MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: ПРОЄКЦІЯ ЗБАЛАНСУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Іван ПИКУС — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування регіональної політики реформування системи професійної освіти задля балансування ринку праці в умовах соціально-економічної нестабільності. Проаналізовано взаємозв’язок між якістю і ефективністю системи професійної освіти, розвитком регіонального ринку праці, що визначає рівень підготовки робітничих кадрів. Ідентифіковано багатофункціональну роль системи професійної освіти, яка не лише відтворює трудовий потенціал, але й сприяє структурному балансуванню ринку праці (пропозиції та попиту на робочу силу), інтеграції дуальної освіти, модернізації технологічних процесів і підвищенню престижності робітничих професій.
Обгрунтовано два блоки розвитку системи професійної освіти: адміністративно-правовий, який забезпечує нормативно правову базу, організацію, фінансування та управління системою освіти, та функціонально-економічний, що базується на опосередкованих механізмах впливу через ринок праці, роботодавців, інституційне партнерство. Особливу увагу приділено ролі проактивних (розподіл, стимулювання, регулювання) і пасивних (посередництво, оздоровлення, інформування) функцій регіональної політики, що забезпечують адаптацію системи професійної освіти до змін у соціально-економічному середовищі. Підкреслено, що комплексний підхід до регулювання є ключовим для підвищення якості та доступності професійної освіти, розвитку людського капіталу та забезпечення місцевого економічного розвитку в умовах кризи. Заакцентовано на необхідності перманентного моніторингу ринку праці та координації дій органів влади, освітніх установ і бізнесу для формування ефективної освітньої політики, регіонального замовлення, підвищення конкурентоспроможності регіональних ринків праці.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТОРГІВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Олена КУЗЬМЕНКО, Дмитро КРУЛЬ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню проблеми управління конкурентоспроможністю торгівельних мереж у контексті стратегічного менеджменту, включаючи SWOT-аналіз, PESTEL, модель «П'ять сил Портера» та інші інструменти. Зазначено, що ключовими факторами стає аналіз даних, сталий розвиток, вихід на міжнародні ринки та диджиталізація. Ефективне управління вимагає наукового підходу та готовності до технологічних інновацій, що сприяють стійкому зростанню. У контексті глобальних торгівельних мереж Walmart, Starbucks, Target, Zara та Amazon з унікальними стратегіями управління доводиться осмислювати ідеї інновацій та концентрувати увагу на технологічному аспекті темпів прогресу. Обґрунтовано релевантність стратегічного управління з урахуванням особливостей як традиційних, так і онлайн-магазинів. Визначено передові українські торгівельні мережі «АТБ-маркет», «Сільпо» та «Varus», що використовують ресурсний підхід та моделі стратегічних груп. Рекомендовано виконувати стратегічний аналіз, щоб збудувати партнерства для стимулювання стійкого розвитку. У статті наголошується, що торгівельні мережі адаптуються на ринку до майбутніх тенденцій стратегічного управління конкурентоспроможністю в розрізі векторів, що включають очікування споживачів, екологічну відповідальність, цифрові технології, омніканальність, економічну адаптацію. Водночас новітні тренди обґрунтовують стратегічні перспективи зростання конкурентоспроможності торгівельних мереж та пріоритетні вимоги сучасного споживача в Україні.

АКТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРА В УКРАЇНІ

Іван ЛИНДА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Узагальнено, що безпека регіону є автономною системою, яка водночас виступає проміжною ланкою між економічною безпекою держави та безпекою на галузево-секторальному рівні. Це дає змогу стверджувати, що на «вході» формування теоретико-методичного базису управління безпекою регіону відбувається трансфер ключових принципів і підходів державної політики в сфері економічної безпеки держави на мезорівень. Натомість на «виході» відбувається управління економічним потенціалом і інституційним забезпеченням регіонального розвитку, що спрямоване на створення сприятливого середовища для ефективної діяльності та розвитку суб’єктів регіональної економіки.
Під час розробки методології аналізу фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора регіону визначено, що її структура формується відповідно до мети та стратегічних орієнтирів регіональної політики. Зазначено, що мета полягає у проведенні системного аналізу, оцінювання і діагностики як рівня, так і структурних характеристик ключових параметрів фінансово економічної безпеки.
Стратегічні орієнтири регіональної політики у сфері фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора фокусуються на забезпеченні базисних елементів структури безпеки, а саме: ресурсної забезпеченості, стабільності і стійкості, ефективності функціонування, захищеності від ризиків і загроз, а також наявності передумов для подальшого розвитку.
Визначено концептуально-структурну модель та ключові особливості інструментів регіональної політики управління фінансово-економічною безпекою підприємницького сектора, що забезпечують цілісність та узгодженість управлінських рішень на регіональному рівні.

СТРАТЕГУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИСОКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анастасія ОЛІШЕВСЬКА, Дамір КУЛІШ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано комплексну концептуальну та методичну модель стратегування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств України в умовах високої невизначеності, спричиненої геополітичними шоками, санкційними режимами, фрагментацією логістики та валютною волатильністю. Стратегія ЗЕД розглядається не як разове проєктування, а як безперервний процес виявлення сигналів середовища, ухвалення стратегічних рішень, їх реалізації та коригування за принципом «відчути — ухвалити — виконати — навчитися».
Модель інтегрує систему управління ризиками (ERM) як контур ризик-апетиту, лімітів та ключових індикаторів ризику (KRI), підхід реальних опціонів для оцінки стратегічної гнучкості, а також принципи мережевої стійкості для забезпечення надійності ланцюгів постачання. Особлива увага приділяється сценарній оптимізації портфеля цільових ринків, каналів збуту, умов Incoterms та політики хеджування. Запропоновано методичний інструментарій для моніторингу ефективності (KPI/KRI) і поетапну дорожню карту впровадження з урахуванням українських реалій.
Практичний внесок дослідження полягає у створенні стратегічного «playbook’а», що забезпечує українські підприємства інструментами адаптації до санкційних обмежень, логістичних збоїв і валютних ризиків. Запропонований підхід посилює операційну стійкість, фінансову передбачуваність та конкурентоспроможність у міжнародних ринкових умовах.

МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Ольга МУЛЬСКА, Олександр МАХОНЮК, Василь МУЛЬСКИЙ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування механізмів забезпечення міграційної безпеки регіонів в умовах глибокої соціально-економічної нестабільності, спричиненої повномасштабною війною рф проти України. Проаналізовано просторові особливості прояву зовнішніх міграційних процесів і наслідків внутрішнього переміщення населення, що вимагають диференційованих підходів до розроблення управлінських рішень на регіональному рівні. Аргументовано, що відсутність адаптивних механізмів управління міграційними ризиками в умовах кризових трансформацій значно ускладнює процеси соціально економічного відновлення громад, інтеграції ВПО, а також відновлення людського капіталу та трудового потенціалу територій.
Обґрунтовано, що ефективна реалізація державної міграційної політики має базуватися на інтеграції п’яти взаємопов’язаних складових механізму забезпечення міграційної безпеки: інституційно-правова (адаптація національного законодавства до швидкозмінних міграційних умов); організаційна (посилення інституційної спроможності органів управління всіх рівнів); фінансово економічна (формування стабільної ресурсної основи для реалізації відповідних заходів); інфраструктурна (просторова організація мережі соціальних послуг і системи житлового забезпечення), інформаційно-психологічна (формування суспільної згуртованості, позитивних мотиваційних установок і моделей реінтеграції населення, зокрема повернення трудових мігрантів). Розроблено типологію регіонів за рівнем міграційної вразливості, яка враховує не лише інтенсивність міграційних потоків, а й потенціал інтеграції, стійкість місцевих ринків праці та стан соціальної інфраструктури. Запропоновано концептуальні засади Національної стратегії міграційної безпеки, яка має бути спрямована на просторову збалансованість, соціально-економічну стійкість регіонів і міжвідомчу координацію політик у сфері міграції, соціального захисту, безпеки й просторового планування.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Жанна ШИЛО, Леонід МЕЛЬНИК, Світлана СКАКОВСЬКА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

В науковому дослідженні проведений аналіз банківського кредитування підприємств України в умовах дії військового стану. Розкриті проблеми та недоліки надання різних видів кредитів економічним субєктам держави. В роботі розглянуті показники кредитних операцій в розрізі окремих субєктів господарювання та надані рекомендації для їх подальшого покращення. Запропоновані актуальні напрями розвитку банківського кредитування підприємств України та особливості їх застосування в умовах євроінтеграційних процесів. Розглянуті перспективні шляхи, що вплинуть на розвиток банківського кредитування підприємств. В науковій статті поєднані теоретичні розробки методики надання кредитів з практичним їх використанням для покращення банківського кредитування підприємств в умовах сталого розвитку держави. В умовах негативного впливу військових дій на механізми банківського кредитування підприємств України, важливими повинні стати інструменти державної політики, що спрямовуватимуться на розвиток кредитування. Вони мають включати: державні та міжнародні гарантії, страхування воєнно політичних ризиків, програми часткової компенсації (субсидіювання) відсоткових ставок за кредитами, інструменти проєктного фінансування, державні фінансові інститути. Також першочерговими повинні стати заходи направлені на розвиток сталого фінансування та іпотечного кредитування, розширення інструментів фінансування шляхом торгового факторингу та фінансового лізингу, зменшення рівня непрацюючих кредитів.

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АНАЛІТИЧНІЙ ОБРОБЦІ ДАНИХ

Оксана ПРОСКУРОВИЧ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто сучасні підходи до використання комп’ютерних технологій у процесі аналітичної обробки економічних даних. Визначено основні напрями автоматизації аналітичної діяльності, зокрема застосування електронних таблиць, бізнес-аналітики (BI), прогнозної аналітики, технологій Big Data та штучного інтелекту. Обґрунтовано переваги впровадження сучасних програмних засобів для підвищення точності, оперативності та ефективності управлінських рішень. Окреслено актуальні проблеми комп’ютеризації аналітичних робіт та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ

Руслан АВГУСТИН, Ірина ДЕМКІВ, Юрій ГАЛЮЛЬКО — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті акцентовано увагу на дослідженні процесів формування та реалізації соціально відповідальної політики економічних агентів. Згадано про особливості та актуальність планування й імплементації соціально орієнтованих заходів підприємствами, що здійснюють діяльність у сфері споживчих послуг. Таким чином, метою дослідження стало узагальнення, формування та розвиток інструментарію активізації та підвищення ефективності соціальної відповідальності суб’єктів сфери споживчих послуг. У межах роботи проаналізовано трансформаційні зміни у пріоритетах і напрямах реалізації соціально відповідальної політики підприємств сфери споживчих послуг. Обґрунтовано вектори управління розвитком та реалізацією соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. Аргументовано на тому, що управління соціальною підсистемою є тісно взаємопов’язаним із управлінням операційною діяльністю та фінансами. Таким чином, показано, що ці компоненти, як частини загальної системи менеджменту, забезпечують організацію колективної праці та раціональне використання ресурсного потенціалу підприємства, що є необхідною умовою досягнення високої ефективності господарської діяльності. Зроблено висновок, що запровадження механізму інвестування у соціальні програми дозволяє топ-менеджменту суб’єктів сфери споживчих послуг ефективно розподіляти та використовувати доступні ресурси для досягнення цілей у соціальній сфері. Запропоновано узагальнений перелік управлінських заходів із удосконалення діяльності суб’єктів сфери споживчих послуг, наведено відповідні показники результативності та визначено ключові фактори успіху, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня соціальної відповідальності в діяльності суб’єктів сектора надання споживчих послуг населенню.

КОМУНІКАТИВНА АРХІТЕКТОНІКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Євгеній РУДНІЧЕНКО, Наталія ГАВЛОВСЬКА, Вікторія УЛАНОВИЧ, Тетяна КАТКОВА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено структуру інформаційних потоків у системі управління підприємством, що є важливим інструментом забезпечення ефективного функціонування організації в умовах динамічного середовища. Основна увага приділяється класифікації інформаційних потоків за різними ознаками. Визначено відмінності між стратегічними, тактичними та оперативними рівнями, відповідно до яких змінюються обсяг, деталізація та зміст інформації, необхідної для прийняття рішень. На основі аналізу побудовано схему структури інформаційних потоків підприємства, яка охоплює внутрішні та зовнішні потоки, зв’язки між підрозділами та рівнями управління. Також у статті представлено взаємозв’язок між рівнями управління та інформаційними потребами, що дозволяє оптимізувати інформаційні процеси та підвищити якість управлінських рішень. Запропонований підхід сприяє прозорості, контролю та адаптивності управлінської системи.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Ірина ЄПІФАНОВА, Алла КРАЄВСЬКА, Андрій КРАЄВСЬКИЙ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито поняття конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі в умовах трансформаційної економіки. Обґрунтовано основні чинники, що впливають на формування конкурентних переваг, та визначено систему показників для оцінки конкурентоспроможності. Запропоновано удосконалену методику на основі поєднання AHP та PCA, що дозволяє інтегрувати кількісні та якісні показники в єдиний індекс. Виокремлено п’ять блоків оцінювання: фінансовий, виробничий, кадровий, інноваційно-маркетинговий та зовнішній. Результати дослідження спрямовані на підтримку управлінських рішень і стратегій підвищення конкурентних переваг підприємств у будівельній галузі України.

ВПЛИВ ВІДДАЛЕНОЇ ТА ГІБРИДНОЇ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ (REMOTE & HYBRID WORK) НА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ

Ольга ГАРАФОНОВА, Ірина ДВОРНИК, Ярослав ШЕВЕЛЬ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексний аналіз впливу гібридних та дистанційних форм зайнятості на організаційний менеджмент та продуктивність персоналу в умовах цифрової трансформації, глобалізації та сучасних викликів, зумовлених воєнним станом в Україні. Визначено переваги новітніх моделей організації праці, зокрема оптимізацію витрат, підвищення гнучкості робочого процесу, забезпечення балансу між професійним та особистим життям працівників, а також розширення доступу до глобального ринку праці. Одночасно акцентовано на ключових ризиках та викликах, серед яких – проблеми комунікації, підтримання корпоративної культури, забезпечення кібербезпеки, психологічна стійкість працівників та труднощі в оцінюванні результативності.

Особливу увагу приділено аналізу існуючих підходів до вимірювання продуктивності персоналу в умовах дистанційної та гібридної зайнятості. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційних форм контролю, заснованих на фізичній присутності та кількості відпрацьованих годин, до результатоорієнтованих моделей оцінювання. Розглянуто та систематизовано методи, релевантні для сучасних умов праці: OKR, KPI, оцінка завершених проєктів, система зворотного зв’язку 360° та самооцінювання із регулярним звітуванням. Доведено, що їх комплексне застосування сприяє зменшенню суб’єктивності, підвищує прозорість управлінських рішень та забезпечує ефективність роботи віддалених і гібридних команд.

Узагальнені результати свідчать, що гібридні та дистанційні форми зайнятості виступають не лише інструментом адаптації бізнесу до кризових умов, але й чинником підвищення організаційної ефективності за умови впровадження інноваційних методів управління продуктивністю. Перспективи подальших досліджень убачаються у вивченні довгострокового впливу новітніх моделей праці на стратегічні показники розвитку підприємств, а також у пошуку механізмів мінімізації соціальних ризиків, зумовлених асиметрією у трудових відносинах.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ТА ЙОГО ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Владислав АНДРІЄВИЧ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджуються питання аналізу методичних підходів до оцінювання ефективності розвитку економічного потенціалу підприємств малого бізнесу, що має значення для гарантування зайнятості та стабільної економіки. Зазначено, що попри зростання малого бізнесу, він стикається з ризиками неплатоспроможності та обмеженими ресурсами для якісної оцінки. Обґрунтовано актуальність інтегрованих методик, як-от SWOT-аналіз та система збалансованих показників та автоматизацію збору даних для підвищення правдивості інформації. Визначено, що малі підприємства адаптуються до цифрової трансформації, використовуючи сучасні інструменти, включаючи big data та штучний інтелект. Дослідження підкреслює відсутність універсальної концепції оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу, що вимагає розробки методів, які враховують різноманітність малого бізнесу. В умовах цифрової трансформації рекомендовано використовувати показники рентабельності інвестицій та операційної ефективності та враховувати перешкоди, такі як обмеженість ресурсів. Комплексний підхід до оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу дасть змогу малим підприємствам виявити можливості для стійкого зростання. У статті наголошується, що цифровізація в торгівлі, виробництві та інших галузях сприяє покращенню бізнес-процесів та розширенню клієнтської бази. Приклади успішних світових компаній демонструють, як цифрові технології стимулюють інновації. Визначення KPI та використання кількісних даних відіграють ключову роль в оптимізації стратегій розвитку малого бізнесу. Водночас нова тенденція впровадження цифрових інструментів в Україні допомагає підприємствам малого бізнесу підвищити ефективність розвитку економічного потенціалу, оптимізувати управління та покращити конкурентоспроможність, всупереч ризикам.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОПТИМІЗАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дмитро ТЕРЕХОВ, Наталія ЖЕЛАВСЬКА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто сутність та особливості застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) в оптимізації менеджменту сучасних підприємств. Досліджено як ШІ може допомогти менеджерам автоматизувати процеси прийняття рішень, оптимізувати управління персоналом, підвищити ефективність планування та контролю, покращити якість аналітичної роботи та стратегічного планування.

Проаналізовано найновіші тренди використання ШІ-технологій українськими та зарубіжними компаніями у сфері корпоративного управління та визначено їх конкурентні переваги. У ході дослідження виявлено ефективні інструменти ШІ в менеджменті, такі як системи підтримки прийняття рішень, предиктивна аналітика, автоматизовані системи управління персоналом, роботизована автоматизація процесів (RPA), інтелектуальні ERP-системи, чат-боти для внутрішніх комунікацій, системи розпізнавання образів та обробки природної мови тощо.

Стаття представила детальну порівняльну характеристику ШІ-рішень у менеджменті українських та зарубіжних компаній, продемонструвавши значне відставання вітчизняних підприємств у впровадженні сучасних технологій. Також висвітлено основні виклики та ризики впровадження ШІ, які можуть вплинути на організаційну культуру, структуру управління, ефективність бізнес-процесів, кваліфікацію персоналу та загальну конкурентоспроможність підприємства.

Визначено ключові технологічні, організаційні, фінансові та етичні фактори успішного впровадження ШІ-технологій в управлінську діяльність підприємств різних галузей та масштабів. Розроблено практичні рекомендації щодо поетапного впровадження ШІ в менеджменті з урахуванням специфіки українського бізнес-середовища та сучасних викликів цифрової трансформації економіки.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНЕДЖМЕНТУ: ВІД ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ДО АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ ТА ЛІДЕРСТВА

Оксана РУДЕНКО, Олександр СЕРГІЄНКО, Арман АХТОЯН — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті висвітлено сутність інтегрованого підходу до менеджменту як комплексної системи, що поєднує в собі елементи тайм-менеджменту, стратегічного планування, антикризового управління та сучасного лідерства. Автори акцентують увагу на важливості системного мислення в управлінні організаціями в умовах динамічних змін зовнішнього середовища та постійної невизначеності. Тайм-менеджмент розглядається не лише як інструмент індивідуальної ефективності, але й як базова складова організаційної дисципліни, що забезпечує ресурсну стабільність у стратегічному вимірі. Антикризове управління проаналізовано як невід'ємна частина проактивного стратегічного підходу, який передбачає раннє виявлення ризиків, розробку сценаріїв дій та формування адаптивних управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі лідера в процесах прийняття рішень, трансформації організаційної культури та мобілізації команди в умовах невизначеності. У дослідженні також запропоновано модель поєднання ключових управлінських інструментів у межах єдиної інтегрованої системи менеджменту. Результати аналізу свідчать про доцільність упровадження інтегрованого підходу як основи для підвищення гнучкості, стійкості та інноваційності сучасних організацій. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані як для бізнес-сектору, так і для публічного управління.

ЕКОНОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА РІВЕНЬ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

В’ячеслав ДЖЕДЖУЛА, Дмитро ШЕВЧУК — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті систематизовано і обґрунтовано фактори впливу на процес енергоспоживання медичних підприємств. До таких факторів належать: споживання електричної енергії, теплової енергії, газу, води , якість теплоізоляції будівлі і мереж, рівень енергоефективної підготовки персоналу, енергоефективність медичного обладнання, вік будівлі, частка використання енергоефективного управління будівлею і мережами, рівень використання відновлювальних джерел енергії.

Запропоновано економетричну модель прогнозування рівня споживання енергоносіїв підприємством, для конкретного підприємства промодельовано процес споживання енергії, визначено найбільш впливові фактори, здійснено оцінку адекватності моделі.

ПОДОЛАННЯ ЕНТРОПІЇ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ СИНЕРГІЮ ДАНИХ, АНАЛІТИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ: КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Марія ТЕПЛЮК, Віктор МЄТЬОЛКІН, Олександр ОРЛОВСКИЙ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Сучасна цифрова економіка характеризується стрімким збільшенням обсягів даних, які генеруються бізнесами та споживачами щодня. Щороку кількість цифрової інформації подвоюється, і її основними джерелами є мобільні пристрої, сенсори Інтернету речей, онлайн-транзакції, соціальні мережі та цифрові платформи. Такий вибух даних створює унікальні можливості для компаній, оскільки інформація перетворюється на стратегічний ресурс, здатний забезпечити довгострокові конкурентні переваги. Дані вже не є лише «сировиною» для статистичних звітів, а фундаментальним активом, що визначає розвиток бізнесу. Використання даних дозволяє прогнозувати попит, управляти ціноутворенням, оптимізувати маркетингові кампанії та персоналізувати пропозиції для клієнтів. Логіка конкуренції змінюється: перевагу отримує компанія, яка ефективніше працює з інформацією, а не лише та, що володіє великими ресурсами або інноваційними продуктами.Прикладом ефективної аналітики є Amazon, яка використовує алгоритми для відстеження поведінки мільйонів користувачів у реальному часі, формування персоналізованих рекомендацій, динамічного ціноутворення та прогнозування трендів, що забезпечує утримання клієнтів і формування лояльності. Netflix демонструє застосування предиктивної аналітики для створення власного контенту на основі даних про перегляди та уподобання користувачів. Дозволяє компанії мінімізувати ризики при запуску нових продуктів і забезпечувати персоналізацію пропозицій відповідно до реальних запитів аудиторії. Сучасний бізнес переходить від реактивного обслуговування клієнтів до проактивного, передбачаючи потреби та пропонуючи рішення завчасно. Аналіз поведінкових даних, історії покупок та патернів користування продуктом підвищує задоволеність і лояльність споживачів. Предиктивна аналітика дозволяє компаніям своєчасно запобігати відтоку клієнтів, персоналізувати пропозиції та оптимізувати ціни. Дані та аналітика приносять результат лише за умови їх інтеграції в управлінські рішення. Ключову роль відіграє організаційна культура, яка перетворює аналітику з технологічного інструменту на рутинну практику для щоденного прийняття рішень. Успішні компанії застосовують широку оптимізацію та моделювання, централізовану координацію аналітики на рівні організації та активну підтримку топменеджменту, що дозволяє уникати дублювання даних і забезпечувати ефективність управлінських рішень.

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Андрій КАЦІДИМ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті проведено дослідження напрямів правового забезпечення фінансування інноваційного розвитку. Визначено роль інноваційного розвитку в сучасних умовах господарювання у міжнародній економіці. Обґрунтовано важливість технічних та технологічних змін як рушійних чинників розвитку підприємницьких структур у світовому господарстві. Визначено, що активізація інноваційних підходів також важлива в перспективних напрямах розвитку вітчизняної економіки, зокрема і у військово-промисловій сфері. Розглянуто основні законодавчі акти України, які регулюють фінансування інноваційного розвитку в Україні та досліджено напрями регулювання в цих актах фінансування інноваційної діяльності. Проведено аналіз обсягів фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні протягом останніх років. Визначено, що попри наявності позитивної тенденції до збільшення обсягів фінансування, лише незначна частка промислових підприємств в Україні приймає участь у реалізації інноваційних проєктів. Зроблено висновки про доцільність удосконалення правового забезпечення інноваційного розвитку на основі міжнародного досвіду, орієнтуючись на посилення кредитно-податкових преференцій, субсидій для новаторів тощо.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО НЛП-РАПОРТУ В ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ КОМПАНІЇ

Альона МАКАТЬОРА, Дмитро МАКАТЬОРА, Руслан КУБАНОВ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається методика формування та використання комунікативного НЛП-рапорту як інструменту підвищення ефективності професійної діяльності менеджера видавничо-поліграфічної компанії. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою в удосконаленні управлінської комунікації в умовах динамічного виробничого середовища, де якість міжособистісної взаємодії безпосередньо впливає на результативність проєктів, клієнтську лояльність та мотивацію персоналу. У межах дослідження здійснено аналіз сучасних наукових джерел, що висвітлюють роль рапорту як техніки побудови довіри, емоційного контакту та узгодженості в управлінській практиці. Особливу увагу приділено нейролінгвістичному програмуванню (НЛП) як методологічній основі для формування комунікативної компетентності менеджера. Визначено ключові техніки НЛП-рапорту — дзеркалення, калібрування, підстроювання, рефреймінг — та їх адаптацію до специфіки видавничо-поліграфічної галузі. Зазначено, що в професійній діяльності менеджера видавничо-поліграфічної компанії комунікативний НЛП-рапорт може бути ефективно застосований у низці типових ситуацій. Наприклад, під час узгодження технічного макету з дизайнером, коли важливо швидко встановити емоційний контакт і уникнути конфліктів. У спілкуванні з клієнтом, який висловлює незадоволення, рапорт дозволяє знизити напругу та переналаштувати діалог у конструктивне русло. Під час координації між відділом друку та редакцією — техніки рапорту сприяють точному передаванню інструкцій і зменшенню кількості правок. У внутрішніх нарадах — рапорт допомагає менеджеру створити атмосферу довіри, що підвищує мотивацію та залученість команди. У статті запропоновано авторську модель впровадження комунікативного НЛП-рапорту, яка включає етапи навчання персоналу, розробку внутрішніх чек-листів, використання матриці оцінки ефективності комунікації та періодичні коуч-сесії. Проведено моделювання економічної ефективності впровадження методики, що демонструє зменшення втрат через комунікаційні помилки, скорочення часу узгодження замовлень, зростання повторних звернень клієнтів та покращення емоційного клімату в команді. Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції комунікативного НЛП-рапорту в систему професійної підготовки менеджерів, а також у внутрішні стандарти управління персоналом і клієнтським сервісом. Запропонована методика може бути адаптована до інших галузей малого бізнесу, де міжособистісна комунікація є критичним чинником успіху. Стаття має прикладне значення для керівників, HR-фахівців, бізнес-тренерів та науковців, які досліджують гуманістичні аспекти управління.

РОЛЬ МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Леся БУЯК, Катерина ПРИШЛЯК, Юрій СЕМЕНЕНКО — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено роль моделювання бізнес-процесів як інструменту управління ризиками в умовах цифрової трансформації організацій. Зростаюча складність операційного середовища та високий рівень динамічності зовнішніх і внутрішніх факторів створюють потребу в системному підході до виявлення, аналізу та мінімізації ризиків. Обґрунтовано доцільність використання моделювання бізнес-процесів як засобу ідентифікації критичних точок у структурі управління, що підвищує рівень прозорості й керованості організаційних систем.

Проаналізовано теоретичні засади процесного підходу та методології моделювання, зокрема BPMN, EPC та IDEF0. Побудова моделей бізнес-процесів дозволяє формалізувати знання про функціонування організації, створити основу для виявлення потенційних ризиків і забезпечити базу для подальшого їх кількісного та якісного аналізу. Окреслено функціональні можливості моделей у контексті сценарного прогнозування, оцінювання впливу ризиків на досягнення цілей і визначення зон найбільшої вразливості.

У роботі акцентовано на практичних аспектах інтеграції моделювання в систему ризик-менеджменту. Розглянуто сучасні інструменти цифрової підтримки процесного підходу, які забезпечують автоматизацію виявлення відхилень, контроль дотримання нормативних вимог та підтримку прийняття управлінських рішень. Наведено приклади впровадження моделей у практику управління ризиками, з урахуванням особливостей організаційної структури, інформаційної інфраструктури та корпоративної культури.

Проаналізовано можливості використання моделювання в побудові адаптивних систем управління, які здатні оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, попереджувати виникнення загроз і трансформувати управлінські процеси відповідно до актуальних умов. Формалізація бізнес-процесів не лише покращує ідентифікацію ризиків, а й сприяє підвищенню ефективності впровадження заходів щодо їх нейтралізації.

Моделювання бізнес-процесів є ефективним елементом архітектури управління ризиками, який забезпечує підвищення адаптивності підприємств до змін зовнішнього середовища, сприяє зниженню рівня невизначеності та підвищує якість управлінських рішень.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКОВОЇ КОМПОНЕНТИ АГРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА ПРИКЛАДНИЙ БАЗИС

Тарас БОГДАНЕЦЬ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У даній роботі досліджено концепцію та класифікацію інструментів цифровізації економічних процесів в контексті забезпечення безпеки, а також алгоритми процесу цифровізації агропромислових підприємств. Представлено концептуальних підхід та практичний інструментарій для автоматизації управління документообігом за допомогою веб-технологій (SADT, IDEF, UML, BPMN). Як результат наукових досліджень визначено основні вектори забезпечення безпеки агропромислових підприємств в умовах цифровізації в сучасних економічних процесах. На основі чого охарактеризовано ключові форми цифровізації для впровадження та можливостей розвитку щодо забезпечення безпеки агропромислових підприємств. Також ідентифіковано характеристики відповідних елементів безпеки агропромислових підприємств в умовах активної цифровізації економічних відносин.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Леонід КАШУБА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Сучасний розвиток економіки України значною мірою залежить від здатності держави та бізнесу забезпечити фінансування високотехнологічних підприємств, які є джерелом інновацій, створення робочих місць та інтеграції у глобальні ринки. У статті проаналізовано методичні підходи до фінансування таких підприємств і запропоновано їх класифікацію: власне фінансування, боргове, інвестиційно-інноваційне, державне та інституційне, а також змішане (гібридне). Дослідження показало, що найбільш ефективними для України є інвестиційно-інноваційні та державні/інституційні механізми, які охоплюють венчурний капітал, бізнес-ангелів, корпоративні фонди, гранти, пільгові кредити та міжнародні програми. Встановлено, що поєднання приватних інвестицій із державною підтримкою дозволяє зменшити ризики та створює умови для сталого розвитку стартапів навіть у період воєнних і післявоєнних викликів. На основі міжнародного досвіду сформульовано рекомендації щодо вдосконалення фінансових інструментів, розвитку публічно-приватних партнерств і впровадження гібридних схем фінансування. Реалізація цих пропозицій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності України у високотехнологічному секторі.

БЕЗПЕКОВИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ БАЗИС ЦИФРОВІЗАЦІЇ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ПОЗИТИВНІ ЕКСТЕРНАЛІЇ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Окана ВІВЧАР, Надія АДВОКАТОВА, Олексій ШЕЙКА, Дмитро БАЛКО — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У даній статті розглядається концепція та інструменти класифікації цифровізації, а також алгоритми цифровізації розвідувальної діяльності суб’єктів господарювання в умовах безпеки. Виокремлено два ключові аспекти цифрової зрілості суб’єктів господарювання. Як результат наукових досліджень визначаємо основні засоби забезпечення безпеки суб’єктів господарювання в умовах цифровізації розвідувальної діяльності сучасних економічних процесів. На основі цього проаналізовано основні форми впровадження цифровізації на національному рівні та можливості розвитку для посилення безпеки суб’єктів господарювання. Також ідентифіковано особливості забезпечення безпекових компонент в умовах активної цифровізації економічних відносин.

АНАЛІТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ БАНКІВ

Ніла ХРУЩ, Тетяна ГОРДЄЄВА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано теоретико-методичні підходи та прикладні аспекти формування витрат банку в умовах воєнного стану та трансформації банківської системи. Доведено, що витрати банку не можуть розглядатися як ізольований фінансовий показник, а є комплексним і стратегічно важливим елементом управління банківською установою. Підкреслюється, що саме структура та ефективність формування витрат визначають стабільність функціонування банківської системи, рівень її фінансової стійкості та здатність адаптуватися. На основі аналізу макроекономічних показників банківської системи України та діяльності ПАТ АБ «Південний» окреслено тенденції зміни обсягів і структури витрат, виявлено резерви для їх оптимізації. Запропоновано напрями вдосконалення процесів формування витрат, зокрема впровадження адаптивного бюджетування, цифровізації операцій, диференціації витрат за їх стратегічною цінністю та централізації непрофільних функцій. Обґрунтовано, що оптимізація витрат повинна розглядатися не лише як інструмент економії, а як стратегічний фактор підвищення конкурентоспроможності та стійкості банків у сучасних умовах.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ БАЗИС СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

Віктор ВІВЧАР — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У сучасних складних і загрозливих умовах одним із найважливіших аспектів забезпечення ефективної роботи торговельних підприємств та позитивних результатів економічної діяльності є створення ефективної системи економічної безпеки для захисту підприємств від загроз. Ця спроможність безпеки залежить від здатності керівництва торговельних підприємств на всіх рівнях: забезпечити стійкий економічний розвиток торговельних підприємств; зменшити негативний вплив економічних криз; створити комплексну систему обліку руху грошових коштів та підвищити ефективність систем контролю; забезпечити конфіденційність комерційної інформації. Сучасні наукові дослідження показують, що без єдиної системи економічної безпеки торговельних підприємств неможливо знайти вихід із кризи, стабілізувати економічну ситуацію, налагодити ефективний механізм роботи.

УПРАВЛІННЯ ESG-РИЗИКАМИ У ПРОЦЕСІ КОРПОРАТИВНОГО КРЕДИТУВАННЯ

Ірина КРАСНОВА, Руслан ЛЕЩЕНКО — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У сучасних умовах глобалізації та посилення уваги до сталого розвитку управління ESG-ризиками (environmental, social, governance) набуває ключового значення для фінансових установ. Стаття присвячена дослідженню процесу інтеграції ESG-ризиків у систему корпоративного кредитування. Визначено сутність та специфіку ESG-ризиків, визначено напрями їх впливу на якість кредитного портфелю та довгострокову фінансову стійкість банків. Розглянуто міжнародні «зелені» стандарти (Принципи екватора, Таксономія ЄС, TCFD, тощо). Розкрито сучасні інструменти оцінки та мінімізації ESG-ризиків, такі як ESG-скоринг позичальників, класифікація кредитів за критеріями сталості, динамічний моніторинг ESG-профілю клієнта, впровадження ESG-ковенантів та визначення ризик-апетиту банку. Виявлено ключові виклики (нестача даних, відсутність єдиного стандарту, низький рівень прозорості бізнесу) та перспективи (гармонізація законодавства з європейськими директивами, розробка національної методики ESG-скорингу, стимулювання сталого кредитування). Зроблено висновок, що системна інтеграція ESG-принципів у кредитний процес є не лише імперативом фінансової стійкості, але й стратегічною конкурентною перевагою для банківських установ України.