MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПИВОВАРНОЇ ГАЛУЗІ: ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ

Сергій Анпілогов, Ольга Гарафонова — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

На сьогодні важливим завдання функціонування багатьох галузей України залишається формування стратегічного потенціалу розвитку та конкурентних переваг. В умовах діджиталізації та трансформаційних процесів, а також світових глобалізаційних процесів проблема якості продукції є однією з найважливіших. Саме завдяки високій якості продукції формуються конкурентні переваги виробників. Якість товарів та послуг спричинена вимогами та потребами споживачів, які і формують конкурентні позиції на ринку. В умовах мінливого зовнішнього середовища (воєнні дії, нестабільність економіко-політичного стану в країні) та для комерційної діяльності більшості вітчизняних компаній важливим є не просто вижити в умовах сьогодення на вітчизняному ринку, але й підтримувати свою високу конкурентоспроможність на світових ринках. Незважаючи на складні умови функціонування для вітчизняного бізнесу, ключовим питанням залишається підтримка якості та напрямів розвитку компаній із застосуванням антикризових заходів.

Вітчизняний ринок пива був, є і буде завжди динамічно розвинутим. На сьогоднішній день важкий економічний та політичний стан в країні, спад попиту та купівельної спроможності громадян спричинили падіння обсягів виробництва не тільки пива, а й інших алкогольних напоїв. Але щоб утримувати позиції лідера на ринку вітчизняним виробникам пива необхідно «йти в ногу» з часом, відповідати сучасним вимогам. Якість продукції забезпечує основу формування конкурентної позиції компанії, стає основою побудови ефективної системи управління якістю та стратегічного потенціалу компаній.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГНУЧКОСТІ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Андрій Котлик, Георгій Гресь — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Стаття присвячена розробці положень щодо забезпечення гнучкості бізнесу в умовах війни в Україні. Навіть під час війни українським підприємствам рекомендовано намагатися дотримуватися наукових підходів до управління, зокрема процесного підходу як одного з найбільш поширених. У статті наголошено на перевагах процесного підходу до управління та управління бізнес-процесами як його практичної реалізації, таких як стандартизація бізнес-процесів (що дозволяє компаніям постійно слідувати оптимальному способу виконання бізнес-процесу, автоматизувати його та зменшити варіативність його виходів); інтеграція різних функціональних аспектів діяльності компанії; підвищення продуктивності; постійне вдосконалення бізнес-процесів; видимість, прозорість і вимірюваність діяльності компанії, що дозволяє визначити та усунути першопричини збоїв у бізнес-процесах; чітке визначення та розподіл обов'язків, ролей та відповідальності в компанії; поліпшення управління знаннями та процедур аудиту.

Незважаючи на існуючу точку зору щодо того, що управління бізнес-процесами знижує гнучкість бізнесу через стандартизацію процесів, у статті стверджується, що при належному проектуванні бізнес-процеси повинні мати кілька альтернативних сценаріїв, що дозволяє швидко змінювати спосіб виконання бізнес-процесу і, таким чином, покращити його гнучкість. Але навіть якщо компанія не була готова до сценарію війни, вона може слідувати рекомендаціям, наведеним у даній статті, щоб забезпечити гнучкість всього свого бізнесу та окремих бізнес-процесів. Такі рекомендації включають актуалізацію ключових орієнтирів у діяльності компанії (цілі, клієнти, постачальники, продукти тощо); визначення найбільш проблемних бізнес-процесів, постраждалих від війни; розробка або зміна опису бізнес-процесів, що мають бути в тій чи іншій мірі деталізованим залежно від рівня процесу, його технологічної варіативності та рівня невизначеності середовища; перегляд вимог до виходів і входів бізнес-процесів; перегляд бізнес-правил, пов’язаних зі змінами в бізнес-процесах.

СУЧАСНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРІОРИТЕТНО-ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИХ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Марта Куницька-Іляш — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У дослідженні наголошено на актуальності визначення так званих пріоритетно-забезпечувальних галузей національної економіки. Йдеться про сфери, де формується ключове ресурсне забезпечення функціонування й розвитку економіки, а також які створюють необхідне середовище для перебігу процесів ділової активності. Це торгівля і внутрішній ринок, сектори освіти, науки, інновацій, інноваційно-технологічної діяльності, інформаційно-комунікаційний сектор і т. п. Охарактеризовано індекси та обсяги оптового й роздрібного товарообороту в Україні. Узагальнено дані про показники розвитку електронної комерції в Україні. Висвітлено головні параметри функціонування та розвитку вітчизняного ІТ-сектора. Наголошено на місткості та кадровому потенціалі ІТ-сектора економіки України. Наведено результати компаративного аналізування обсягів інвестицій у знання та інноваційний розвиток України. Зроблено висновки відносно обсягів та структури витрат вітчизняних підприємств на інновації, дослідження та розробки. Проаналізовано результативність інноваційної діяльності в Україні. Зроблено висновки в контексті передумов забезпечення фінансово-економічної безпеки пріоритетно-забезпечувальних галузей національної економіки України.

ПОКАЗНИКИ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Ірина Ангелко — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті розглянуто основні показники та чинники розвитку підприємництва в Україні. Проаналізовано динамічні зміни показників підприємництва в розрізі кількісного складу діючих суб’єктів господарювання, обсягів реалізації продукції та кількості зайнятих працівників. Визначено основну форму реалізації господарської діяльності суб’єктами підприємництва та встановлено пріоритетні види їх економічної діяльності. Акцентовано увагу на проблемі тіньової зайнятості працівників у сфері підприємництва. Зазначено, що наявна проблема впливає не лише на недоотримання державою коштів, але й на створення конкурентних умов у сфері підприємницької діяльності.

Узагальнено, що в сучасних умовах постає необхідність проведення поглибленого та постійного моніторингу поточного стану окремих груп показників та чинників динаміки підприємництва, що дозволить встановити тенденції та визначити перспективи його розвитку з врахуванням диверсифікації видів діяльності, нових вимог та викликів.

МОНІТОРИНГ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Михайло Ведерніков, Леся Волянська-Савчук, Марія Зелена — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті досліджується мотивація як один з найважливіших факторів, що впливають на конкурентоспроможність персоналу підприємства. Розглянуто основні передумови виникнення поняття конкурентоспроможності персоналу підприємства. Визначено сутність поняття «конкурентоспроможність персоналу», що включає в себе сукупність конкурентоспроможних переваг усіх працівників організації. Здійснено оглядовий аналіз впливу факторів на конкурентоспроможність працівника на зовнішньому ринку праці, які безпосередню зв'язані з характеристиками ринку праці. Здійснено оглядовий аналіз системно-цільового підходу в управлінні. Сформовані конкурентні переваги персоналу під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників і розглядаються як результат навчання, розвитку та діяльності. Розглянуто методологічні підходи до формування системи мотивації персоналу на промисловому підприємстві. Охарактеризовано мотиви, що спонукають людину ефективно працювати на робочому місці. Сформовано основні ідеї щодо розвитку мотивації персоналу підприємства. Визначено фактори мотивації працівників підприємства.

МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ НАЛЕЖНОГО РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Любомир Матійчук, Олена Павлова, Костянтин Павлов — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Розглянуто проблему «системності» критеріїв безпековості газової сфери в Україні, де варто на сам перед було обґрунтувати, а також проаналізувати сутнісне наповнення кожного з чітко окреслених критеріїв в структурі системності та загальності підходу, сере яких: Стосовно першого критерію безпековості, який змістовно стосується питань усунення перешкод та дефіциту газового ресурсу з подальшою пропозицією на галузевому ринку - стимулювання діяльності надророзробників; Стосовно 2-го критерію дотримання енергетичної безпеки: забезпечення вільного доступу усіма учасниками газового ринку до ресурсу АТ «Укргазвидобування» та пропагування дотримання конкурентних механізмів - акумуляція та активізація зусиль щодо співпраці з іноземними партнерами в напрямі розвитку підземної газової інфраструктури; збільшення видобутку газу та буріння нових свердловин шляхом залучення незалежних суб’єктів; формування електронних аукціонів щодо вільного доступу суб’єктів, які можуть проводити георозвідувальні роботи щодо буріння свердловин та іншої діяльності націленої на збільшення видобутку газу; 3-й критерій досягнення енергетичної безпеки газової сфери в напрямі прозорого регулювання діяльності НКРЕКП з подальшим недискримінаційним функціонуванням ринку газу та об’єктивним тарифоутворенням - запровадити інформативну систему «електронний паспорт ліцензіата» та мобільного додатку "Енергетика онлайн". 4-й критерій доступності енергетичної безпеки газової сфери передбачає - посилення ролі регулювання діяльності суб’єктів ринку газу через моніторинг, ліцензування та контроль з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 5-й критерій: застосування нових форм організації взаємовідносин між важливими складовими інноваційного розвитку виробництва, освітньо-науковим простором та інформацією - розробка та впровадження відповідної нормативно-законодавчої бази, яка передбачає з’ясування ряду умов відносно визначення напрямів, механізмів та інструментів державної підтримки системи партнерських відносин між науковими, освітніми та виробничими (профільними) установами; розвиток інфраструктури інноваційно-венчурного типу шляхом запровадження діяльності мережевих бізнес інкубаторів, інноваційних лабораторій тощо, які покликані поєднувати інтереси академічної, галузевої та університетської науки, а також на цій основі, спільного використання наукової, науково-технічної та навчально-виробничої компетентностей. Критерій – 6, передбачає збільшення власного видобутку природнього газу, а також розвідку та видобуток газу. Розглядаючи питання 7 критерію безпековості газової сфери, слід відмітити що змінні форми поєднання державного та ринкового інструментів регулювання є спроможними відновити у якійсь мірі стабільне та безпечне газопостачання - проєкти по редизайну газових мереж. Формування підземної сітки газопроводів, заміна їх з сталевих на поліетиленові; системна децентралізація інфраструктури енергопостачання міста; концепція застосування альтернативних форм газових ресурсів та подальше резервування газу; застосування ефективної державної системи енергоменеджменту на підприємствах газової сфери; зменшення рентних платежів та спрощення регуляторного режиму видобутку газу.

УПРАВЛІННЯ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ЗАСАДАХ БРЕНДИНГУ

Сергій Романенко — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Спортивно-оздоровча діяльність все більше розглядається науковцями як сфера економіки, що повинна приносити відповідні прибутки суб’єктам господарювання та державі в цілому. Постійні глобальні виклики (пандемія короновірусної інфекції, загострення бойових дій) призводять до того, що спортивно-оздоровча діяльність потерпає від зменшення обсягів державного фінансування і постає необхідність у самофінансуванні, пошуках додаткових ресурсів для подальшого її розвитку. Приватний бізнес готовий вкладати фінансові ресурси у розвиток спортивно-оздоровчої діяльності. Саме тому розроблення та застосування відповідних маркетингових стратегій розвитку спортивно-оздоровчої діяльності дозволить швидко завоювати ринок таких послуг. Використання маркетингових інструментів (брендингу) дозволить розширити ринок спортивно-оздоровчої діяльності, не тільки на окремій території, а й в цілому в Україні та за її межами. Відповідно управління спортивно-оздоровчою діяльністю на засадах брендингу є досить актуальним дослідженням.

Метою статті є дослідження управління спортивно-оздоровчої діяльності на засадах брендингу.

Досліджено перспективи та переваги управління спортивно-оздоровчої діяльності на засадах брендингу. Визначено, що до основних характеристик брендів підприємств, що надають спортивно-оздоровчі послуги належить: цінність, відмінні особливості та пізнаваємось. Зауважено, що ці характеристики є найбільш особливими для споживачів спортивно-оздоровчих послуг. Доведено, що до основних складників бренду спортивно-оздоровчої діяльності належать: логотип та колір. зазначають, що логотип є найбільш пізнаваним елементом бренду, а колір необхідно вибирати колір виходячи не із особистих побажань.

Розкрито, що до основних джерел використання бренду закладами спортивно-оздоровчої діяльності відносять: сайти, соціальні мережі, рекламно-інформаційні матеріали, а також приміщення закладу спортивно-оздоровчої діяльності (саме видне місце) й на супутніх товарах (атрибутика). Визначено негативні фактори, що стримують розвиток бренду спортивно-оздоровчих послуг належить: відсутність маркетингових умінь і навичок та управлінських кадрів, нестаток фінансових ресурсів для використання маркетингових інструментів, недосконале законодавство з охорони товарних знаків.

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Олена Бабчинська, Ольга Посвалюк, Вадим Скакун — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті висвітлено питання формування розвитку персоналу в умовах економіки знань. На основі виділення структурних компонент розвитку працівників Проаналізовано розуміння терміну «управління розвитком персоналу». Досліджено особливості формування ефективної системи управління розвитком та використанням персоналу підприємства. Запропоновано деякі заходи щодо підвищення ефективності управлінського процесу розвитку та використання персоналу. Обґрунтовується необхідність формування ефективної системи управління персоналом, використання механізмів та інструментів, які дозволяють менеджерам інноваційно-активних підприємств ефективно керувати розвитком та використанням персоналу.

МОТИВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ЛІДЕРСТВА В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ

Галина Красовська, Валентина Стадник, Лілія Хомич — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Сучасний стан і перспективи розвитку економіки України в післявоєнний період потребують підвищеної уваги до питань відновлення діяльності та забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, які є важливими ланками національної економіки, що впливають на її стабільність та безпеки. Вирішення цих питань є актуальним завданням і вимагає антикризового менеджменту та ефективного лідерства, здатного на радикальне оновлення бізнесу. Відповідно до сучасних поглядів на місію та призначення лідера в процесах організаційного розвитку виокремлено мотивацію у сукупності його ролей та функціональних обов’язків, запропоновано авторське трактування терміну «мотиваційна модель лідерства». – як модель відносин між лідером і послідовниками, що пов’язує цілі спільної діяльності з особистими мотивами кожного та можливістю лідера обирати адекватні ситуації засоби їх актуалізації для досягнення поставлених цілей. На основі базових характеристик лідера виділено відмінності в їх мотиваційному наповненні в моделях трансформаційного та трансакційного лідерства. Аргументовано доцільність використання мотиваційної моделі трансформаційного лідерства для антикризового управління та управління організаційним розвитком у контексті цілей забезпечення конкурентоспроможності економічних організацій. Стверджується, що для досягнення цілей організаційного розвитку необхідно урізноманітнити методи мотиваційного впливу на персонал, дотримуючись, з одного боку, персоналізованого підходу до організації мотиваційного процесу, а з іншого боку, культивуючи відповідні цінності через корпоративну культуру, яка має значний потенціал для формування стереотипів поведінки в організаційному середовищі.

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Оксана Мельничук — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Розглянуто основні погляди авторів на проблематику вдосконалення міжнародної діяльності підприємства. Дослідження проведено на прикладі суб’єкта господарювання, що здійснює імпорт продукції. Надано організаційно-економічну характеристику діяльності підприємства. Запропоновано напрями вдосконалення організаційної структури підприємства із врахуванням вимог воєнного стану. Окреслено напрями вдосконалення управління міжнародною діяльністю, при зменшення доходів. Акцентовано на необхідності розробки стратегій, котрі націлені на зменшення помилок, збитків, загроз, що виникають. З метою вивчення сильних, слабких сторін, загроз та можливостей здійснено SWOT – аналіз, який дає змогу одночасно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовище. Застосовано модифіковано матрицю TOWS та розглянуто 4 варіанта стратегій для товариства. Особливу увагу приділено питанню державної підтримку бізнесу в умовах війни. Розглянуто інформаційний портал про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БРЕНДИНГУ ТЕРИТОРІЙ

Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

В умовах сучасного світу, нарівні з персональними й корпоративними брендами колосального значення віднедавна набуло поняття «бренд території». Суперництво міст, регіонів і країн за ресурси перетворює їх із географічних одиниць у повноцінні товари, що мають свою цінність, властивості, вартість. Тому в територій сформувалася потреба мати відмінну ідентичність і вміло про неї розповідати. Тепер мобільність людей, капіталу та ідей у світі інтенсивніша, ніж будь-коли раніше, тож лише за умов продуманого територіального маркетингу та брендингу територіальні громади мають можливість гідно конкурувати за ресурси, інвестиції, мешканців і партнерів. Території конкурують за створення найбільш привабливих умов проживання та ведення бізнесу. Фактично, глобальний ринок територій знаходиться в стадії активного формування: ті території, які першими почнуть використовувати філософію та інструменти брендингу для свого позиціонування та просування, будуть мати конкурентні переваги перед тими територіями, які не приділяють належної уваги розвитку своєї привабливості. Формування бренду території передбачає управління його створенням і просуванням, наявність замовника, кваліфікованої групи розробників, інформаційних і фінансових ресурсів, чітко сформульованого технічного завдання, програму створення і просування бренда, моніторинг його ефективності, визначення механізму його підтримки та розвитку

ІДЕНТИФІКАЦІЯ, НАСЛІДКИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ НІВЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ РИЗИКІВ У ПРОЦЕСІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Юрій Кравчик, Світлана Фімяр, Віра Шпильова — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У дослідженні розкрито актуальність проблеми ідентифікації складу, оцінювання наслідків та формування інструментарію нівелювання стратегічних ризиків і загроз реалізації підприємницького проєкту розвитку підприємства під час розробки відповідного бізнес-плану. Метою дослідження є удосконалення методичного забезпечення розробки бізнес-плану розвитку підприємства шляхом визначення сукупності стратегічних ризиків розвитку підприємства та їх групування зі застосуванням авторського методичного підходу, розробка трирівневої системи наслідків настання стратегічних ризиків, а також формування сукупності інструментів стратегічного ризик-менеджменту. Здійснено типологізація стратегічних ризиків підприємств великого, з одного боку, та малого і середнього, з іншого боку, бізнесу за рівнем впливу складової та виду ризиків. Відповідні ризики представлені вигляді матриці. Розроблено ієрархію наслідків реалізації стратегічних ризиків для фінансово-господарської діяльності підприємства. Визначено головні елементи управління стратегічними ризиками підприємств. Показано, що це процес, який поєднує встановлення мети з урахуванням наявних ресурсів і обмежень ринкової ситуації, вибір методів та інструментів управління і підтримки балансу між вигодами від зниження ризику і необхідними для цього витратами на технічні, організаційні і фінансові важелі. Складовими елементами під час бізнес-планування визначено встановлення цілей системи управління, кількісний аналіз та розробку комплексу управлінських рішень з мінімізації стратегічних ризиків і загроз.

ДІАГНОСТИКА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМІ ВДОСКОНАЛЕННЯ HR- ІНЖИНІРИНГУ ПІДПРИЄМСТВА

Тетяна Глушко, Леся Волянська-Савчук, Олена Кошонько, Олександр Горбатюк — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті проведено діагностику компетентісного підходу та її вплив на вдосконалення системи HR- інжинірингу підприємства. Досліджено інструменти компетентісного підходу та процес їх застосування. HR-інжиніринг необхідно застосовувати на всіх ланках управління персоналом, а для вдалої його реалізації необхідно використовувати компетентісний підхід. Останні декілька років, під впливом коронакризи, економічне та соціальне становище в країні досить мінливе, а з початком військового стану, ще турбулентне. Ці всі чинники стали кардинальним поштовхом до трансформації HR-галузі та адаптації HR-інжинірингу до нових умов. Запропоновано цикл діагностики компетенцій персоналу.

Визначено важливість компетентнісного підходу в HR-інжинірингу підприємства. Запропоновано підходи до оцінки компетенцій. Виділено ряд переваг застосування компетентісносого підходу в процесі вдосконалення HR- інжинірингу персоналу.

Діагностика компетентнісного підходу в системі вдосконалення HR- інжинірингу персоналу – це безперервний процес, під час якого знання та навички постійно модифікуються. Це особливо важливо в сучасному динамічному світі, що швидко змінюється. Здатність розуміти поточні можливості та розробляти нові має вирішальне значення, щоб залишатися на крок попереду.

МЕТОДИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СЕКТОРА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Тарас Васильців, Юлія Шопська — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Зроблено висновок, що безпека регіону є самостійною системою, водночас, проміжною ланкою між економічною безпекою держави та безпекою на галузево-секторальному рівні. Це дозволило констатувати, що на «вході» формування теоретико-методичного базису управління безпекою регіону ведемо мову про поширення на мезорівень принципових положень та підходів, характерних для державної політики управління економічною безпекою держави, а на «виході» – управління економічним потенціалом та інституційним забезпеченням регіонального розвитку в цілях досягнення середовища ефективної діяльності і розвитку суб’єктів регіональної економіки. При формуванні методології аналізування фінансової безпеки сектора малого підприємництва регіону встановлено, що її структура визначається метою та стратегічними орієнтирами регіональної політики. Показано, що мета стосується проведення аналізу, оцінювання й діагностики як рівня, так і структурних характеристик стану ключових параметрів безпеки. Констатовано, що стратегічні орієнтири регіональної політики в цій сфері фокусуються у відповідності до забезпечення базисних елементів структури безпеки – ресурсної забезпеченості, стабільності і стійкості, ефективності функціонування, захищеності від ризиків і загроз та наявності передумов розвитку. Визначено концептуально-структурну побудову та особливості інструментів регіональної політики управління фінансовою безпекою сектора малого підприємництва регіону.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ СИСТЕМНОГО РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Олег Стахів — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Розкрито актуальність проблеми вдосконалення методики аналізування макроекономічних та соціальних передумов розвитку закладів охорони здоров’я.. Узагальнено макроекономічні результати функціонування закладів охорони здоров’я України у 2010-2020 рр. Охарактеризовано підприємницьку активність у сфері охорони здоров’я в Україні та Тернопільській області у 2014-2020 рр. Наведено фінансово-економічні результати діяльності закладів охорони здоров’я в Україні та Тернопільській області у 2014-2020 рр. Здійснено порівняльний аналіз фінансових результатів до оподаткування діяльності закладів охорони здоров’я Тернопільській області та Україні у розрахунку на один суб’єкт господарювання у 2014-2020 рр. Охарактеризовано рівень плинності кадрів та оплати праці у закладах охорони здоров’я України у 2010-2020 рр. Наведено інтелектуально-кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я України у 2010-2020 рр.

СТРАТЕГІЧНО-ТАКТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ І ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Руслан Августин, Ірина Демків — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті акцентовано на актуальності розробки стратегічних і тактичних підходів до управління фінансовою стійкістю і платоспроможністю суб’єктів господарювання. Визначено сукупність тактичних заходів, спрямованих на реалізацію стратегії забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Узагальнено, що фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування бізнесу на загал. Обґрунтовано, що забезпечення фінансової стійкості підприємства передбачає окупність ресурсів, вкладених в підприємницьку діяльність, за рахунок грошових надходжень від господарювання, отримання прибутку для забезпечення самофінансування та незалежності підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Доведено, що платоспроможність є важливою компонентою ефективного функціонування підприємства, характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів і короткострокової заборгованості, тобто окремих видів активів підприємства за їх здатністю до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності. Визначено фактори посилення платоспроможності підприємства.

УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄЗДАТНІСТЮ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Володимир Панченко — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Обґрунтовано важливість застосування системного підходу до управління життєздатністю підприємства, результати якого передбачають досягнення достатнього рівня економічної безпеки. Системність управління життєздатністю розглянуто стосовно врахування впливу внітрішньофірмових та ринкових тенденцій, що дозволяє якісно підготувати управлінські рішення для забезпечення економічної безпеки підприємства. Доведено важливість впровадження стратегічного підходу до управління життєздатністю підприємства, що враховує комплекс завдань та інструментів їх розв’язання для забезпечення і подальшого підтримання достатнього рівня економічної безпеки. Визначено основні принципи формування програми заходів посилення життєздатності в системі економічної безпеки підприємства. Сформовано набір критеріїв до розроблення стратегії посилення життєздатності в системі економічної безпеки підприємства. Зроблено висновок, що пріоритетне значення при управлінні життєздатністю має захист економічних інтересів, а його досягнення підтверджує достатню економічну безпеку підприємства.

ОБ’ЄКТНА СИТЕМА ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА СТАДІЯМИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОЄКТІВ

Ольга Фрум, Марина Левченко — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті визначено об’єкт оцінки результатів інвестиційної діяльності та запропоновано систему показників оцінки результатів інвестиційної діяльності на різних стадіях життєвого циклу проєктів.

Встановлено, що об’єктом інвестиційної діяльності є всі авансовані вкладення в основний та оборотний капітал.

Наголошено на тому, що так як управління інвестиційною діяльністю охоплює широкий часовий горизонт, воно здійснюється на всіх стадіях життєвого циклу інвестиційного проєкту від зародження ідеї проєкту до його ліквідації. Виходячи з особливостей цілей та завдань кожної стадії, запропоновано обирати відповідні показники, які будуть найбільш інформативні для висновків і прийняття управлінських рішеннь з подальших напрямів інвестиційної діяльності й оцінки можливостей розвитку підприємств реального сектору економіки. Під час оцінки інвестиційних проектів використовуються, окрім загальноприйнятих показників, специфічні, притаманні для оцінки інвестицій. Найчастіше використовуються такі показники: чистий потік грошових засобів; період окупності інвестицій, чиста (нетто) теперішня вартість; внутрішня ставка (норма) доходу; індекс прибутковості.

Виділено показники ефективності інвестиційної діяльності на різних стадіях життєвого циклу проєкту. Передінвестиційна стадія проєкту включає прогнозні показники такі як: чиста приведена вартість, внутрішня норма доходності, строк окупності інвестицій, індекс доходності, рентабельність інвестицій. До інвестиційної стадії проєкту віднесено заплановані показники, зокрема оцінка дотримання запланованого бюджету впровадження проєкту. Експлуатаційна стадія проєкту включає фактичні показники: динаміка структури капіталу (структурні зрушення), динаміка структури активів (структурні зрушення), динаміка доходу (виручки від реалізації продукції), динаміка собівартості, динаміка чистого прибутку, показники рентабельності, показники ліквідності, показники платоспроможності, показники фінансової стійкості. Оцінка результатів інвестиційної діяльності базується не тільки на оцінках грошових потоків, а й на оцінках результатів їх виникнення та руху. Тому система оцінки будується з сукупності прогнозних та ретроспективних статичних та динамічних показників реалізації інвестиційних проєктів.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КАДРОВОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

Михайло Ведерніков, Леся Волянська-Савчук, Марія Зелена, Оксана Чернушкіна — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

У статті досліджується кадрова політика підприємства як найважливіший інструмент управління персоналом в умовах ринку. Визначено сутність поняття ефективна кадрова політика, яка спрямована на постановку цілей та розв’язання завдань визначеної стратегії розвитку підприємства в конкурентних умовах ринку. Кадрова політика підприємства повинна розроблятися на основі певної системи правил, процедур, традицій, які безпосередньо пов’язані з виконуванням процесів підбору кадрів, їх розстановки, використання, перепідготовки, стимулювання, мотивації, кар’єрного зростання тощо. Пропонована система управління кадровою політикою підприємства зумовлює необхідність економічного обґрунтування її ефективності. Зокрема, обґрунтуємо ефективність стимулювання продуктивності праці на основі вдосконалення систем оплати праці, нормування та тарифікації праці, управління трудовою мотивацією працівників, їх матеріального та морального заохочення на основі розподілу прибутку підприємства. З метою ефективного формування кадрової політики управління людськими ресурсами промислового підприємства запропоновано удосконалення системи підвищення ефективності управління кадровою політикою підприємства. Пропонована системи управління кадровою політикою підприємства зумовлює необхідність економічного обґрунтування її ефективності. Зокрема, обґрунтовано ефективність стимулювання продуктивності праці на основі вдосконалення систем оплати праці, нормування та тарифікації праці, управління трудовою мотивацією працівників, їх матеріального та морального заохочення на основі розподілу прибутку підприємства. Наведено методи, які найбільш ефективно впливають на підвищення кадрової політики, в основу розроблення критеріїв ефективної системи праці промислового підприємства були покладені державні законодавчі та нормативні регулятори заробітної плати, продуктивність праці, фінансові можливості підприємства, частка індивідуального трудового внеску кожного працівника у господарські результати підприємства.

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІНТЕГРОВАНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА КЛАСТЕРНО-МЕРЕЖНИХ СТРУКТУР

Тетяна Власенко, Андрій Пилипенко — Thu, 29 Sep 2022 00:00:00 +0300

Економічні суб’єкти досягають успіх у конкурентній боротьбі за рахунок інтеграції зусиль щодо просування цінності, що створює умови до зловживань збільшенням ринкової влади. З огляду на прагнення суспільства до додержання стійкості розвитку необхідним постає створення механізму управління корпоративною соціальною відповідальністю, який буде враховувати особливості інтеграційної взаємодії підприємств.

Метою дослідження постав розвиток теоретико-методичного забезпечення організації управління корпоративною соціальною відповідальністю інтеграційних структур бізнесу та розробка рекомендацій щодо імплементації відповідного механізму, який враховуватиме розбіжності ступеня формалізації відносин та взаємозалежності учасників взаємодії.

В основу розробок покладено концепцію створення інтегрованої цінності. Дослідження базується на застосуванні інструментарію моделювання корпоративної архітектури та використанні мови моделювання Archimate. За допомогою Archimate розкрито логіку формування інтеграційного механізму управління корпоративною соціальною відповідальністю бізнесу, в рамках якого відображено напрями розкриття соціальної відповідальності як одного з інтеграційних ефектів. Визначено рівні прояву такого інтеграційного ефекту під час інтеграції бізнесу та суспільства, різних видів бізнесу при інтеграційній взаємодії, прийнятих практик господарювання. Корпоративна соціальна відповідальність за такого підходу розглянута як засіб підтримки та синергетичного розширення окремих бізнес-спроможностей учасників інтеграційної взаємодії. Розроблено принципову схему зв’язку механізму управління корпоративною соціальною відповідальністю з механізмом управління корпоративним інтегрованим утворенням. Запропоновано схему покращення процесів формування та просування ціннісної пропозиції інтегрованого об’єднання підприємств через переорієнтацію на принципи ведення соціально відповідального бізнесу. Реалізована можливість застосування карти бізнес-можливостей інтегрованого об’єднання за для розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Використано рольовий підхід для опису роботи механізму управління корпоративною соціальною відповідальністю.

Розроблені рекомендації щодо моделювання роботи запропонованого механізму управління дозволяють перетворити корпоративну соціальну відповідальність на додатковий фактор отримання конкурентних переваг та розвитку потенціалу інтегрованого об’єднання підприємств.