги й емоційного навантаження. Традиційні методи конфліктології, що спираються на адміністративні чи юридичні інструменти, часто виявляються недостатніми, оскільки не враховують психологічні та комунікативні аспекти взаємодії. У цьому контексті актуальним стає використання нейролінгвістичного програмування (NLP), яке дозволяє працювати з поведінковими, емоційними та когнітивними чинниками конфліктів. Метою дослідження є розробка практико‑зорієнтованого механізму інтегрованої NLP‑моделі управління конфліктами в будівельних проєктах. Методологічна основа ґрунтується на системному, комунікативному та психологічному підходах, що поєднують аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз традиційних і сучасних методів, кейс‑стаді та моделювання управлінських ситуацій. Запропонована модель складається з трьох взаємопов’язаних блоків: попередження конфліктів, управління конфліктами та вирішення конфліктів. На першому рівні застосовуються техніки рапорту, калібрування та аналізу комунікативних патернів, що забезпечують стабільність комунікації та раннє виявлення ризиків. Другий рівень включає рефреймінг, моделювання поведінки та роботу з емоційними станами, що дозволяє зупинити ескалацію й перевести взаємодію у конструктивне русло. Третій рівень спрямований на досягнення узгоджених рішень і відновлення співпраці завдяки використанню сенсорної мови (VAK‑адаптації), трьох позицій сприйняття, Milton‑моделі, Interest Mapping, win‑win підходу та техніки Future Pacing. Результати дослідження підтверджують, що інтеграція NLP‑технік у практику менеджменту будівельних проєктів дозволяє знизити кількість конфліктів, скоротити час їх вирішення, підвищити рівень довіри між учасниками та забезпечити стабільність реалізації проєктів. Практичне значення роботи полягає у формуванні рекомендацій для менеджерів і керівників будівельних компаній щодо впровадження NLP‑методик у щоденну управлінську діяльність. Таким чином, запропонована модель є інноваційним інструментом, що поєднує психологічні та комунікативні аспекти управління конфліктами, сприяє розвитку культури довіри й відкритості та підвищує ефективність будівельних проєктів у сучасних умовах.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2026-01-26T17:22:36+02:00

Стаття відображає результати комплексного аналізу показників аграрного сектору економіки України в контексті забезпечення економічної безпеки. Для підвищення об’єктивності оцінок динаміки показників та обґрунтованості висновків обраний період з 2019 року по 2024 рік, який включає допандемійний період, період пандемії Covid-19 і постпандемійне відновлення, та період воєнного стану. Статистичною базою дослідження виступили дані Державної служби статистики України, Світового банку та інших міжнародних порталів даних. Метою дослідження є проведення комплексного аналізу показників аграрного сектору економіки за функціональними складовими економічної безпеки, у тому числі в період воєнного стану, виявлення ключових тенденцій зміни показників і факторів, що визначають рівень економічної стійкості суб’єктів господарювання, для формування цілісного уявлення про стан економічної безпеки підприємств галузі в умовах сучасних викликів. Встановлено, що за результатами аналізу макроекономічних показників виробничої діяльності функціонування аграрного сектору економіки України впродовж досліджуваного періоду мало двоїсту природу: при демонстрації здатності адаптації до кризових умов господарювання мала місце обмежена здатність до зростання внаслідок високої чутливості до зовнішніх збурень. Показники землекористування та ресурсного забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції мали негативну динаміку, що свідчить про глибоку деградації та перехід аграрного сектору до режиму виживання. Динаміка викидів парникових газів внаслідок діяльності аграрних підприємств має чітко виражений перелом у 2022 році, який відобразив зниження викидів. Встановлено, що такий ефект після цього періоду зумовлений насамперед зниженням масштабів виробництва, а не впровадженням кліматично ефективних технологій. Визначено, що стратегічним завданням є трансформація тимчасового екологічного ефекту, зумовленого спадом виробництва, у сталий результат модернізації аграрного сектору в руслі європейських кліматичних та аграрних політик. Динаміка імпорту та експорту сировини свідчить про поступову структурну переорієнтацію аграрного сектору України під впливом зовнішніх шоків, воєнних дій та коливань внутрішніх ринків. Зростання експорту у період воєнного стану відображає стратегічну орієнтацію на валютну виручку та підвищення ролі аграрного сектору у зовнішній торгівлі, тоді як імпортні потоки обмежені воєнними та логістичними бар’єрами. В сукупності результати проведеного аналізу дозволяють сформувати цілісне уявлення про тенденції розвитку аграрного сектору та стан забезпечення економічної безпеки.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-01-26T17:26:43+02:00

Повномасштабна війна та процеси повоєнного відновлення України докорінно змінили умови функціонування будівельних підприємств. Поряд із масштабними руйнуваннями виробничих і інфраструктурних об’єктів, порушенням логістичних ланцюгів та дефіцитом ресурсів сформувався безпрецедентний попит на відбудову житла, об’єктів критичної інфраструктури та економіки загалом. За таких умов будівельна галузь одночасно виступає ключовим чинником економічного відновлення та сферою підвищених фінансових, інституційних і проєктних ризиків.

Реалізація довгострокових інвестиційних проєктів у будівництві відбувається в умовах нестабільного нормативно-правового середовища, обмеженого доступу до фінансових ресурсів, високої вартості матеріалів і невизначеності строків виконання робіт. У зв’язку з цим зростає роль економічної безпеки як чинника забезпечення фінансової стійкості, інвестиційної надійності та керованості проєктів у середньо- та довгостроковій перспективі.

Актуальність дослідження посилюється необхідністю узгодження інтересів держави, бізнесу та міжнародних партнерів у межах реалізації відбудовчих програм, що потребує прозорих управлінських механізмів, системного підходу до ідентифікації загроз і ризиків, а також адаптації систем управління економічною безпекою до динамічних змін зовнішнього середовища.

У статті узагальнено наукові підходи до трактування економічної безпеки підприємства та обґрунтовано її розгляд як динамічної системної характеристики, що відображає здатність підприємства адаптуватися до змін, протидіяти загрозам, ефективно використовувати ресурси та забезпечувати стійкий розвиток. В умовах повоєнної трансформації економічна безпека виходить за межі суто захисної функції та набуває стратегічного управлінського характеру.

Метою дослідження є наукове обґрунтування стратегічних напрямів удосконалення системи управління економічною безпекою будівельних підприємств з урахуванням галузевої специфіки, довгострокового характеру інвестиційних проєктів та динамічних змін зовнішнього середовища. Запропонований підхід поєднує оцінювання рівня економічної безпеки, аналіз зовнішніх факторів і систематизацію загроз як основу формування адаптивної системи управління, спрямованої на підвищення стійкості та інвестиційної привабливості будівельних підприємств у процесі відбудови.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗА УМОВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

2026-01-24T14:12:53+02:00

У статті досліджено трансформацію методології економічного аналізу під впливом цифрових технологій. Визначено, що діджиталізація змінює парадигму аналізу з ретроспективної на предиктивну. Виокремлено ключові пріоритети розвитку економічного аналізу: використання Big Data, аналіз цифрових екосистем, оцінка кіберризиків та моніторинг показників сталого розвитку (ESG) за допомогою автоматизованих систем. Окреслено провідні напрямки застосування економічного аналізу суб’єкта підприємництва в епоху діджиталізації. Охарактеризовано основні засади передиктивної аналітики, включаючи ключові принципи та методи передиктивної аналітики та різні типи даних, які можуть бути використані для створення прогнозних моделей, а також інструменти та технології, що підтримують цей процес. Зважаючи на існування цифрових ризиків та кіберзагроз пропонується розглядати економічний аналіз з позицій поєднання організаційного (технічного), фінансового та стратегічного процесу. Встановлено, що діджиталізація покращує результативність бізнес-процесів та забезпечує сталі конкурентні переваги суб’єктів підприємництва в довгостроковій перспективі.

ІНКЛЮЗИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК СОЦІАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2026-01-18T16:05:32+02:00

Розвиток інклюзивного підприємництва в частині напрацювання якісних і працюючих правил ведення бізнесу, має надважливе значення в умовах воєнного часу для зайнятості ветеранів війни, жінок, людей з інвалідністю, малозахищених та людей похилого віку. У статті обґрунтовано важливість метанавичок та компетенцій для інклюзивного підприємництва і соціальних інновацій, які є необхідними передумовами відбудови повоєнної економіки України та відновлення її інноваційного потенціалу. Автори запропонували на практиці не лише впроваджувати соціальні інновацій, а й змінювати бізнес-процеси, в частинні їх доступності для соціально незахищених громадян, людей з інвалідністю, формувати інклюзивну е-інфраструктуру, розвивати корпоративну цифрову інклюзію. Розвиток екосистеми інклюзивного підприємництва у повоєнній економіці проходитиме в єдиному “мультиманевреному полі” на інклюзивному підприємстві в інформаційному, інтелектуальному і матеріальному виробництві дотримуючись етики ШІ й цифрової гігієни. Дослідженням зазначено, що на функціонування інклюзивного підприємництва впливають інституціонально-структурні зміни, запити суспільства, процес так званого “біоцифрового соціального оновлення”, що відбувається в результаті використання проривних і технологічних інновацій. Головна ідея активізація інклюзивного підприємництва в повоєнній Україні в умовах віртуальної реальності бізнес-середовища полягає в націленості функціонування даного підприємництва для відбудови національної економіки на основі розвитку таких економік як “чиста нульова”, “зелена”, “синя”, гіг-економіка, шерингова, циркулярна, економіка відновлювальної енергії, економіка вражень, економіка добробуту.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В ТЕОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГОРОЗВИТКУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

2026-01-26T17:44:57+02:00

Метою наукової статті є теоретичне обґрунтування ролі децентралізації в теорії регіонального розвитку як концептуальної основи формування економічних механізмів управління трансформаційними процесами. У статті досліджено децентралізацію як ключовий концепт теорії регіонального розвитку в умовах сучасних трансформаційних процесів національних економік. Обґрунтовано, що глобалізаційні виклики, структурні зрушення, технологічні зміни та інституційні реформи зумовлюють необхідність переосмислення традиційних підходів до управління регіональним розвитком і посилюють роль регіонів як активних суб’єктів соціально-економічних перетворень. Узагальнено теоретичні підходи до трактування трансформації економічних систем, представлено еволюцію наукових поглядів українських і зарубіжних дослідників на зміст і характер трансформаційних процесів, а також їх зв’язок із децентралізацією. Показано, що децентралізація у сучасних теоріях регіонального розвитку розглядається не лише як адміністративно-управлінська реформа, а як фундаментальний інституційно-економічний механізм активізації ендогенного потенціалу територій, підвищення їх адаптивності та спроможності до саморозвитку. Проаналізовано внесок вітчизняних науковців у дослідження фінансових, інституційних та стратегічних аспектів децентралізації, зокрема її вплив на формування ефективних економічних механізмів управління регіональними трансформаційними процесами. Наголошено на важливості багаторівневого врядування, бюджетної автономії та розвитку локальних інститутів для забезпечення сталого розвитку регіонів. Зроблено висновок, що децентралізація виступає необхідною умовою модернізації системи управління регіональним розвитком і формування нової моделі економічної політики, орієнтованої на довгострокове зростання та підвищення конкурентоспроможності територій.

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВОЮ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ЛОГІСТИКИ

2025-12-29T01:14:37+02:00

Стаття присвячена комплексному дослідженню моделі компетенцій персоналу для забезпечення ефективного управління цифровою трансформацією логістичних підприємств в умовах динамічного бізнес-середовища. Актуальність дослідження зумовлена критичною роллю людського капіталу у процесах діджиталізації ланцюгів постачання, де технологічні інвестиції не трансформуються в результативність без відповідного рівня компетенцій працівників. Статистичні дані свідчать, що близько семидесяти відсотків проектів цифрової трансформації не досягають поставлених цілей саме через недостатній рівень підготовки персоналу. Метою дослідження є розробка комплексної інтегрованої моделі компетенцій, що охоплює три ключові домени: аналітичну грамотність, яка включає здатність розуміти, інтерпретувати та використовувати дані для прийняття управлінських рішень; цифрове лідерство, що передбачає формування стратегічного бачення, організаційної культури та здатності до управління змінами; аналітику ланцюгів постачання, яка охоплює спеціалізовані навички прогнозування попиту, оптимізації запасів та мережевого аналізу. Методологічну основу дослідження становлять методи системного аналізу для структуризації проблемного поля, структурного моделювання для побудови концептуальної моделі компетенцій, а також множинної лінійної регресії для кількісного оцінювання впливу компетенцій на результативність цифрової трансформації. Наукова новизна полягає у розробці інтегрованої трирівневої моделі компетенцій для цифрової трансформації логістики з кількісним обґрунтуванням вагових коефіцієнтів кожного домену на основі експертних оцінок та емпіричних даних, а також у побудові математичної прогнозної моделі, яка демонструє статистично значущий позитивний вплив індексу компетенцій на результативність трансформаційних процесів із коефіцієнтом детермінації понад сімдесят відсотків. Систематизовано діагностичний інструментарій оцінювання компетенцій, що включає валідовані психометричні шкали із прийнятними показниками надійності та конструктної валідності. Практичне значення результатів полягає у можливості використання розробленого інструментарію для комплексного оцінювання готовності персоналу логістичних підприємств до цифрової трансформації, формування індивідуальних траєкторій розвитку компетенцій та обґрунтування інвестицій у програми навчання персоналу

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2026-01-26T17:59:38+02:00

Проблема планування фінансового стану підприємства є безперечно актуальною, оскільки його вдале здійснення є передумовою фінансової стійкості та ефективної діяльності будь-якого підприємства.

Метою цього дослідження є формування універсальних практичних рекомендацій для покращення процесу планування фінансового стану підприємств на прикладі функціонуючого українського підприємства шляхом узагальнення методичних основ фінансового планування, оцінки поточного його стану та розробки комплексного підходу до планування фінансового стану.

В процесі дослідження проведена оцінка фінансового стану підприємства для зіставлення фактичних даних поточного періоду з даними попередніх років, а також планування основних фінансових показників підприємства. Під час оцінки фінансового стану підприємства були розраховані наступні основні показники: рентабельності, показники ліквідності та фінансової стійкості аналізованого підприємства. Також, з урахуванням поставленої мети в дослідженні було проаналізовано поточний фінансовий стан та виявлено можливості для удосконалення процесу планування фінансового стану обраного для прикладу підприємства, що дозволило розробити відповідні рекомендації для покращення цього процесу, які мали б універсальний характер і могли б бути корисними для інших подібних підприємств.

У статті пропонується впровадження комплексного підходу до планування фінансового стану на аналізованому підприємстві, який, на відміну від існуючих, спирається на поєднанні коефіцієнтного аналізу, прогнозуванні та сценарному підході, що дозволить врахувати ключові фінансові показники діяльності підприємства. Практична цінність проведеного дослідження полягає в тому, що надані рекомендації та пропозиції щодо удосконаленні планування фінансового стану підприємства можуть бути ефективно впроваджені іншими подібними підприємствами задля покращення їх фінансової діяльності.

УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ У КРЕДИТУВАННІ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

2026-01-30T17:45:39+02:00

У статті досліджено теоретико-методичні засади та практичні аспекти управління проблемною заборгованістю в банківському кредитуванні в умовах воєнного стану та структурної трансформації банківської системи України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням частки непрацюючих кредитів (non-performing loans, NPL) під впливом макроекономічної нестабільності, безпекових ризиків, зниження ділової активності та обмеження платоспроможності позичальників. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до трактування понять «проблемна заборгованість» і «непрацюючий кредит», а також нормативно-правове регулювання процесів управління проблемними активами в Україні. Систематизовано основні причини виникнення проблемної кредитної заборгованості з боку позичальників, банківських установ і зовнішнього середовища.

На основі аналізу статистичних даних Національного банку України визначено динаміку, структуру та рівень покриття резервами проблемних кредитів у банківській системі, а також ідентифіковано найбільш проблемні банківські установи за обсягами NPL. Доведено, що значна концентрація проблемних кредитів негативно впливає на ліквідність, прибутковість і стійкість банків, обмежує їх кредитну активність та підвищує ризики фінансової нестабільності. Узагальнено внутрішні та зовнішні методи управління проблемною заборгованістю, визначено їх переваги та недоліки з позицій впливу на фінансові результати й баланс банку.

Запропоновано послідовність етапів управління проблемною кредитною заборгованістю з акцентом на впровадження системи моніторингу та раннього реагування вже на початкових стадіях кредитного процесу. Обґрунтовано доцільність відокремлення функцій моніторингу від безпосереднього управління NPL та використання фінансових, макроекономічних, операційних і поведінкових індикаторів для своєчасної ідентифікації потенційно проблемних кредитів. Реалізація запропонованих підходів сприятиме зменшенню накопичення непрацюючих кредитів, підвищенню ефективності кредитного ризик-менеджменту та зміцненню фінансової стабільності банківської системи України.

ПРИНЦИПИ СТРУКТУРНОГО РЕФОРМУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНУ

2026-01-30T17:51:52+02:00

У статті досліджуються аспекти та особливості структурного реформування в секторі малого підприємництва регіону. Визначено та охарактеризовано принципи, дотримання яких регіональними органами влади дозволить підтримувати розвиток і модернізацію суб’єктів сектора малого бізнесу регіону. Метою статті є визначення та надання характеристики принципів структурного реформування в контексті посилення економічної безпеки сектора малого підприємництва регіону. У статті досліджено трансформації сектору малого підприємництва в регіонах України в умовах війни та нестабільності зовнішнього середовища, що проявилися у скороченні кількості активних підприємств, зміні профілю їхньої діяльності, перебудові логістичних ланцюгів та переході на дистанційні та онлайн-формати роботи. Встановлено, що ці зміни супроводжуються зростанням економічних, операційних і фінансових ризиків, що потребує адаптації підприємств та оптимізації внутрішніх процесів. Підкреслено нагальну потребу формування проактивної регіональної політики, спрямованої на підтримку та розвиток малого бізнесу, яка поєднує стимулювання відновлення діяльності підприємств, розвиток нових форм бізнесу, підтримку підприємницької ініціативи та одночасне забезпечення стабільності й захисту активів. Визначено, що ефективність такої політики значною мірою залежить від дотримання ключових принципів: відповідності до специфіки малого бізнесу та умов зовнішнього середовища, гнучкості та адаптивності, цілеспрямованості, комплексності та системності, прозорості та передбачуваності, а також ефективного використання ресурсів. Анотація підкреслює, що реалізація цих принципів створює умови для довгострокового розвитку малого підприємництва, підвищення його стійкості та конкурентоспроможності, а також зміцнення економічної безпеки підприємств на регіональному рівні.

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ РЕГІОНУ

2026-01-30T17:56:06+02:00

У дослідженні у фокусі уваги перебуває проблематика формування і реалізації ефективної політики розвитку ринку праці регіону. Концепційною основою та базисним вектором такої політики визначено формування структурно збалансованого розвитку ринку праці. Саме тому, метою дослідження визначено розробка методико-прикладних положень, які стосуються формування інституційного забезпечення розвитку ринку праці регіону. Надано авторську характеристику поняття інституційного забезпечення ринку праці регіону як сукупності формальних і неформальних інститутів, наявність, взаємодія та співпраця яких формують соціально-економічні інструменти та інституційні механізми, які впливають на характер, інтенсивність і якість розвитку регіонального ринку праці, регулюють і підтримують дію його елементів, видозмінюють структуру, задовольняють інтереси його суб’єктів, скеровують процеси впливу соціально-трудових відносин на розвиток економіки регіонів і громад. Визначено структуру інституційного забезпечення утворюють такі елементи, як інституційно-правові, регулюючі, інституційно-організаційні, інфраструктурні, формальні (нормативно-правові), неформальні (сім'я, релігія, культура, традиції). Обґрунтовано ключові стратегічні та операційні завдання інституційного забезпечення розвитку ринку праці регіону, які стосуються збалансування попиту і пропозиції; створення ефективної системи регулювання соціально-трудових відносин на різних рівнях управління; стимулювання зайнятості та зниження рівня безробіття; підвищення якості і продуктивності праці; ефективного використання та розподілу ресурсів; координації взаємодії учасників ринку праці; залучення інвестицій; модернізації освітніх програм; залучення формальних та неформальних інститутів до процесів збалансування ринку праці регіону та його внеску в соціально-економічний розвиток.

АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІТ-СЕКТОРУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-02-03T13:55:40+02:00

Стаття присвячена проведенню аналітичного дослідження показників функціонування ІТ-сектору в Україні в умовах цифровізації. Встановлено, що впровадження інформаційних технологій в життя людей та економіку країни обумовлює підвищену цікавість до сектору ІТ як важливої складової національної економіки. Поставлено та вирішено важливе дослідницьке завдання щодо оцінки функціонування ІТ-сектору України та встановлення чинників, які здатні позитивно вплинути на його розвиток. Для вирішення поставленого завдання застосовано динамічний та структурний аналіз, метод систематизації. Представлено результати аналізу динаміки кількості діючих суб’єктів господарювання в ІТ-секторі, згідно з якими базуючись на значеннях коефіцієнтів приросту, середньорічного приросту та середньорічного темпу приросту зроблено висновок щодо переваги кількості суб’єктів господарювання, які працюють в сфері послуг над кількістю тих, що працюють у сфері виробництва. На підставі аналізу статистичних даних за 2010-2024 роки доведено, що ІТ-сектор України демонструє протягом останніх років досить стабільні результати, незважаючи на виклики, які висувають перед ним вітчизняні реалії. Розраховано індикатори значущості ІТ-сектору в національній економіці та проаналізовано рівень рентабельності діяльності підприємств видів економічної діяльності, які відносяться до сектору ІТ. На підставі отриманих результатів сформовано висновки щодо помітних коливань значень показників рентабельності по підприємствам ІТ-сектору різних видів діяльності та доведено, що більшість видів діяльності ІТ-сектору мали додатну рентабельність діяльності, яка, в більшості випадків перевищувала загальний середній рівень рентабельності по країні в цілому. Встановлено чинники, що сприяють розвитку ІТ-сектору в Україні, до яких віднесено велику кількість висококваліфікованих ІТ фахівців, пріоритет знань та професійного розвитку, використання ІТ-компаніями гнучких методологій управління проектами та корпоративну культуру вітчизняних ІТ-компаній. Виокремлено ті чинники, які пов’язані саме з впливом на розвиток ІТ-сектору процесів цифровізації. Окреслено перспективи подальших досліджень в обраному напрямку.

АЛГОРИТМ ТА КОМПОНЕНТИ АНАЛІЗУВАННЯ Й ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ РЕФОРМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

2026-01-30T18:00:33+02:00

У дослідженні у фокусі уваги перебуває проблематика формування й реалізації ефективної регіональної політики, орієнтованої на сталий збалансований розвиток регіону як соціально-економічної системи. Метою статті є визначення алгоритму та компонент аналізування й забезпечення структурних реформ на регіональному рівні. Вказано на те, що під час аналізування структурних змін та інституційних реформ на регіональному рівні не тільки інституційне середовище стає предметом діагностики й оцінювання. Тут також йдеться і про можливості та стабільність у бюджетній, фінансовій та на загал економічній системах регіону. Визначено методи аналізування, застосування яких дозволить врахувати непрямі нелінійні зв’язки між тими чи іншими даними, та їх результуючою ознакою – структурою регіональної економіки. Вказано, що аналіз структурних реформ не може зводитися лише до аспектів інтенсивності відтворювальних процесів, які мають перебіг у регіональній соціально-економічній системі. Сюди додано і аналізування передумов структурних змін, їх інвестиційних та інноваційних чинників, характеристика інституційного середовища структурного реформування регіональної економіки. Визначено та охарактеризовано алгоритм та компоненти аналізування структурних реформ на регіональному рівні.

МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ПРИВАТНИХ МЕДИЧНИХ КЛІНІК УКРАЇНИ

2026-02-03T15:57:09+02:00

У статті обґрунтовано концептуальну та методичну модель трансформації бізнес-моделей приватних медичних клінік України на основі моделювання бізнес-процесів в умовах цифровізації охорони здоров’я, зростання конкуренції та підвищення вимог пацієнтів до якості й доступності медичних послуг. Трансформація бізнес-моделі розглядається не як разове управлінське рішення, а як безперервний процес формалізації, аналізу та вдосконалення бізнес-процесів, що забезпечує адаптацію клініки до змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Запропонована модель інтегрує процесний підхід до управління діяльністю медичних закладів, інструменти моделювання та аналізу бізнес-процесів, а також механізми оцінювання їх впливу на ключові елементи бізнес-моделі, зокрема ціннісну пропозицію, структуру витрат, джерела доходів і взаємовідносини з пацієнтами. Особливу увагу приділено можливостям використання процесного моделювання для підвищення економічної ефективності, результативності управлінських рішень та формування передумов для впровадження цифрових рішень у діяльність приватних медичних клінік. Запропоновано методичний інструментарій для оцінювання результатів трансформації бізнес-моделі та поетапний підхід до її реалізації з урахуванням специфіки українського ринку медичних послуг.

Практичний внесок дослідження полягає у формуванні системного підходу до використання моделювання бізнес-процесів як інструменту трансформації бізнес-моделей приватних медичних клінік, що створює можливості для підвищення їх економічної стійкості, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності в умовах динамічних змін ринку охорони здоров’я.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТА БІЗНЕС-ПОТРЕБАМИ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ

2026-02-03T16:08:54+02:00

Стаття присвячена актуальним питанням дослідження сутності соціальної відповідальності суб’єктів сфери споживчих послуг, уточнення її складових та ступенів прояву. Головною метою дослідження стало встановлення взаємної залежності соціальної відповідальності із бізнес-потребами сучасних суб’єктів сфери споживчих послуг. Встановлено, що актуальність дослідження даного питання набуває особливої актуальності, враховуючи потенційну можливість суб’єктів господарювання впливу на розв’язання суспільно-значущих проблем.

В статті систематизовано дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячені проблемам соціальної відповідальності, впорядковано відомості про соціальну відповідальність підприємств. Сформовано соціальні та благодійні ініціативи суб’єктів господарювання, розглянуто інструменти репутаційного менеджменту та управління впливом. Виокремлено ступені прояву соціальної відповідальності, такі як базова, первинна та розвинена соціальні відповідальності. Значну увагу присвячено дослідженню можливостей застосування теорії ієрархії потреб по відношенню до бізнес-потреб суб’єктів сфери споживчих послуг. Для ідентифікації потреб суб'єктів сфери споживчих послуг уточнено назви окремих рівнів потреб і орієнтовний перелік потреб кожного рівня. Побудована логічна модель взаємозв’язку між соціальною відповідальністю та рівнями бізнес-потреб суб’єкта сфери споживчих послуг, в якій представлено ступінь прояву соціальної відповідальності, складові соціальної відповідальності та умови для переходу до соціальної відповідальності кожного ступеня. Також встановлено який ступінь соціальної відповідальності є прийнятним для кожного окремого суб’єкта господарювання залежно від рівня задоволення його бізнес-потреб.

Визначено, якими чином співвідносяться між собою потреби сучасних суб’єктів сфери споживчих послуг з різними ступенями прояву в них соціальної відповідальності. Окреслено перспективи подальших досліджень, які запропоновано спрямувати на вивчення інструментів ефективної розробки та реалізації суб’єктами споживчих послуг соціальних та благодійних ініціатив на основі управління впливом.

РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ В УМОВАХ ТРАНСЦЕНДЕНТНОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-02-03T16:24:21+02:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади розвитку лідерських якостей самозайнятих осіб в умовах трансцендентної економіки, що формується під впливом транснаціоналізації, економіки вражень, цифровізації та поширення платформних форм зайнятості. Лідерство самозайнятих осіб розглядається не як формальна управлінська функція, а як внутрішній механізм самокерування, стратегічної автономії та професійної стійкості в умовах підвищеної невизначеності та нестабільності економічного середовища.

Запропоновано концептуальну модель розвитку лідерських якостей самозайнятих осіб, яка поєднує вплив середовищних чинників трансцендентної економіки з внутрішніми механізмами self-leadership, самомотивації, саморегуляції та стратегічного мислення. У межах дослідження систематизовано ключові чинники і прояви розвитку лідерських якостей на макро-, мезо- та мікрорівнях, а також обґрунтовано роль управління символічним і репутаційним капіталом у формуванні конкурентоспроможності самозайнятих осіб.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для розроблення управлінських інструментів підтримки розвитку лідерського потенціалу самозайнятих осіб у сучасному економічному середовищі. Запропоновані положення можуть бути використані в процесі формування програм професійного розвитку, політик підтримки самозайнятості та подальших прикладних досліджень у сфері лідерства й управління людським капіталом.

СТРАХОВІ ПОСЛУГИ: ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-01-26T10:44:53+02:00

У статті досліджено сутність, структуру та основні особливості надання страхових послуг в Україні в умовах воєнного стану. Розкрито вплив воєнних дій на функціонування страхового ринку, фінансову стійкість страхових компаній та рівень довіри споживачів. Проаналізовано правові, економічні й організаційні аспекти діяльності страховиків у період підвищених ризиків, а також механізми адаптації до нових умов – зокрема впровадження цифрових сервісів, розвиток страхування життя, здоров’я, майна та військових ризиків. Особливу увагу приділено ролі державного регулювання, міжнародного перестрахування та інноваційних інструментів страхового захисту. Визначено основні проблеми та окреслено напрями підвищення ефективності надання страхових послуг у післявоєнний період.

ЕВОЛЮЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ФІСКАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС ТА ЇХ КВАЗІНОРМАТИВНИЙ ВПЛИВ НА НАЦІОНАЛЬНУ БЮДЖЕТНУ ПОЛІТИКУ

2025-12-09T23:11:00+02:00

Стаття присвячена дослідженню еволюції механізмів фіскального регулювання в Європейському Союзі та виявленню їхнього квазінормативного впливу на формування бюджетної політики держав-членів і країн, що рухаються шляхом європейської інтеграції. У роботі проаналізовано інституційні засади бюджетного нагляду, включно з процедурою надмірного дефіциту, середньостроковими бюджетними цілями, витратними правилами та механізмами моніторингу макроекономічних дисбалансів. Показано, що рекомендації Європейської Комісії та Ради Європейського Союзу, попри відсутність формально обов’язкової сили, дедалі частіше виконують функцію фактичних фіскальних орієнтирів, а їх невиконання може бути пов’язане з обмеженням доступу до інструментів фінансової підтримки. Охарактеризовано ключові напрями впливу цих механізмів на бюджетну політику України, зокрема у контексті виконання структурних умов у межах Ukraine Facility та модернізації адміністрування податків за участі EU4PFM. Значну увагу приділено аналізу гармонізації українського податкового законодавства з нормами Європейського Союзу, впровадженню правил протидії розмиванню податкової бази та цифрових рішень у сфері фіскального нагляду.

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНО-СТРАТЕГІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-02-03T16:57:10+02:00

У статті досліджено еволюцію механізмів фіскального регулювання в Європейському Союзі та проаналізовано їх квазінормативний вплив на формування і реалізацію національної бюджетної політики держав-членів. Обґрунтовано, що розвиток фіскальних інструментів ЄС відбувався в умовах поглиблення економічної інтеграції, фінансових криз, пандемічних викликів і воєнно-політичної нестабільності, що зумовило трансформацію підходів до бюджетної дисципліни, координації фіскальної політики та управління державним боргом. Розглянуто ключові етапи становлення фіскальної архітектури ЄС, зокрема запровадження Пакту стабільності та зростання, Європейського семестру, фіскальних правил і наднаціональних механізмів моніторингу. Особливу увагу приділено аналізу квазінормативного характеру рекомендацій, директивних орієнтирів і рамкових правил ЄС, які формально не мають прямої юридичної обов’язковості, проте суттєво впливають на бюджетні рішення на національному рівні. Показано, що такі інструменти формують інституційні обмеження та стимулюючі умови для держав-членів, спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зниження дефіциту бюджету та контроль боргового навантаження. У статті доведено, що квазінормативний вплив фіскальних механізмів ЄС проявляється через узгодження бюджетних стратегій, адаптацію національного законодавства, посилення прозорості бюджетного процесу та підвищення відповідальності органів публічних фінансів. Визначено основні ризики та переваги такого впливу для національної бюджетної політики, зокрема обмеження фіскального суверенітету та водночас зростання стійкості публічних фінансів. Зроблено висновок про доцільність урахування європейського досвіду фіскального регулювання в процесі модернізації бюджетної політики країн, що перебувають на етапі євроінтеграції.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ МАРКЕТИНГОВО-ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2026-02-05T08:54:01+02:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування системи управління змінами на промислових підприємствах, що базується на інтегрованому використанні маркетингово-облікової інформації. Визначено, що в умовах BANI-середовища управління змінами трансформується у безперервну функцію адаптації, де маркетинговий інструментарій виконує роль «сенсора» для ідентифікації ринкових коливань, а облікова система слугує «економічним фільтром» для верифікації фінансової доцільності трансформацій. Досліджено синергію цих даних як основної рушійної сили організаційної гнучкості. Класифіковано основні показники маркетингово-облікового моніторингу, що дозволяють перетворити управління змінами на проактивний процес. Доведено, що використання цифрових інструментів автоматизації (ERP, CRM, BI) забезпечує створення єдиного інформаційного простору для обґрунтованого прийняття стратегічних рішень та підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств у нестабільному середовищі.

ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ

2026-02-05T09:06:18+02:00

Стаття присвячена дослідженню сутності фінансового стану підприємства та з’ясуванню його значення в системі управління. Подано трактування поняття «фінансовий стан підприємства» різними авторами, що дало змогу виділити декілька ключових підходів у розумінні його змісту та уточнити поняття в авторському баченні. Наведено основні характеристики фінансового стану підприємства та фактори, що впливають на його формування. Окреслено вагомість фінансового стану в системі управління підприємством (як інформаційної основи управлінських рішень, інструменту оцінювання ефективності менеджменту, критерія фінансової безпеки та стійкості, основи взаємодії із стейкхолдерами).

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

2026-02-05T09:11:53+02:00

У статті систематизовано міжнародний досвід оцінювання ефективності діяльності митних адміністрацій на прикладі таких країн, як: Франція, Польща, США, Литви. Акцентовано увагу на критеріях ефективності митних органів та порядку їх використання. Окреслено основні завдання Директорату митниці та акцизів Франції й наведено перелік показників оцінювання ефективності митних органів цієї країни. Окрім того, здійснено аналіз оцінювання митного адміністрування США за результатами якого встановлено, що на практиці воно здійснюється з використанням критеріїв ефективності діяльності митних органів та цільових показників для зіставлення з фактичними результатами, що дає можливість врахувати динаміку під час ухвалення стратегічних та управлінських рішень у сфері митної справи. Узагальнено досвід оцінювання ефективності митних органів Польщі. Проаналізовано систему ключових показників ефективності, що розроблено на національному рівні. Досліджено показники оцінювання ефективності митних органів Литви. Визначено відмінності у підходах до оцінювання ефективності митних органів європейських країн, серед яких найбільш вагомими є: значна варіація у кількості використовуваних для оцінювання показників; істотна різниця на рівні національних митних політик, ризиків, особливості організації митної служби та інші фактори; різні підходи до планування роботи та визначення цілей, напрямів і функцій митних органів.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ

2026-02-05T09:25:51+02:00

В статті висвітлено теоретичні засади формування системи управління логістичним потенціалом підприємства, визначено , що управління логістичним потенціалом підприємства є поетапним, системним процесом, який охоплює сукупність взаємопов’язаних управлінських дій, спрямованих на формування, розвиток і ефективне використання логістичних ресурсів та можливостей підприємства. Система управління логістичним потенціалом підприємства має багаторівневу структуру, що забезпечує узгодженість довгострокових цілей розвитку з поточними логістичними рішеннями та щоденним виконанням логістичних операцій. Важливою складовою системи управління логістичного потенціалу підприємства є його інформаційне забезпечення, яке ґрунтується на використанні цифрових логістичних платформ, програмного забезпечення для управління ланцюгами постачання (SCM), ERP-, WMS-, TMS-систем, що забезпечують інтеграцію та синхронізацію логістичних процесів. Впровадження ERP-, WMS-, TMS-систем, цифрових платформ, інструментів аналітики та автоматизації процесів сприяє підвищенню прозорості логістичних операцій, оптимізації витрат і підвищенню рівня логістичного сервісу. Особливу увагу приділено екологізації логістики та принципам сталого розвитку, які стають важливим чинником формування логістичного потенціалу підприємств. Урахування екологічних аспектів у логістичному управлінні дозволяє не лише знизити негативний вплив на довкілля, а й сформувати додаткові конкурентні переваги та підвищити репутаційну привабливість підприємств на ринку.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА КОМПОНЕНТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ТА ПРАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

2026-02-05T17:04:00+02:00

У даній статті досліджуються теоретичні та прикладні аспекти інформаційно-аналітичної компоненти забезпечення економічної безпеки медичних установ у сучасних умовах. Також побудовано структурно-логічну схему інформаційно-аналітичної компоненти забезпечення економічної безпеки медичних установ. Крім того ідентифіковано умови, які необхідно враховувати під час формування системи інформаційно-аналітичної компоненти забезпечення економічної безпеки медичних установ та запропоновано механізм інформаційно-аналітичної складової та заходи безпеки. Як наслідок у статті також представлено практичні аспекти щодо економічної ефективності від впровадження системи інформаційно-аналітичної компоненти забезпечення економічної безпеки медичних установ.