MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: ПРОЄКЦІЯ ЗБАЛАНСУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Іван ПИКУС — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування регіональної політики реформування системи професійної освіти задля балансування ринку праці в умовах соціально-економічної нестабільності. Проаналізовано взаємозв’язок між якістю і ефективністю системи професійної освіти, розвитком регіонального ринку праці, що визначає рівень підготовки робітничих кадрів. Ідентифіковано багатофункціональну роль системи професійної освіти, яка не лише відтворює трудовий потенціал, але й сприяє структурному балансуванню ринку праці (пропозиції та попиту на робочу силу), інтеграції дуальної освіти, модернізації технологічних процесів і підвищенню престижності робітничих професій.
Обгрунтовано два блоки розвитку системи професійної освіти: адміністративно-правовий, який забезпечує нормативно правову базу, організацію, фінансування та управління системою освіти, та функціонально-економічний, що базується на опосередкованих механізмах впливу через ринок праці, роботодавців, інституційне партнерство. Особливу увагу приділено ролі проактивних (розподіл, стимулювання, регулювання) і пасивних (посередництво, оздоровлення, інформування) функцій регіональної політики, що забезпечують адаптацію системи професійної освіти до змін у соціально-економічному середовищі. Підкреслено, що комплексний підхід до регулювання є ключовим для підвищення якості та доступності професійної освіти, розвитку людського капіталу та забезпечення місцевого економічного розвитку в умовах кризи. Заакцентовано на необхідності перманентного моніторингу ринку праці та координації дій органів влади, освітніх установ і бізнесу для формування ефективної освітньої політики, регіонального замовлення, підвищення конкурентоспроможності регіональних ринків праці.

СУЧАСНІ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТОРГІВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Олена КУЗЬМЕНКО, Дмитро КРУЛЬ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню проблеми управління конкурентоспроможністю торгівельних мереж у контексті стратегічного менеджменту, включаючи SWOT-аналіз, PESTEL, модель «П'ять сил Портера» та інші інструменти. Зазначено, що ключовими факторами стає аналіз даних, сталий розвиток, вихід на міжнародні ринки та диджиталізація. Ефективне управління вимагає наукового підходу та готовності до технологічних інновацій, що сприяють стійкому зростанню. У контексті глобальних торгівельних мереж Walmart, Starbucks, Target, Zara та Amazon з унікальними стратегіями управління доводиться осмислювати ідеї інновацій та концентрувати увагу на технологічному аспекті темпів прогресу. Обґрунтовано релевантність стратегічного управління з урахуванням особливостей як традиційних, так і онлайн-магазинів. Визначено передові українські торгівельні мережі «АТБ-маркет», «Сільпо» та «Varus», що використовують ресурсний підхід та моделі стратегічних груп. Рекомендовано виконувати стратегічний аналіз, щоб збудувати партнерства для стимулювання стійкого розвитку. У статті наголошується, що торгівельні мережі адаптуються на ринку до майбутніх тенденцій стратегічного управління конкурентоспроможністю в розрізі векторів, що включають очікування споживачів, екологічну відповідальність, цифрові технології, омніканальність, економічну адаптацію. Водночас новітні тренди обґрунтовують стратегічні перспективи зростання конкурентоспроможності торгівельних мереж та пріоритетні вимоги сучасного споживача в Україні.

АКТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРА В УКРАЇНІ

Іван ЛИНДА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

Узагальнено, що безпека регіону є автономною системою, яка водночас виступає проміжною ланкою між економічною безпекою держави та безпекою на галузево-секторальному рівні. Це дає змогу стверджувати, що на «вході» формування теоретико-методичного базису управління безпекою регіону відбувається трансфер ключових принципів і підходів державної політики в сфері економічної безпеки держави на мезорівень. Натомість на «виході» відбувається управління економічним потенціалом і інституційним забезпеченням регіонального розвитку, що спрямоване на створення сприятливого середовища для ефективної діяльності та розвитку суб’єктів регіональної економіки.
Під час розробки методології аналізу фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора регіону визначено, що її структура формується відповідно до мети та стратегічних орієнтирів регіональної політики. Зазначено, що мета полягає у проведенні системного аналізу, оцінювання і діагностики як рівня, так і структурних характеристик ключових параметрів фінансово економічної безпеки.
Стратегічні орієнтири регіональної політики у сфері фінансово-економічної безпеки підприємницького сектора фокусуються на забезпеченні базисних елементів структури безпеки, а саме: ресурсної забезпеченості, стабільності і стійкості, ефективності функціонування, захищеності від ризиків і загроз, а також наявності передумов для подальшого розвитку.
Визначено концептуально-структурну модель та ключові особливості інструментів регіональної політики управління фінансово-економічною безпекою підприємницького сектора, що забезпечують цілісність та узгодженість управлінських рішень на регіональному рівні.

СТРАТЕГУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИСОКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анастасія ОЛІШЕВСЬКА, Дамір КУЛІШ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано комплексну концептуальну та методичну модель стратегування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств України в умовах високої невизначеності, спричиненої геополітичними шоками, санкційними режимами, фрагментацією логістики та валютною волатильністю. Стратегія ЗЕД розглядається не як разове проєктування, а як безперервний процес виявлення сигналів середовища, ухвалення стратегічних рішень, їх реалізації та коригування за принципом «відчути — ухвалити — виконати — навчитися».
Модель інтегрує систему управління ризиками (ERM) як контур ризик-апетиту, лімітів та ключових індикаторів ризику (KRI), підхід реальних опціонів для оцінки стратегічної гнучкості, а також принципи мережевої стійкості для забезпечення надійності ланцюгів постачання. Особлива увага приділяється сценарній оптимізації портфеля цільових ринків, каналів збуту, умов Incoterms та політики хеджування. Запропоновано методичний інструментарій для моніторингу ефективності (KPI/KRI) і поетапну дорожню карту впровадження з урахуванням українських реалій.
Практичний внесок дослідження полягає у створенні стратегічного «playbook’а», що забезпечує українські підприємства інструментами адаптації до санкційних обмежень, логістичних збоїв і валютних ризиків. Запропонований підхід посилює операційну стійкість, фінансову передбачуваність та конкурентоспроможність у міжнародних ринкових умовах.

МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Ольга МУЛЬСКА, Олександр МАХОНЮК, Василь МУЛЬСКИЙ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування механізмів забезпечення міграційної безпеки регіонів в умовах глибокої соціально-економічної нестабільності, спричиненої повномасштабною війною рф проти України. Проаналізовано просторові особливості прояву зовнішніх міграційних процесів і наслідків внутрішнього переміщення населення, що вимагають диференційованих підходів до розроблення управлінських рішень на регіональному рівні. Аргументовано, що відсутність адаптивних механізмів управління міграційними ризиками в умовах кризових трансформацій значно ускладнює процеси соціально економічного відновлення громад, інтеграції ВПО, а також відновлення людського капіталу та трудового потенціалу територій.
Обґрунтовано, що ефективна реалізація державної міграційної політики має базуватися на інтеграції п’яти взаємопов’язаних складових механізму забезпечення міграційної безпеки: інституційно-правова (адаптація національного законодавства до швидкозмінних міграційних умов); організаційна (посилення інституційної спроможності органів управління всіх рівнів); фінансово економічна (формування стабільної ресурсної основи для реалізації відповідних заходів); інфраструктурна (просторова організація мережі соціальних послуг і системи житлового забезпечення), інформаційно-психологічна (формування суспільної згуртованості, позитивних мотиваційних установок і моделей реінтеграції населення, зокрема повернення трудових мігрантів). Розроблено типологію регіонів за рівнем міграційної вразливості, яка враховує не лише інтенсивність міграційних потоків, а й потенціал інтеграції, стійкість місцевих ринків праці та стан соціальної інфраструктури. Запропоновано концептуальні засади Національної стратегії міграційної безпеки, яка має бути спрямована на просторову збалансованість, соціально-економічну стійкість регіонів і міжвідомчу координацію політик у сфері міграції, соціального захисту, безпеки й просторового планування.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Жанна ШИЛО, Леонід МЕЛЬНИК, Світлана СКАКОВСЬКА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

В науковому дослідженні проведений аналіз банківського кредитування підприємств України в умовах дії військового стану. Розкриті проблеми та недоліки надання різних видів кредитів економічним субєктам держави. В роботі розглянуті показники кредитних операцій в розрізі окремих субєктів господарювання та надані рекомендації для їх подальшого покращення. Запропоновані актуальні напрями розвитку банківського кредитування підприємств України та особливості їх застосування в умовах євроінтеграційних процесів. Розглянуті перспективні шляхи, що вплинуть на розвиток банківського кредитування підприємств. В науковій статті поєднані теоретичні розробки методики надання кредитів з практичним їх використанням для покращення банківського кредитування підприємств в умовах сталого розвитку держави. В умовах негативного впливу військових дій на механізми банківського кредитування підприємств України, важливими повинні стати інструменти державної політики, що спрямовуватимуться на розвиток кредитування. Вони мають включати: державні та міжнародні гарантії, страхування воєнно політичних ризиків, програми часткової компенсації (субсидіювання) відсоткових ставок за кредитами, інструменти проєктного фінансування, державні фінансові інститути. Також першочерговими повинні стати заходи направлені на розвиток сталого фінансування та іпотечного кредитування, розширення інструментів фінансування шляхом торгового факторингу та фінансового лізингу, зменшення рівня непрацюючих кредитів.

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АНАЛІТИЧНІЙ ОБРОБЦІ ДАНИХ

Оксана ПРОСКУРОВИЧ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто сучасні підходи до використання комп’ютерних технологій у процесі аналітичної обробки економічних даних. Визначено основні напрями автоматизації аналітичної діяльності, зокрема застосування електронних таблиць, бізнес-аналітики (BI), прогнозної аналітики, технологій Big Data та штучного інтелекту. Обґрунтовано переваги впровадження сучасних програмних засобів для підвищення точності, оперативності та ефективності управлінських рішень. Окреслено актуальні проблеми комп’ютеризації аналітичних робіт та запропоновано можливі шляхи їх вирішення.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ СФЕРИ СПОЖИВЧИХ ПОСЛУГ

Руслан АВГУСТИН, Ірина ДЕМКІВ, Юрій ГАЛЮЛЬКО — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті акцентовано увагу на дослідженні процесів формування та реалізації соціально відповідальної політики економічних агентів. Згадано про особливості та актуальність планування й імплементації соціально орієнтованих заходів підприємствами, що здійснюють діяльність у сфері споживчих послуг. Таким чином, метою дослідження стало узагальнення, формування та розвиток інструментарію активізації та підвищення ефективності соціальної відповідальності суб’єктів сфери споживчих послуг. У межах роботи проаналізовано трансформаційні зміни у пріоритетах і напрямах реалізації соціально відповідальної політики підприємств сфери споживчих послуг. Обґрунтовано вектори управління розвитком та реалізацією соціально відповідальної поведінки суб’єктів сфери споживчих послуг. Аргументовано на тому, що управління соціальною підсистемою є тісно взаємопов’язаним із управлінням операційною діяльністю та фінансами. Таким чином, показано, що ці компоненти, як частини загальної системи менеджменту, забезпечують організацію колективної праці та раціональне використання ресурсного потенціалу підприємства, що є необхідною умовою досягнення високої ефективності господарської діяльності. Зроблено висновок, що запровадження механізму інвестування у соціальні програми дозволяє топ-менеджменту суб’єктів сфери споживчих послуг ефективно розподіляти та використовувати доступні ресурси для досягнення цілей у соціальній сфері. Запропоновано узагальнений перелік управлінських заходів із удосконалення діяльності суб’єктів сфери споживчих послуг, наведено відповідні показники результативності та визначено ключові фактори успіху, реалізація яких сприятиме підвищенню рівня соціальної відповідальності в діяльності суб’єктів сектора надання споживчих послуг населенню.

КОМУНІКАТИВНА АРХІТЕКТОНІКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Євгеній РУДНІЧЕНКО, Наталія ГАВЛОВСЬКА, Вікторія УЛАНОВИЧ, Тетяна КАТКОВА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено структуру інформаційних потоків у системі управління підприємством, що є важливим інструментом забезпечення ефективного функціонування організації в умовах динамічного середовища. Основна увага приділяється класифікації інформаційних потоків за різними ознаками. Визначено відмінності між стратегічними, тактичними та оперативними рівнями, відповідно до яких змінюються обсяг, деталізація та зміст інформації, необхідної для прийняття рішень. На основі аналізу побудовано схему структури інформаційних потоків підприємства, яка охоплює внутрішні та зовнішні потоки, зв’язки між підрозділами та рівнями управління. Також у статті представлено взаємозв’язок між рівнями управління та інформаційними потребами, що дозволяє оптимізувати інформаційні процеси та підвищити якість управлінських рішень. Запропонований підхід сприяє прозорості, контролю та адаптивності управлінської системи.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Ірина ЄПІФАНОВА, Алла КРАЄВСЬКА, Андрій КРАЄВСЬКИЙ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито поняття конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі в умовах трансформаційної економіки. Обґрунтовано основні чинники, що впливають на формування конкурентних переваг, та визначено систему показників для оцінки конкурентоспроможності. Запропоновано удосконалену методику на основі поєднання AHP та PCA, що дозволяє інтегрувати кількісні та якісні показники в єдиний індекс. Виокремлено п’ять блоків оцінювання: фінансовий, виробничий, кадровий, інноваційно-маркетинговий та зовнішній. Результати дослідження спрямовані на підтримку управлінських рішень і стратегій підвищення конкурентних переваг підприємств у будівельній галузі України.

ВПЛИВ ВІДДАЛЕНОЇ ТА ГІБРИДНОЇ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ (REMOTE & HYBRID WORK) НА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ

Ольга ГАРАФОНОВА, Ірина ДВОРНИК, Ярослав ШЕВЕЛЬ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексний аналіз впливу гібридних та дистанційних форм зайнятості на організаційний менеджмент та продуктивність персоналу в умовах цифрової трансформації, глобалізації та сучасних викликів, зумовлених воєнним станом в Україні. Визначено переваги новітніх моделей організації праці, зокрема оптимізацію витрат, підвищення гнучкості робочого процесу, забезпечення балансу між професійним та особистим життям працівників, а також розширення доступу до глобального ринку праці. Одночасно акцентовано на ключових ризиках та викликах, серед яких – проблеми комунікації, підтримання корпоративної культури, забезпечення кібербезпеки, психологічна стійкість працівників та труднощі в оцінюванні результативності.

Особливу увагу приділено аналізу існуючих підходів до вимірювання продуктивності персоналу в умовах дистанційної та гібридної зайнятості. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційних форм контролю, заснованих на фізичній присутності та кількості відпрацьованих годин, до результатоорієнтованих моделей оцінювання. Розглянуто та систематизовано методи, релевантні для сучасних умов праці: OKR, KPI, оцінка завершених проєктів, система зворотного зв’язку 360° та самооцінювання із регулярним звітуванням. Доведено, що їх комплексне застосування сприяє зменшенню суб’єктивності, підвищує прозорість управлінських рішень та забезпечує ефективність роботи віддалених і гібридних команд.

Узагальнені результати свідчать, що гібридні та дистанційні форми зайнятості виступають не лише інструментом адаптації бізнесу до кризових умов, але й чинником підвищення організаційної ефективності за умови впровадження інноваційних методів управління продуктивністю. Перспективи подальших досліджень убачаються у вивченні довгострокового впливу новітніх моделей праці на стратегічні показники розвитку підприємств, а також у пошуку механізмів мінімізації соціальних ризиків, зумовлених асиметрією у трудових відносинах.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ ТА ЙОГО ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Владислав АНДРІЙЄВИЧ — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджуються питання аналізу методичних підходів до оцінювання ефективності розвитку економічного потенціалу підприємств малого бізнесу, що має значення для гарантування зайнятості та стабільної економіки. Зазначено, що попри зростання малого бізнесу, він стикається з ризиками неплатоспроможності та обмеженими ресурсами для якісної оцінки. Обґрунтовано актуальність інтегрованих методик, як-от SWOT-аналіз та система збалансованих показників та автоматизацію збору даних для підвищення правдивості інформації. Визначено, що малі підприємства адаптуються до цифрової трансформації, використовуючи сучасні інструменти, включаючи big data та штучний інтелект. Дослідження підкреслює відсутність універсальної концепції оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу, що вимагає розробки методів, які враховують різноманітність малого бізнесу. В умовах цифрової трансформації рекомендовано використовувати показники рентабельності інвестицій та операційної ефективності та враховувати перешкоди, такі як обмеженість ресурсів. Комплексний підхід до оцінки ефективності розвитку економічного потенціалу дасть змогу малим підприємствам виявити можливості для стійкого зростання. У статті наголошується, що цифровізація в торгівлі, виробництві та інших галузях сприяє покращенню бізнес-процесів та розширенню клієнтської бази. Приклади успішних світових компаній демонструють, як цифрові технології стимулюють інновації. Визначення KPI та використання кількісних даних відіграють ключову роль в оптимізації стратегій розвитку малого бізнесу. Водночас нова тенденція впровадження цифрових інструментів в Україні допомагає підприємствам малого бізнесу підвищити ефективність розвитку економічного потенціалу, оптимізувати управління та покращити конкурентоспроможність, всупереч ризикам.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОПТИМІЗАЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дмитро ТЕРЕХОВ, Наталія ЖЕЛАВСЬКА — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто сутність та особливості застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) в оптимізації менеджменту сучасних підприємств. Досліджено як ШІ може допомогти менеджерам автоматизувати процеси прийняття рішень, оптимізувати управління персоналом, підвищити ефективність планування та контролю, покращити якість аналітичної роботи та стратегічного планування.

Проаналізовано найновіші тренди використання ШІ-технологій українськими та зарубіжними компаніями у сфері корпоративного управління та визначено їх конкурентні переваги. У ході дослідження виявлено ефективні інструменти ШІ в менеджменті, такі як системи підтримки прийняття рішень, предиктивна аналітика, автоматизовані системи управління персоналом, роботизована автоматизація процесів (RPA), інтелектуальні ERP-системи, чат-боти для внутрішніх комунікацій, системи розпізнавання образів та обробки природної мови тощо.

Стаття представила детальну порівняльну характеристику ШІ-рішень у менеджменті українських та зарубіжних компаній, продемонструвавши значне відставання вітчизняних підприємств у впровадженні сучасних технологій. Також висвітлено основні виклики та ризики впровадження ШІ, які можуть вплинути на організаційну культуру, структуру управління, ефективність бізнес-процесів, кваліфікацію персоналу та загальну конкурентоспроможність підприємства.

Визначено ключові технологічні, організаційні, фінансові та етичні фактори успішного впровадження ШІ-технологій в управлінську діяльність підприємств різних галузей та масштабів. Розроблено практичні рекомендації щодо поетапного впровадження ШІ в менеджменті з урахуванням специфіки українського бізнес-середовища та сучасних викликів цифрової трансформації економіки.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНЕДЖМЕНТУ: ВІД ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ ДО АНТИКРИЗОВИХ СТРАТЕГІЙ ТА ЛІДЕРСТВА

Оксана РУДЕНКО, Олександр СЕРГІЄНКО, Арман АХТОЯН — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті висвітлено сутність інтегрованого підходу до менеджменту як комплексної системи, що поєднує в собі елементи тайм-менеджменту, стратегічного планування, антикризового управління та сучасного лідерства. Автори акцентують увагу на важливості системного мислення в управлінні організаціями в умовах динамічних змін зовнішнього середовища та постійної невизначеності. Тайм-менеджмент розглядається не лише як інструмент індивідуальної ефективності, але й як базова складова організаційної дисципліни, що забезпечує ресурсну стабільність у стратегічному вимірі. Антикризове управління проаналізовано як невід'ємна частина проактивного стратегічного підходу, який передбачає раннє виявлення ризиків, розробку сценаріїв дій та формування адаптивних управлінських рішень. Особлива увага приділяється ролі лідера в процесах прийняття рішень, трансформації організаційної культури та мобілізації команди в умовах невизначеності. У дослідженні також запропоновано модель поєднання ключових управлінських інструментів у межах єдиної інтегрованої системи менеджменту. Результати аналізу свідчать про доцільність упровадження інтегрованого підходу як основи для підвищення гнучкості, стійкості та інноваційності сучасних організацій. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані як для бізнес-сектору, так і для публічного управління.

ЕКОНОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА РІВЕНЬ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

В’ячеслав ДЖЕДЖУЛА, Дмитро ШЕВЧУК — Thu, 28 Aug 2025 00:00:00 +0300

У статті систематизовано і обґрунтовано фактори впливу на процес енергоспоживання медичних підприємств. До таких факторів належать: споживання електричної енергії, теплової енергії, газу, води , якість теплоізоляції будівлі і мереж, рівень енергоефективної підготовки персоналу, енергоефективність медичного обладнання, вік будівлі, частка використання енергоефективного управління будівлею і мережами, рівень використання відновлювальних джерел енергії.

Запропоновано економетричну модель прогнозування рівня споживання енергоносіїв підприємством, для конкретного підприємства промодельовано процес споживання енергії, визначено найбільш впливові фактори, здійснено оцінку адекватності моделі.