MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS

ВПЛИВ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА РІВЕНЬ ПЛИННОСТІ КАДРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Тетяна СКЛЯРУК, Анна БАЗАРНИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено взаємозв’язок між корпоративною культурою та рівнем плинності кадрів у сучасних організаціях. Акцент зроблено на ролі корпоративної культури як одного з ключових нематеріальних інструментів управління персоналом, що має безпосередній вплив на утримання працівників, їхню мотивацію, залученість і лояльність. У процесі аналізування окреслено основні складові корпоративної культури (цінності, стиль управління, система комунікацій, місія організації), які здатні суттєво впливати на стабільність кадрового складу.

Проаналізувавши сучасні теоретичні підходи та практичний досвід українських і зарубіжних компаній встановлено, що організації, які приділяють належну увагу формуванню позитивного внутрішнього клімату, забезпечують нижчий рівень плинності кадрів. Розглянуто приклади ефективного застосування програм розвитку персоналу, наставництва, нематеріальної мотивації та корпоративної соціальної відповідальності. Особливу увагу приділено галузевим особливостям плинності кадрів та специфіці викликів, з якими стикаються компанії в ІТ-сфері, торгівлі, сфері обслуговування та державному секторі.

Результати дослідження підтверджують, що формування сильної корпоративної культури сприяє підвищенню задоволеності працівників та зниженню рівня звільнень.

КОУЧИНГ ЯК ЕФЕКТИВНА СТРАТЕГІЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

Валентина ЛУК’ЯНОВА, Валентина ПОЛОЗОВА, Іванна СЛОБОДЯНЮК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню коучингу як інноваційної та ефективної стратегії підготовки фахівців в умовах сучасних викликів бізнес-середовища. У роботі розкрито сутність коучингу як методу, спрямованого на стимулювання особистісного зростання та професійного становлення фахівців через розвиток практичних навичок, трансформацію мислення та розкриття внутрішнього потенціалу. Проаналізовано ключові аспекти роботи з коучем, висвітлено мотиваційну дію коучингу та охарактеризовано основні його види: лайф-коучинг, управлінський, виконавчий, індивідуальний, командний, бізнес-коучинг та перфоманс-коучинг. Детально розглянуто популярні моделі коучингу - G.R.O.W. та SUCCESS, що підтверджують практичну значущість цього підходу в досягненні професійних і особистих цілей. Обґрунтовано основні принципи коучингу в командній роботі та запропоновано послідовні кроки впровадження коучингу в програми навчання та розвитку персоналу. Доведено, що коучинг сприяє розвитку компанії та бізнесу через ефективну взаємодію з персоналом, підвищення робочого ентузіазму, вдосконалення організації командної роботи та покращення міжколегіальних відносин.

ПОЄДНАННЯ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ В АНАЛІЗІ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КИТАЮ

Тетяна БІТКОВА, Цай СІНЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття демонструє приклад ефективного поєднання методів математичного та комп’ютерного моделювання для аналізу динаміки макропоказників і оцінки впливу демографічних процесів на економічне зростанням у сучасному Китаї. Основними проблемами, які розглядались, є старіння населення Китаю, зміна структури населення, робочої сили та динаміки основних фондів, що впливають на економічне зростання Китаю. В роботі проаналізовано відповідні статистичні дані, оцінено тенденції макроекономічних процесів, на основі реальних даних Китаю побудовано динамізовану виробничу функцію Кобба-Дугласа і оцінено її якість. Виробнича функція та формули трендів основних показників використано у комп’ютерній системно-динамічній моделі для прогнозування тенденцій ключових індикаторів до 2030 року. Відповідні оператори імітаційної моделі включають реальні дані (у вигляді табличних функцій до 2023 року), і формули трендів ендогенних змінних моделі. Значення ВВП та ВВП на душу населення обчислюються з використанням побудованої ВФ. Таким чином, запропонована композиція методів і моделей є ефективним інструментом прогнозування, який можна використовувати для проведення комп’ютерних експериментів з метою обґрунтування прийняття рішень щодо регулюванні макропроцесів.

ПОНЯТТЯ, ВІДМІТНІ РИСИ ТА СТЕЙКХОЛДЕРИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Олег АЛЕКСІЄНКО, Сергій МАТЮХ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Показано підходи до розуміння стратегічного розвитку підприємства. Природу стратегічного розвитку підприємства запропоновано розкривати через об’єднання понять, що його складають. Запропоновано відмітні риси стратегічного розвитку підприємства та описано зміст кожної з них. Розкрито склад стейкхолдерів стратегічного розвитку підприємства, у складі яких виділено групу стейкхолдерів прямої зацікавленості та групу стейкхолдерів опосередкованої зацікавленості. Описано інтереси кожного з виділених стейкхолдерів щодо стратегічного розвитку підприємства.

РОЗВИТОК КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ЛІДЕРСТВА

Олександра ГАРБУЗЮК, Євгеній РУДНІЧЕНКО, Наталія ГАВЛОВСЬКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано еволюцію концептуальних підходів до розуміння лідерства в історичній перспективі, визначено ключові елементи лідерства в працях зарубіжних учених. Авторами виділено основні елементи лідерства. Зокрема, лідерство як сукупність якостей особистості (вроджених та набутих), що відрізняють індивіда від натовпу і визначають його потенціал впливу на групу. Такий підхід до розуміння теорії лідерства, на думку авторів, міститься у героїчній теорії, психоаналізу, теорії рис, харизматичного лідерства, моделі рис великої п’ятірки, емоційного лідерства. Другим елементом є розуміння лідерства як результату взаємодії лідера та його послідовників; сприйняття цієї взаємодії, що виступає стимулом діяльності спрямованої на досягнення певних цілей групи. Такий аспект розкривається через поведінкову, ситуаційну теорії; транзакційне та трансформаційне лідерство; лідерство як служіння; атрибутивну теорію; теорію «опосередкованого лідерства»; концепцію «контактного лідерства». Третім елементом є мистецтво делегування і взаємодії задля досягнень спільних цілей, тобто лідерство як колективна співпраця. Це підкреслено у теоріях «розподіленого лідерства», «колективного лідерства», «спільного лідерства». Четвертим елементом визначено лідерство як саморозвиток, процес навчання та адаптації задля досягнення власних цілей, тобто майстерність керувати власним життям і розвитком (теорія «внутрішнього лідерства», «самолідерства», концепція «контактного лідерства»).

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЮ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНІ

Руслан ГАПОНЮК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Розглянуто Стратегію розвитку агропромислового комплексу, що була офіційно оприлюднена Міністерством аграрної політики та продовольства України у 2023 році. Проаналізовано основні інвестиційні портфелі розвитку АПК України, які націлені на збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та продукції її переробки. Встановлено, що основними інвестиційними напрямами є інвестиції в техніку та ресурси для виробництва аграрної продукції, інвестиції у збільшення самого аграрного виробництва, інвестування у глибоку переробку, логістику та зелену енергетику. Запропонований у стратегії інвестиційний портфель передбачає інвестиції у розмірі 56,61 млрд.дол. на розвиток зазначених стратегічних сегментів економіки. Крім цього, додатково було проаналізовано окремі стратегічні цілі та завдання Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року та встановлено зв’язок цих стратегій. Автор звернув увагу на виконанні таких стратегічних цілей як «Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору, підтримка справедливого доходу виробників та підвищення їх конкурентоспроможності» та «Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями» Стратегії-2030.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОГНОЗУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

Олександр ДУДНИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається роль економіко-математичного моделювання як інструменту прогнозування впровадження стратегій розвитку в аграрному секторі України. Проаналізовано особливості застосування моделей оптимізації, сценарного аналізу та стохастичних методів у сучасних умовах невизначеності, зумовленої війною, змінами клімату та трансформацією логістичних систем. На прикладі провідних агропідприємств досліджено динаміку ринкової капіталізації та виявлено зв’язок між ефективністю управлінських рішень і рівнем адаптації до зовнішніх ризиків. Результати підтверджують, що інтеграція моделювання у стратегічне управління сприяє підвищенню стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Запропоновано напрями подальших наукових розвідок з урахуванням цифровізації аграрної економіки.

КОНСТРУЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Альона КЛИМЧУК, Інна ЛЕВИЦЬКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Досліджено сутнісні засади поняття «управління змінами» та спектр ключових невизначеностей в частині відмежування його цілей та процесів від інших підходів загальної системи управління підприємством. Обґрунтовано основні спільні та відмінні риси таких управлінських підходів, як: стратегічне управління, управління технологіями, менеджмент бізнес-процесів, проектний менеджмент та управління змінами. Запропоновано підхід до конструювання взаємозв’язків міжпроцесної взаємодії означених управлінських підходів в системі менеджменту на підприємстві.

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ірина МАКОВЕЦЬКА, Маргарита НІКОЛАЄВА, Наталія БАННІКОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено значення інноваційних стратегій в процесі управління персоналом, як ключового фактору для підвищення ефективності роботи підприємств в умовах цифрової трансформації, глобалізації та підвищеної нестабільності бізнес-середовища. Окреслено ключові типи інноваційних стратегій, зокрема, технологічні, організаційні та соціальні, разом з конкретними інструментами для їх реалізації, серед яких цифрові HR-платформи, аналіз великих даних та системи управління знаннями. Особливу увагу зосереджено на практичних аспектах впровадження інноваційних підходів на українських підприємствах, беручи до уваги національні економічні, культурні та регуляторні особливості.

Ґрунтуючись на аналізі сучасних наукових праць, доведено, що впровадження інноваційних стратегій в управління персоналом сприяє не тільки підвищенню продуктивності праці, але й формуванню гнучкої організаційної структури, покращенню здатності адаптуватися до змін та укріпленню корпоративної культури. В умовах жорсткої конкуренції та швидких технологічних змін ефективне управління людським ресурсами виступає визначальним фактором для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності підприємств. Використання інноваційних стратегій у сфері HR дозволяє не лише своєчасно реагувати на зовнішні виклики, але й формувати нові підходи до мотивації, професійного зростання та залучення персоналу, що забезпечує сталість функціонування та розвиток підприємства в бізнес-середовищі.

РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПОСТУПУ УКРАЇНИ

Лариса ЛЮБОХИНЕЦЬ, Леся БУШОВСЬКА, Алла МЕЙШ, Наталія ТАНАСІЄНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

В статті визначено основні етапи формування громадянського суспільства та охарактеризовано особливості цифрової епохи як сучасного етапу його формування. Показано взаємозв’язок громадянського суспільства з розвитком демократичних засад, виділено основні принципи та напрями демократизації. Охарактеризовано ключові аспекти взаємозв’язку громадянського суспільства та демократії на сучасному етапі суспільно-економічних відносин України та виділено проблемні аспекти і значущі фактори у їхньому розвитку.

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО БРОКЕРА: ЗАКОНОДАВЧИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНИ, ЄС, США ТА КАНАДИ

Ганна КОЛОМІЄЦЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено порівняльно-правовий аналіз регуляторних підходів до митного брокерства в Україні, Європейському Союзі, США та Канаді. Дослідження розкриває, як різні моделі доступу до професії митного брокера – ліцензування, авторизація та ліберальний режим – впливають на якість та правомірність митного оформлення. Особливу увагу приділено реформі в Україні, яка передбачає перехід від ліцензійної моделі до системи авторизації відповідно до Митного кодексу Союзу та стандартів WCO SAFE. У статті визначено ключові регуляторні тенденції: механізм поділу представництва в ЄС (пряме/непряме), суворі вимоги до ліцензування та безперервної освіти в Північній Америці (CBLE, CBSA), а також роль добровільної сертифікації AEO як форми пострегуляторного контролю. Надано порівняльну таблицю основних правових та інституційних вимог, яка може стати орієнтиром для законотворців і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. У статті зроблено висновок, що професіоналізація та делегування митних формальностей авторизованим представникам сприяють підвищенню безпеки ланцюгів постачання та ефективності адміністративних процедур. Подальші дослідження доцільно спрямувати на емпіричну оцінку впливу авторизації на час митного оформлення та застосування ІТ-інструментів на основі штучного інтелекту для підтримки класифікації товарів і прогнозування ризиків.

ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ: ПОГЛЯД КРІЗЬ ПРИЗМУ ВОЄННОГО СТАНУ І ЗМІН У СВІТОПОРЯДКУ

Віталій АНІСІМОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття представляє комплексний аналіз трансформації класичних теорій фіскальної децентралізації в умовах сучасних безпекових викликів, зокрема гібридних загроз та масштабної збройної агресії проти України. Автор досліджує як історичні моделі, що базувалися на принципах економічної ефективності, так і сучасні концепції, спрямовані на забезпечення адаптивності публічних фінансів, мобілізації ресурсів для оборони та збереження національної цілісності. У статті проводиться критичний огляд наукової літератури, розкриваються переваги та недоліки традиційної теореми Оутса, а також аналізуються альтернативні підходи, зокрема концепції фіскальної стійкості, інклюзивного фіскального федералізму та інноваційної децентралізації. Автор відзначає, що надмірна фрагментація фінансових повноважень ускладнює оперативну мобілізацію ресурсів, тоді як централізація може загрожувати локальній ініціативі та здатності громад швидко реагувати на локальні виклики. Дослідження акцентує увагу на необхідності балансу між централізацією та децентралізацією у формуванні міжбюджетних відносин, що є важливим для забезпечення стійкості та адаптивності громад у кризових умовах. Окремо розглядаються інституційні механізми, що стимулюють прозорість, підзвітність та взаємодію між різними рівнями влади, а також вплив цифрової трансформації на модернізацію публічних фінансів. Автор демонструє, що інтеграція безпекових імперативів із традиційними економічними моделями є необхідною для побудови системи, здатної адаптуватися до змін глобального безпекового ландшафту та забезпечувати соціальну консолідацію. Отже, стаття підкреслює, що подальші реформи фіскальної децентралізації повинні враховувати як стратегічні потреби національної безпеки, так і локальні особливості, створюючи гнучкі, інклюзивні та стійкі (резильєнтні) моделі міжбюджетного врядування в умовах воєнного стану.

ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ: ВІД РАДЯНСЬКОЇ СПАДЩИНИ ДО СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Владислав СВІЧКАР — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу еволюційних змін у структурі, організації та функціонуванні системи державних фінансів України в контексті історичних трансформацій, що почалися ще за радянського періоду та набули особливої гостроти у сучасних умовах воєнного стану. Автор проводить ретроспективний огляд бюджетної системи, висвітлюючи особливості централізованої моделі управління фінансами, яка базувалася на директивному плануванні, жорсткому контролі та патерналістських підходах до розподілу ресурсів. Аналіз показує, як спадщина радянської фінансової політики створила основу для збереження надмірної централізації та інституційних рудиментів, що впливають на сучасні процеси бюджетного формування та управління. Особлива увага приділяється періоду реформування у 1990-х – на початку 2000-х років, коли впровадження принципів фіскальної децентралізації, програмно-цільового бюджетування та послідовного розширення повноважень місцевих бюджетів стало важливим кроком для модернізації системи. Однак традиційні моделі централізації, що закріпилися в радянській спадщині, досі створюють суперечності між потребою ефективного управління державними фінансами та імперативами демократизації та євроінтеграції. У статті розглядаються наслідки воєнного стану, що спричинив раптове переналаштування бюджетних пріоритетів: концентрацію фінансових ресурсів на обороноздатності та соціальному захисті, зниження автономії місцевих органів влади та зростання залежності регіонів від централізованого управління. За допомогою комплексного методологічного підходу, який поєднує історичний, інституційний та структурно-функціональний аналіз, дослідження виявляє основні чинники, що гальмують адаптацію фінансової системи до сучасних викликів, а також формує практичні рекомендації щодо подолання цих проблем. Отримані результати свідчать про необхідність розробки нової моделі державних фінансів, яка забезпечить баланс між централізацією та децентралізацією, підвищить прозорість і ефективність управління бюджетними коштами та сприятиме економічній стійкості як на державному, так і на місцевому рівнях. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його висновків для формування довгострокової стратегії фінансової політики, що враховує як історичні передумови, так і сучасні безпекові та економічні реалії України.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

Віктор НИЖНИК, Ірина НИЖНИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджуються актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) вітчизняних промислових підприємств в умовах глобалізаційних викликів та військового стану. Автори наголошують на необхідності створення нових механізмів управління конкурентними перевагами та пошуку інноваційних підходів для підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках. Зазначається, що вихід на зовнішні ринки ускладнюється значною кількістю зовнішніх факторів та вимагає дотримання міжнародних стандартів якості. Підкреслюється, що більшість промислових підприємств мають застарілу технічну базу та нестабільний фінансовий стан, що ускладнює їх конкурентоспроможність. Для вирішення цих проблем пропонується впровадження інноваційних стратегій з використанням зовнішніх інвестицій, технологічного оновлення, сертифікації продукції та нарощування кваліфікованого трудового потенціалу.

У статті розглядаються внутрішні (техніко-технологічні, виробничо-функціональні, кваліфікаційно-трудові, організаційно-управлінські) та зовнішні (комунікаційні, кон’юнктурно-ринкові, інституційно-законодавчі, логістично-інформаційні) конкурентні переваги. Пропонується кількісна оцінка конкурентних переваг за декілька етапів, включаючи визначення мети, конкурентів, параметрів порівняння, інтегрального показника та розробку заходів щодо підвищення рівня конкурентних переваг.

Основними інноваційними підходами до підвищення конкурентних переваг визначено: державну підтримку відтворювальних процесів, страхування інвестиційних ризиків, державні капіталовкладення у вигідні проекти, усунення галузевих диспропорцій, удосконалення нормативно-правової бази для стимулювання ЗЕД, розвиток лізингу обладнання, формування проектів з довшим періодом повернення коштів та проектів зі прискореною самоокупністю, а також зменшення імпортозалежності інноваційних підприємств. Реалізація цих підходів дозволить промисловим підприємствам ефективно здійснювати ЗЕД та конкурувати на зовнішніх ринках. Подальші дослідження мають бути спрямовані на детальнішу розробку та реалізацію запропонованих інноваційних підходів.

ПРИБУТОК ЯК ІНДИКАТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті всебічно розкрито роль прибутку як одного з ключових індикаторів оцінювання рівня економічної безпеки підприємств (ЕБП). Визначено основні функції прибутку: оціночну, розподільчу та стимулюючу, обґрунтовано їх значення для забезпечення фінансової стабільності, інвестиційної привабливості та стійкого розвитку підприємств. Проведено аналіз динаміки прибутків і збитків великих та середніх підприємств України у 2023–2024 роках, що дозволило виявити як позитивні тенденції зростання прибутковості, так і існуючі фінансові ризики. Встановлено, що зростання загального обсягу прибутку супроводжувалося дещо підвищеною часткою збиткових підприємств, що вимагає підвищеної уваги до галузевих дисбалансів. Визначено провідні галузі за обсягами прибутку та виявлено найбільш вразливі сектори економіки. Підкреслено важливість удосконалення антикризового управління, формування резервних фондів, стимулювання інноваційного розвитку та диверсифікації ризиків. Результати дослідження мають наукове та важливе прикладне значення для удосконалення підходів до управління ЕБП та розробки стратегій їх стійкого розвитку в умовах високої невизначеності економічного середовища.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙНО-ТРАНСФОРМОВАНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ

Валерія КОЗЛОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Дослідження присвячене вирішенню актуальної проблеми ідентифікації взаємозв’язків між системами інноваційно-трансформованих управлінських рішень та результатами управління розвитком людських ресурсів організації. На основі інтеграції сутнісного і процесного підходів до аналізу запропоновано модель дослідження прямих та опосередкованих впливів з врахуванням посередницької ролі менеджерів та сприйняття персоналом впровадження організаційних інновацій. Виявлено, що інноваційні рішення з рекрутингу сприяють більш продуктивній мотивації та залученню персоналу. Показано, що інноваційні HR-рішення мотиваційного спрямування позитивно впливають на розвиток кар’єри, однак виявляють сповільнюючий вплив на навчання персоналу, що зумовлено намаганням економії фінансових ресурсів з чітким розмежуванням управлінських рішень щодо витрат на навчання чи на винагороди. З’ясовано, що HR-рішення щодо розвитку кар’єри передбачають аргументоване визначення мотиваційних інструментів, осучасненні методів рекрутингу та залучення працівників до вирішення стратегічних цілей, натомість явлено недооцінку важливості виявлення потреб персоналу у навчанні. Інноваційні рішення соціальної спрямованості дозволяють персоналу відчувати себе невід’ємною частиною колективу підприємства, однак в більшості такі рішення сприймаються керівниками менш важливими для досягнення кращої організаційної ефективності, отож, вони корелюють із рішеннями щодо добору і найму та щодо розвитку кар’єри. Показано, що управлінські рішення, спрямовані на навчання персоналу, найменшим чином сприймаються керівниками підприємств як фактор забезпечення організаційної ефективності. Запропонована модель оцінювання достатньо відображає основні характеристики впливу інноваційно-трансформованих управлінських рішень на розвиток людських ресурсів, є повністю обґрунтованою за допомогою статистичних методів і емпірично апробованою на достатній кількості даних, а тому може використовуватись для аналізу такого впливу як на рівні суб’єктів економічної діяльності, так і на регіональному та галузевому рівнях. Перспективними подальшими розвідками можуть стати стратегічні напрями інноваційної трансформації прийняття управлінських рішень в контексті різних сценаріїв розвитку вітчизняної економічної діяльності.

ТРЕНДИ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Радміла ПІДЛИПНА, Катерина ІНДУС, Леся РИБАКОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Дослідження присвячене аналізу тенденцій формування дохідної частини місцевих бюджетів в контексті податкових надходжень до загального фонду в умовах повномасштабної війни. Актуальність дослідження підтверджується необхідністю зміцнення дохідної частини місцевих бюджетів для забезпечення функцій і повноважень органів влади і місцевого самоврядування, спрямованих на ліквідацію наслідків війни і забезпечення гідної якості життя населення. Проаналізовано мету, цілі та податкові механізми розвитку фінансового сектору України за наявних геополітичних і макроекономічних умов. Охарактеризовано розвиток муніципальних фінансів у період до повномасштабного вторгнення рф. Виявлено в цілому позитивні тенденцій формування дохідної частини місцевих бюджетів в Україні попри повномасштабну війну. Зафіксовано стійкий тренд незначного зростання надходжень до місцевих бюджетів у 2022-2024 рр. та у І кварталі 2025 р. Проаналізовано тренди податкових надходжень до місцевих бюджетів від єдиного податку, плати за землю і податку на нерухоме майно. Виявлено тенденції помірного зростання надходжень до місцевих бюджетів від зазначених податкових платежів. Виявлено нестійкість тренду надходжень від сплати ПДФО, вказано на необхідність зміни регулятивного впливу для стабілізації надходжень. Сформовано загальний висновок, що виявлені тренди податкових надходжень до місцевих бюджетів в умовах воєнного стану дозволяють прогнозувати достатній рівень фінансової стійкості громад і забезпечення можливостей для результативного здійснення повноважень органів влади і місцевого самоврядування щодо забезпечення основних соціально-економічних потреб розвитку громад. Подальший аналіз тенденцій формування дохідної частини місцевих бюджетів доцільно сконцентрувати на аспектах неподаткових надходжень, що дозволить отримати цілісну картину проблем і перспектив формування можливостей місцевих громад у післявоєнній відбудові України.

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЙ ІТ-СЕКТОРУ

Руслан АВГУСТИН, Ірина ДЕМКІВ, Віталій БУДНЯК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті акцентовано увагу на ключових пріоритетах діяльності організацій ІТ-сектору, серед яких одним із визначальних є забезпечення ефективності бізнес-процесів. Метою дослідження є визначення напрямів підвищення ефективності бізнес-процесів організацій ІТ-сектора України. Обґрунтовано доцільність застосування нового підходу до формування ефективності бізнес-процесів, який, окрім традиційних складових, до яких здебільшого відносять фінансову, матеріально-технічну, кадрову, маркетингову, логістично-збутову та ін., передбачає необхідність розвитку процесів цифровізації та діджиталізації бізнес-процесів, посилення інноваційної спроможності підприємств та підвищення їхньої інвестиційної привабливості. У цьому контексті запропоновано розглядати механізм забезпечення ефективності бізнес-процесів ІТ-організацій як елемент загальної системи управління, який орієнтований на оптимізацію підприємницької діяльності в умовах цифрової трансформації економіки. Сформульовано концептуальні засади розробки та реалізації відповідного механізму, що включають вдосконалення систем управління ефективністю бізнес-процесів, а також підвищення результативності застосування економічних інструментів управлінського впливу.

ВУГЛЕЦЕВІ КРЕДИТИ ЯК ЗАСІБ ЗМЕНШЕННЯ ВУГЛЕЦЕВОГО СЛІДУ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙ У РОЗВИТКУ ВОДНЕВОЇ ЕКОНОМІКИ

Оксана ДМІТРІЄВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття досліджує роль вуглецевих кредитів у зменшенні вуглецевого сліду та стимулюванні інновацій у водневій економіці. Метою є аналіз впливу вуглецевих кредитів на декарбонізацію та розвиток водневих технологій, зокрема зеленого водню. В роботі застосовані методи аналізу політик, економічних стимулів і технологічних інновацій. Результати показують, що вуглецеві кредити є ефективним інструментом для скорочення викидів CO2 та підтримки інвестицій у водневу економіку.

РОЗВИТОК ІТ-СЕКТОРА В УКРАЇНІ ЯК ПРОДУЦЕНТА ЗАСОБІВ І ТЕХНОЛОГІЙ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Сергій НАСКАЛЬНИЙ, Валентина СТАДНИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Метою статті визначено дослідження здатності вітчизняного ІТ-сектору розробляти продукти для ефективної цифровізації підприємницьких структур із врахуванням їх галузевої специфіки і сучасних управлінських практик. Аргументовано, що це потребує відокремленого аналізу динаміки розвитку двох складових ІТ-сектору: виробництва програмного забезпечення і надання послуг з використання інформаційних технологій. Проведений аналіз показав, що динаміка розробок програмного забезпечення була дещо вищою, ніж динаміка надання послуг інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. Висловлено припущення, що це пов’язано із тим, що багато українських розробників програмного забезпечення працювали на аутсорсі, виконуючи замовлення зарубіжних компаній. З появою штучного інтелекту попит на ці послуги значно знизився, що погіршило показники діяльності українських розробників. Набули гостроти й інші чинники зовнішнього середовища, які систематизовано з виділенням змісту й наслідків їх впливу на діяльність ІТ-сектору. Підкреслено, що вони більшою мірою погіршили діяльність розробників-аутсорсерів. Водночас стали більш затребуваними послуги розробників інформаційних технологій. Охарактеризовано діяльність тих ІТ-компаній, які здобули визнання на глобальному ринку і досягли статусу «єдинорогів». З урахуванням зростаючих потреб сучасних підприємницьких структур в підвищенні операційної ефективності, розглянуто інформаційні технології, розроблені українськими компаніями, які сприяють вирішенню цих питань в різних функціональних сферах діяльності. Акцентовано на перспективності таких розробок і їх обопільній корисності для розвитку як ІТ-сфери, так і інших галузевих груп підприємницької діяльності.

МЕРЕЖЕВІ ПЛАТФОРМИ ТА ПАРТНЕРСТВА ЯК ДРАЙВЕРИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ

Ганна ЖОСАН, Ольга ГАРАФОНОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено комплексне дослідження сучасних тенденцій трансформації індустрії розваг в умовах цифрової епохи. Обґрунтовано, що мережеві платформи й стратегічні партнерства виступають ключовими драйверами структурних змін у галузі, сприяючи масштабуванню контенту, формуванню персоналізованого користувацького досвіду та створенню нових форматів взаємодії із споживачем. Визначено роль цифрових інструментів і платформеного мислення у формуванні багатосторонніх бізнес-моделей, що охоплюють як професійних виробників, так і незалежних творців контенту. Розкрито типологію сучасних партнерських взаємодій у межах розважального сектору та охарактеризовано ефект мережевої координації. Проаналізовано виклики цифрового перенасичення, захисту авторських прав, етичного регулювання та кібербезпеки, а також адаптаційні механізми для учасників ринку. Запропоновано структурну модель формування партнерської екосистеми, що дозволяє підприємствам ефективно реагувати на технологічні зміни та посилювати свою конкурентну позицію в умовах цифрової економіки.

СИСТЕМА ЗЕЛЕНИХ ВИМОГ, КРИТЕРІЇВ ТА ІНДИКАТОРІВ ESG-СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ

Тетяна ОРЄХОВА, Олексій РЯБЧИН — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У досліджені узагальнено та систематизовано зелені вимоги, критерії та індикатори ESG-стратегій розвитку бізнесу. Встановлено, що хоча рівень екологічних та кліматичних політик українського бізнесу суттєво відставав від практик найбільш відповідальних міжнародних та/чи європейських компаній, він почав враховувати у своїй діяльності, плануванні, внутрішніх політиках питання зміни клімату. Аргументовано, що приймаючи інвестиційне рішення, інвестори оцінюють перелік заходів та проєктів, спрямованих на досягнення цих цілей та наявність фінансових ресурсів для цього в компанії. Вказано, що ключові зелені індикатори, які актуальні для бізнесу, об’єднані в рамках ESG-критеріїв, кожен з яких розкривається у відповідному ESG-звіті на регулярній основі.

Зроблено висновок, що для того, щоб ESG звітність була більш фаховою, регулярною і з урахуванням усіх законодавчих оновлень і змін як на національному, так і на міжнародному рівні, необхідно: сформувати архітектуру кліматичного урядування, ознайомитись з вимогами та критеріями для отримання фінансування, почати готувати ESG звітність, стати частиною міжнародних ESG-рейтингів, встановити корпоративну ціль із декарбонізації свого бізнесу, почати аналізувати вплив як бізнесу, так і конкретного проєкту на клімат та довкілля, інтегрувати ЦСР ООН у власні корпоративні політики, запровадити процедури належної обачності щодо прав людини та довкілля.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКУ

Ірина КУКУШКА, Ярослав ДОНЕЦЬ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено науково-практичні засади формування інноваційної стратегії розвитку автотранспортного підприємства в умовах нестабільного ринку. Здійснено аналіз сучасного стану галузі автомобільного транспорту України з урахуванням макроекономічних викликів, інфраструктурних обмежень та впливу воєнних дій. Визначено ключові форми інновацій, які набувають особливого значення для підвищення адаптивності підприємств: цифрові технології, управлінські інструменти, фінансові рішення та розвиток людського капіталу. Запропоновано методику оцінювання інноваційного потенціалу підприємства на основі індексного підходу, здійснено SWOT-аналіз стратегічного середовища, обґрунтовано послідовність етапів реалізації інноваційного курсу. Побудовано аналітичну проєкцію очікуваних результатів упровадження стратегії, яка свідчить про можливість досягнення стабільного зростання ефективності діяльності, зменшення витрат і розширення присутності на ринку. Стаття розкриває теоретичну й прикладну значущість стратегічного інноваційного управління як передумови стійкого розвитку автотранспортного підприємства в умовах високої ринкової динаміки.

РОЗВИТОК РИНКУ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Валентина ЛАВРЕНЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається сучасний стан ринку медичних послуг України та визначаються основні тенденції розвитку та впливу цифрової трансформації на бізнес-моделі закладів охорони здоров’я. Для досягнення цієї мети проаналізовано теоретичне визначення медичних послуг та цифровізації медицини з погляду переходу до профілактичної, превентивної й персоналізованої медицини; досліджено характерні властивості медичної послуги як економічної категорії. Розглядаються критерії оцінювання якості медичних послуг та виділяються сегменти ринку медичних послуг за критерієм задоволення медичних потреб пацієнтів. У статті ідентифіковані види інноваційних бізнес-моделей закладів, які функціонують на ринку медичних послуг, що покращує точність прогнозування трендів ринку. Результати дослідження рекомендовані для подальших наукових розробок при вивченні впливу цифрової трансформації на охорону здоров'я людей в Україні з урахуванням місцевих традицій та проблем, з якими стикаються на практиці.

У висновку запропоновано розвивати світовий досвід, який допоможе виявити ефективні стратегії інтеграції цифрових технологій, зберегти якість і стійкість медичної допомоги.

ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМНОЇ МОДЕЛІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ СЕКТОРАМИ

Вячеслав ІВАНЧЕНКОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено аспектам формування системної моделі взаємозв’язків між секторами економіки на основі міжсекторних потоків ресурсів. Метою дослідження є обґрунтування та розробка системної моделі взаємозв’язків між секторами економіки на основі міжсекторних потоків ресурсів, яка б забезпечувала цілісне уявлення про структурну динаміку економіки, сприяла виявленню ключових точок впливу для формування ефективної економічної політики та дозволяла адаптувати управлінські рішення до сучасних трансформаційних процесів.

У статті розглянуто еволюцію підходів до аналізу економічної структури та обґрунтування системної моделі взаємозв’язків між секторами економіки в контексті сучасних теоретичних парадигм. В дослідженні представлено порівняльний аналіз класичної, неокласичної, структуралістської, нової структурної та гетеродоксальної економічних шкіл, що дозволило ідентифікувати ґрунтовні положення щодо ролі структури в економічному розвитку. В дослідженні обґрунтовано необхідність переходу до комплексного системного бачення, в якому економічна структура розглядається як динамічна мережа взаємопов’язаних секторів, що формуються під впливом технологічних, інституційних, соціальних та глобалізаційних факторів. Представлено системну модель міжсекторальних зв’язків, що ґрунтується на потоках ресурсів між первинним, вторинним, третинним, четвертинним і п’ятирівневим секторами економіки. Виявлено, що структурна трансформація економіки супроводжується зміною ролі та значущості окремих секторів, зокрема зростанням частки сфери послуг і знань у постіндустріальних суспільствах. Дослідження ролі інституцій, технологій, факторів виробництва та глобальних впливів дозволило виявити ключові рушії структурних змін та їх вплив на соціально-економічну динаміку. Зроблено висновок, що ефективне функціонування економічної системи потребує гнучкого управління міжсекторальними зв’язками з урахуванням національних порівняльних переваг, інституційної спроможності та динаміки світової економіки. Представлена модель може бути використана для стратегічного планування, формування промислової політики та прогнозування довгострокових структурних змін у національній економіці.

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ТВАРИННИЦТВІ

Олег ГЛУШКОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних підходів до формування доданої вартості у сфері аграрного виробництва з урахуванням сучасних економічних реалій. Розкрито еволюцію поняття доданої вартості на основі класичних економічних теорій, а також концепції економічної доданої вартості (EVA), яка дозволяє враховувати не лише прибуток, а й витрати на капітал, інтелектуальні ресурси та інновації. Визначено ключові методичні підходи до структуризації ланцюга створення вартості, зокрема на основі моделі М. Портера, де виокремлюються первинні й допоміжні бізнес-процеси. Зазначено, що в умовах глобалізації особливого значення набуває участь підприємств у міжнародних ланцюгах доданої вартості, що потребує стратегічного менеджменту і технологічного переоснащення. У статті розглянуто концепція формування теорії доданої вартості, життєвий цикл продукту як ланцюга нарощення вартості та основні елементи глобального ланцюга доданої вартості, що відображають загальнотеоретичну рамку дослідження. Особливу увагу приділено галузевій специфіці тваринництва як складової агропродовольчого комплексу. Визначено, що додана вартість у цій сфері формується на основі багатоступеневого виробничо-збутового циклу, що включає: виробництво кормів, утримання та вирощування тварин, первинну і вторинну переробку, пакування, зберігання, транспортування, маркетинг і реалізацію. Обґрунтовано, що найбільша частка приросту вартості припадає на етапи переробки та дистрибуції, що обумовлює необхідність перегляду ролі посередників та запровадження єдиних підходів до розрахунку витрат і доходів. Узагальнено, що для підвищення ефективності ланцюгів вартості у тваринництві доцільним є впровадження цифрових технологій, зміцнення коопераційних зв’язків, розвиток інфраструктури та вдосконалення управлінських рішень.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Микола КАЛЬЧЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню теоретичних основ економічного зростання виробників продукції тваринництва.

Визначено, що економічне зростання виробників продукції тваринництва залежить від складної взаємодії внутрішніх факторів (виробничий, кадровий, управлінський, інноваційний потенціали) та зовнішніх впливів (ринкові умови, державна політика, природно-кліматичні та соціально-економічні чинники).

Встановлено, що розвиток та ефективне використання виробничої потужності, людського капіталу, ринкової позиції та управлінського потенціалу є фундаментом економічного зростання.

Доведена необхідність врахування унікальної особливості галузі (біологічний характер виробництва, тривалість виробничого циклу, висока фондомісткість, залежність від кормової бази та ветеринарно-санітарних вимог). Ці фактори диктують особливі підходи до планування, управління та інвестицій.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТА БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ ДЛЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИНОГРАДАРСЬКО ВИНОРОБНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Наталія ВДОВЕНКО, Юрій ЛОПАТИНСЬКИЙ, Ганна САРКІСЯН — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті запропоновано підходи до подолання викликів, які обумовлюють необхідність впровадження інноваційних концепцій, таких як циркулярна та блакитна економіка, для забезпечення відповідного рівня галузевої конкурентоспроможності, екологічної збалансованості та розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України. Доведено, що це дозволить створити системний методичний інструментарій, орієнтований на стратегічне управління з урахуванням принципів ресурсоефективності. Вказано, що впровадження циркулярного підходу у виноробстві зменшує негативний вплив галузі на довкілля, оскільки скорочуються викиди і стічні забруднення, зменшується потреба в нових сировинних ресурсах. Акцентована увага на тому, що перехід від лінійної до циркулярної моделі у виноградарсько-виноробному комплексі є основою з метою стратегічного розвитку, що дозволить мінімізувати відходи та максимально використовувати наявні ресурси. Обґрунтована модель в виноградарсько-виноробному комплексі дає всі підстави запровадити низку заходів для підвищення ресурсоефективності: ефективне використання води; енергоефективність та відновлювана енергія; оптимізація використання матеріалів і тари. Наведено основні методичні інструменти, що використовуються для оцінювання ефективності рішень у виноградарстві і виноробстві: показники ефективності; аналіз життєвого циклу; системи екологічного менеджменту і сертифікація; багатокритеріальний аналіз та інтегровані економічні індекси; органічне та біодинамічне виноградарство.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ

Микола ОГІЄНКО, Альона ОГІЄНКО, Станіслав ПОД’ЯЧЕВ, Максим ЛАГОДІЄНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Успішна реалізація стратегії цифрової трансформації економіки вимагає формування відповідного організаційно-економічного механізму, який здатний гнучко реагувати та адаптувати стратегію до зміни умов її реалізації, дотримуючись загального напряму для досягнення стратегічних цілей і завдань. Сутність організаційно-економічного механізму визначається у науковій літературі по-різному, зокрема, як системна сукупність складових елементів та зв’язків між ними, які націлені на досягнення спільної мети, або як систему зв’язків між елементами стратегії та отриманим в результаті її реалізації результатому.

Метою даної статті є розробка організаційно-економічного механізму реалізації стратегії інституційних цифрових трансформацій економіки.

Організаційно-економічний механізм реалізації стратегії інституційних цифрових трансформацій економіки є адаптивною системою взаємопов’язаних (узгоджених та взаємодіючих) елементів (процесів, важелів, ресурсів), яка забезпечує комплексне виконання завдань стратегії (стратегічних планів і програм), а також здолання ризиків і протидію викликам, для досягнення поставлених стратегічних цілей збалансованого цифрового розвитку національного господарства і підвищення його глобальних конкурентних позицій. Цифровізація економіки викликає низку проблем економічного, управлінського, соціального, психологічного характеру, які напряму пов’язані з персоналом підприємств і організацій. Завданням моніторингу є завчасне виявлення і превентивне усунення негативної дії чинників ризику кадрового забезпечення процесів реалізації стратегії інституційної цифрових трансформацій економіки.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ В УКРАЇНІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ВІДКРИТОСТІ НАУКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Оксана ЛЯШЕНКО, Олена ПАВЛОВА, Анна МОХНЮК, Микола КАРЛІН, Ірина СКОРОХОД — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито теоретико-методологічні засади наукової комунікації іноземною мовою як важливого інструмента відкритості науки в умовах глобалізації.

Метою статті є розроблення концепції наукової комунікації іноземною мовою як структурного чинника відкритої науки.

Методологічну основу дослідження становлять системний, міждисциплінарний і функціональний підходи.

Результатом дослідження є сформована п’ятикомпонентна концепція, яка охоплює мовну компетентність, академічне письмо, публікаційну стратегію, цифрову ідентичність і доступ до міжнародних ресурсів. Обґрунтовано, що ця концепція створює цілісну інфраструктуру для транснаціональної наукової взаємодії, підвищення цитованості та інтеграції у світовий науковий простір.

«WAPES» ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Марія ЗУБ, Віктор НИЖНИК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано основні етапи становлення Всесвітньої асоціації державних служб зайнятості (WAPES). Авторами охарактеризовано мету, місію і бачення WAPES. На основі пропагування певних цінностей справедливого використання робочої сили визначено основні принципи функціонування WAPES. Застосовуючи певні принципи, формуються основні функції Всесвітньої асоціації державних служб зайнятості. Досліджено та обґрунтовано доцільність щорічного проведення різноманітних заходів WAPES в регіонах світу для державних служб зайнятості та інших запрошених організацій. Окремого значення надається проблемі посилення стійкості секторів оборони та безпеки в різних державах світу, у тому числі, України, шляхом стратегічної співпраці між ДСЗ. Запропоновано основні напрями функціонування та розвитку WAPES на перспективу. Встановлено основні критерії сучасної парадигми Всесвітньої асоціації державних служб зайнятості (WAPES).

МОДЕЛІ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Василь ГОЛЯС — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні моделі цифрового маркетингу страхових послуг, напрацьовані світовою практикою, з метою виявлення ефективних підходів, які можуть бути адаптовані до умов українського страхового ринку. Проведено порівняльний аналіз п’яти провідних моделей: «7 стовпів цифрового маркетингу», модель мультиканального залучення клієнтів, модель цифрової воронки продажів на основі цінності страхових послуг, модель цифрового клієнтського досвіду та модель цифрового маркетингу страхування МакКінсі. Виявлено ключові переваги кожної моделі, а також їх потенціал у підвищенні ефективності маркетингової діяльності українських страхових компаній. На основі виокремлення сильних сторін провідних моделей цифрового маркетингу страхових послуг та врахування національних реалій запропоновано авторську модель «SMART-insure», яка поєднує простоту впровадження, багатоканальність, клієнтоорієнтованість, персоналізацію та аналітичну керованість. Модель орієнтована на практичне застосування в умовах обмежених ресурсів, низької фінансової грамотності та цифрової трансформації ринку страхування в Україні. У статті також окреслено переваги впровадження запропонованої моделі, ідентифіковано можливі ризики та напрями подальших досліджень.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Катерина ЛАРІОНОВА, Геннадій КАПІНОС — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано необхідність розробки організаційно-економічного механізму кредитного ризику. На основі глибокого дослідження та систематизації наукових джерел щодо концептуальних засад організаційно-економічного механізму було надано власне визначення поняття організаційно-економічний механізм управління кредитним ризиком та обґрунтована основна його мета та завдання. На основі комплексного аналізу специфіки функціонування банківських установ було структуровано організаційно-економічний механізм управління кредитним ризиком банку, як дворівневу систему, що об’єднує підсистему формування і функціонування, та виділені основні їх елементи. Зазначено, що організаційний та економічний механізми управління кредитним ризиком функціонують як єдина інтегрована система, де кожен елемент тісно взаємопов'язаний з іншими. Організаційний механізм забезпечує структурну основу для прийняття управлінських рішень через чітку координацію різних підрозділів банку, встановлення ієрархії повноважень та відповідальності, а також впровадження сучасних форм організації роботи. В свою чергу, економічний механізм включає фінансові інструменти, методи оцінки ризиків, систему лімітів та нормативів, які забезпечують кількісну оцінку та контроль кредитних ризиків. Розробивши структуру та дослідивши основні елементи організаційно-економічного механізму управління кредитним ризиком банку розроблено його модель. Запропонований організаційно-економічний механізм управління кредитним ризиком повинен стати невід'ємною складовою стабільного функціонування банківської установи, забезпечуючи ефективність управління ризиками, підвищення якості кредитного портфеля та фінансової безпеки банку. Цей механізм створює методологічну та операційну базу для ефективного управління кредитними ризиками, що в кінцевому підсумку сприяє досягненню стратегічних цілей банківської установи та забезпеченню її стабільного розвитку.

ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню особливостей транспортної інфраструктури як компонента системи транспортного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції. В цьому дослідженні вивчено загальний стан системи транспортного забезпечення в Україні, розглянуто особливості вартісних показників послуг із транспортного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції в різних регіонах України, особливості рівнів безпеки перевезень при застосуванні різних видів транспорту. Оскільки в наданні послуг із транспортного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції задіяні всі види транспорту, то надані характеристики можуть бути задіяні у формуванні подальшого стратегічного планування та вдосконалення транспортного забезпечення у регіонах з різним рівнем сільськогосподарської фрагментарності для якісного доступу до послуг із транспортного обслуговування. Транспортна інфраструктура знаходиться у постійному вдосконаленні, тому врахування особливостей потреб різних типів споживачів транспортних послуг має бути враховано в процесі створення стратегій модернізації транспортної галузі.

ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Дмитро ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ, Сергій ВИШНЮК — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано підходи до регулювання прямих іноземних інвестицій у країнах Європейського Союзу з боку Європейської комісії та національних урядів держав-членів ЄС за останнє десятиріччя. Виявлено, що після кризи 2008–2009 років роль ЄС у міжнародному русі капіталу знизилася. На політичному рівні наслідком цього процесу стало посилення регулювання інвестицій на наднаціональному та державному рівнях, що знайшло відображення у прийнятті законодавчих актів як Європейським Союзом, так і державами-членами інтеграційного об'єднання. Автор порівнює реакцію країн ЄС на кризи 2008–2009 та 2020–2022 років та визначає чинники, що вплинули на антикризові заходи у сфері іноземних інвестицій. Розглянуто перспективи ЄС як центру тяжіння іноземного капіталу в контексті суперництва зі США. Оцінено вплив російсько-української війни на рух міжнародного капіталу в країнах ЄС.

МЕТРИКИ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ

Владислав ЛАВРЕНЮК, Ірина КРАСНОВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу метрик цифрової зрілості іноземних банків, що діють на фінансовому ринку України, у контексті мережевої трансформації банківського сектору. На основі систематизації літератури визначено ключові показники цифрової зрілості, такі як ступінь зв’язності, індекс цифрової платіжної активності (ІЦПА), рівень автоматизації процесів і клієнтська активність у цифрових каналах. Проведено емпіричне дослідження діяльності іноземних банків в Україні з використанням мережевого аналізу та порівняльного методу. Виявлено, що іноземні банки демонструють високий рівень цифровізації, але стикаються з викликами адаптації до локального регуляторного середовища та конкуренції з національними цифровими лідерами. Запропоновано рекомендації щодо підвищення цифрової зрілості та визначено напрями подальших досліджень.

ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ СПРОМОЖНОСТІ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА УКРАЇНИ

Ільдус ІБАТУЛЛІН, Віталій КАРПЕНКО, Дмитро СТРІХОВСЬКИЙ, Віталій АНДРУШКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено інституційні засади забезпечення експортної спроможності молочного скотарства України в контексті інтеграції в глобальні аграрні ринки та приведення національних стандартів у відповідність до міжнародних вимог. Визначено, що експортна спроможність галузі значною мірою залежить не лише від обсягів виробництва та якості молока, а й від ефективного функціонування системи формальних та неформальних інституцій. Особливу увагу приділено оцінці ролі Міністерства аграрної політики та продовольства України як координуючого органу у сфері агроекспорту, а також діяльності Держпродспоживслужби, відповідальної за санітарно-ветеринарний контроль, сертифікацію та нагляд за дотриманням вимог міжнародної торгівлі. Окреслено місце галузевих асоціацій, молочних кооперативів, дорадчих служб у підвищенні готовності вітчизняних виробників до виходу на експортні ринки, зокрема ЄС, країн Близького Сходу та Азії.

Проаналізовано сучасний стан інституційного середовища в галузі молочного скотарства, виявлено основні бар’єри, що стримують його розвиток, серед яких: фрагментованість виробництва, відсутність стабільної державної політики, недосконалість системи сертифікації, недостатній розвиток лабораторної інфраструктури, обмежена інтеграція малих виробників у зовнішньоекономічні ланцюги доданої вартості. Обґрунтовано, що ключовим чинником розширення експортної присутності є запровадження дієвих механізмів державно-приватного партнерства, гармонізація нормативно-правової бази, підтримка якості сировини та її простежуваності. Визначено перспективні напрямки зміцнення інституційної спроможності галузі: розвиток цифрової системи контролю якості, посилення ветеринарної сертифікації, стимулювання кооперації, формування національного бренду молочної продукції.

Зроблено висновок, що інституційне забезпечення виступає системоутворювальним елементом у процесі формування довгострокової експортної політики в молочному скотарстві, а його модернізація є передумовою для нарощування конкурентоспроможності України на світовому ринку тваринницької продукції.

ДОСЛІДНИЦЬКА ПАРАДИГМА ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗА СКОРИНГОВОЮ МОДЕЛЛЮ

Андрій КАМІНСЬКИЙ, Анатолій ЧИНЧИК, Степан ГОЛУБКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено комплексне дослідження теоретико-методологічних засад оцінки ризику вчинення кримінального правопорушення в економічній сфері. На основі проведеного дослідження запропоновано нову парадигму для оцінки показників ризиків економічної безпеки. Парадигмальні складові узагальнюють та систематизують сутність та процедури як визначення ймовірності настання несприятливих явищ, так і їх наслідків, які можуть вплинути на ступінь ризику та прийняття управлінських рішень.

Запропонована в статті парадигма включає методологічні аспекти скорингового підходу квантифікації ризиків, його побудови та застосування. При розробці скорингового підхіду обґрунтовано виявлення експертних знань та їх використання для визначення вагових коефіцієнтів скорингу до вразливості, як поєднання якісної та кількісної моделей при оцінюванні ризику вчинення кримінального правопорушення. В межах розробки підходу до якісної оцінки щодо виявлення експертних знань було розроблено спеціальним чином структуроване анкетування з бальним оцінками, що дозволило побудувати експертні скоринги до вразливості.

Обґрунтовано застосування скорингової моделі до обчислення кількісних показників ефективності як детермінанти інституційної спроможності.

В процесі дослідження також здійснено групування показників ризику вчинення кримінальних правопорушень, виходячи з трьох концептуальних складових: загроза, вразливість та соціально-економічні наслідки заподіяні відповідною загрозою.

Спираючись на тенденції глобалізаційного розвитку та національної економічної безпеки, узагальнено сутність та значення процедури оцінювання як визначення ймовірності та наслідків явища, які можуть вплинути на ступінь ризику вчинення кримінального правопорушення та прийняття рішень щодо управління ним.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙ У ЗЕРНОВИХ КЛАСТЕРАХ США, КИТАЮ ТА УКРАЇНИ

Володимир ШАЛЕНИЙ, Ігор ГЛАДКИЙ, Денис СЕДІКОВ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено порівняльний аналіз стратегій інноваційного розвитку у зернових кластерах США, Китаю та України за період 2020–2024 років. Розглянуто структурні особливості формування кластерів, технологічну модернізацію, рівень цифровізації, механізми державної підтримки, а також адаптацію до кліматичних викликів. На основі аналізу публікацій та статистичних даних визначено сильні й слабкі сторони реалізованих інноваційних стратегій у кожній країні. У США акцент зроблено на точному землеробстві, цифровій трансформації та підтримці аграрних стартапів. Китай демонструє системну державну політику розвитку smart agriculture з високим рівнем централізації та інституційної координації. В Україні, попри фрагментарність впровадження, зафіксовано позитивні зрушення у сфері цифровізації, трансферу технологій і міжнародної технічної допомоги. Автором запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації ефективного міжнародного досвіду в умовах українського аграрного сектору. Визначено напрями інституціонального укріплення, розвитку інноваційної інфраструктури та державного стимулювання, необхідні для формування цілісної інноваційно-кластерної моделі функціонування зернової галузі.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕНЦІЙНИХ ІНВЕСТОРІВ

Олег ГРУШИЦЬКИЙ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто концептуальні підходи до формування облікової політики аграрних підприємств з урахуванням інформаційних потреб потенційних інвесторів та зовнішніх стейкхолдерів. Акцентовано, що в умовах нестабільного макроекономічного середовища, зростання ризиків та конкуренції за інвестиційні ресурси, облікова політика перестає бути суто внутрішнім регламентом ведення бухгалтерського обліку. Вона набуває нового значення — інструменту стратегічного управління, що формує імідж підприємства, забезпечує довіру до його фінансової звітності та слугує основою для прийняття інвестиційних рішень. Особлива увага приділена аграрному сектору як чутливій і нестабільній галузі, що потребує специфічного підходу до обліку через наявність біологічних активів, сезонність виробництва, значну залежність від природно-кліматичних умов та обмеженість доступу до капіталу.

Автором обґрунтовано необхідність адаптації облікової політики до концепції інвесторської приватності — підходу, за якого всі елементи облікової політики повинні бути прозорими, доступними для інтерпретації та орієнтованими на користувачів фінансової інформації. Рекомендовано включення до облікової політики положень, що забезпечують повне розкриття методів обліку сезонних витрат, біологічних активів, державних субсидій, амортизаційних підходів та податкових пільг. Обґрунтовано важливість послідовності облікових рішень у часі як індикатора стабільності управління, що посилює довіру з боку інвесторів.

З метою підвищення зрозумілості та порівнянності фінансової інформації запропоновано впровадження уніфікованої структури приміток до фінансової звітності, яка має містити логічні блоки, пов’язані з оцінкою активів, зобов’язань, доходів, ризиків та соціальних витрат. Окремий акцент зроблено на інтеграції принципів корпоративної соціальної відповідальності (CSR) та ESG (екологічного, соціального та управлінського компонентів) у процес формування облікової політики, що є ключовим чинником для соціально відповідальних інвесторів, міжнародних донорів та кредитних організацій.

У результаті дослідження сформульовано висновок, що сучасна облікова політика аграрного підприємства має розглядатися не лише як обліковий інструмент, а як комунікаційна платформа між підприємством та інвесторами, що дозволяє зменшити інформаційну асиметрію, підвищити довіру та забезпечити фінансову стійкість підприємства у довгостроковій перспективі.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Олександр БІЛЕЦЬКИЙ — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено вивченню теоретичних та практичних аспектів управління інноваційною діяльністю підприємств в умовах цифрової трансформації. Стаття має на меті обґрунтувати теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю підприємств в умовах цифрової трансформації, та виявити чинники, що впливають на ефективність інноваційного процесу.

Досліджено історичний розвиток теорії інноваційного менеджменту, починаючи з класичних лінійних моделей та до сучасних цифрових моделей, що відповідають викликам четвертої промислової революції. Обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових технологій: штучний інтелект, інтернет речей, хмарні обчислення та великі дані, у всі етапи інноваційного циклу, що забезпечує підвищення гнучкості, швидкості та масштабованості інноваційної діяльності. Порівняльно моделі управління інноваціями: «technology-push», «market-pull», інтерактивної, відкриту та цифрову моделі, з урахуванням їх особливостей, переваг і обмежень. Виявлено, що цифрова модель, яка активно використовує цифрові платформи та екосистеми, найбільш ефективна в умовах швидких змін і високої технологічної динаміки. Дослідження дозволило виявити аспекти цифрової трансформації управління інноваційною діяльністю: інтеграцію цифрових інструментів (ERP, CRM, AI, big data), мережевий характер інноваційної взаємодії, трансформацію корпоративної культури та формування нових управлінських компетенцій. Встановлено, що успішна цифрова трансформація вимагає високого рівня цифрової зрілості підприємств та інвестицій у цифрову інфраструктуру.

В статті також наведено чинники стримування інноваційної діяльності в цифрову епоху на прикладі України. Їх аналіз вказав на комплексність проблем, що перешкоджають ефективному впровадженню інновацій в Україні. Недостатнє фінансування НДДКР обмежує можливості для розробки нових продуктів і технологій, що безпосередньо впливає на конкурентоспроможність підприємств. Використання застарілих технологій знижує якість продукції і збільшує операційні витрати, погіршуючи позиції підприємств на ринку. Низька якість цифрової інфраструктури створює суттєві перепони для цифрової трансформації, що стримує розвиток сучасних управлінських і виробничих практик. Відсутність чіткої інноваційної політики на рівні компаній призводить до відсутності системного підходу і демотивує персонал до інноваційної діяльності.

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ВПЛИВ ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ

Юлія ТАТАРИНЦЕВА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

Метою цього дослідження є з’ясування специфіки психоемоційного впливу цифрового контенту на поведінку споживачів та визначення ключових елементів, які сприяють формуванню емоційно релевантного досвіду взаємодії. У центрі уваги перебувають такі поведінкові параметри, як включення, довіра та купівельна активність, що дозволяють оцінити глибину та якість впливу емоційного контенту у цифровому середовищі. В умовах інформаційної насиченості й змін ціннісних орієнтацій споживачів, питання емоційного зв’язку між брендом і аудиторією набуває особливої актуальності.

У межах роботи розв’язано низку наукових і прикладних завдань: здійснено аналіз сучасних теоретичних підходів до вивчення емоцій у цифровому середовищі; систематизовано типологію контенту, що має емоційний вплив; досліджено зв’язок між емоційною наповненістю повідомлень і поведінковими реакціями споживачів. На основі отриманих висновків окреслено практичні шляхи використання психоемоційного впливу для розробки ефективних маркетингових стратегій. Особливу увагу приділено системності підходу: визначено етапи інтеграції емоційної взаємодії в маркетингову комунікацію, з акцентом на змістовну релевантність, етичність та адаптивність до змін у зовнішньому середовищі.

Результати дослідження можуть бути застосовані для розробки гнучких стратегій цифрового маркетингу, орієнтованих на формування довготривалого емоційного зв’язку з цільовою аудиторією. Вони також становлять підґрунтя для подальших досліджень у сфері поведінкової економіки, емоційного дизайну контенту та трансформації споживчих практик в умовах цифровізації.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІФРАСТРУКТУРИ РОЗВИНЕНИХ АЗІЙСЬКИХ КРАЇН

Ольга ШКУРЕНКО, Валерія ЗІРКА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У статті доведено ключову роль транспортної інфраструктури та зазначено, що вона є фундаментом для впровадження інновацій, розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробничих потужностей. Рівень розвитку транспортної інфраструктури відображає готовність країни до входження в новий шостий технологічний уклад з акцентом на біо-, нано-, ІТ- та когнітивні технології. Проаналізовано ключові напрями розвитку транспортної інфраструктури Сінгапуру з огляду на те, що ця країна у 2023 році отримала найвищу оцінку ефективності логістики. Зазначено, що лідерство пояснюється високою якістю логістичної інфраструктури, включаючи транспорт, митне оформлення та цифрову підтримку; ефективним управлінням ланцюгами постачання, що забезпечує швидке та надійне переміщення товарів; стратегічне розташування, яке дозволяє Сінгапуру бути ключовим логістичним хабом у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Розвинена транспортна мережа надає можливість формувати економічні коридори навколо інфраструктурних об’єктів. Проаналізовано динаміку індексу ефективності логістики Сінгапуру у розрізі складових за 2016, 2018, 2023 рр. Окреслено особливості транспорту Сінгапуру з позицій найефективнішої, технологічно розвиненої та екологічно орієнтованої транспортної системи у світі. Проаналізовано порт Сінгапуру як об’єкт транспортної інфраструктури, що є одним із найбільших транзитних вузлів у світі, та забезпечує логістичну гнучкість, відкритість до світових ринків. Зазначено, що порт Сінгапуру зберігає статус глобального логістичного хабу, впроваджує концепцію декарбанізації та сталого розвитку. Виокремлено структурні, технічні та інституційні чинники, що сприяли формуванню високоефективної транспортної системи, а також інтеграції інфраструктури в глобальні логістичні ланцюги.

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ

Віра ШПИЛЬОВА, Вікторія БІЛИК, Микола РОМАНЕНКО — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У сучасних умовах глобалізації та цифровізації корпоративна культура набуває стратегічного значення як ключовий фактор адаптивності, інноваційності та конкурентоспроможності підприємства. Вона зміцнює командну роботу, лояльність персоналу, комунікації та сприяє досягненню стратегічних цілей. Водночас багато компаній не мають дієвих механізмів формування корпоративної культури як стратегічного ресурсу, що зумовлює потребу в оновленні підходів до її інтеграції в систему стратегічного управління.

Сучасні дослідження вказують на важливість аналізу корпоративної культури з погляду її впливу на конкурентне середовище. Її системне осмислення у світлі інституційної теорії дозволяє розглядати культуру як фактор підвищення конкурентоспроможності. Вона формує внутрішнє середовище підприємства через спільні цінності, норми, традиції, які визначають поведінку працівників та взаємодію з контрагентами.

Інформаційні технології трансформують бізнес-середовище, роблячи знання, репутацію, імідж і взаємодію ключовими ресурсами. Корпоративна культура відіграє важливу роль у цьому, сприяючи відкритому обміну інформацією, довірі, зниженню невизначеності та мінімізації транзакційних витрат.

Формування позитивної ділової репутації потребує внутрішніх стандартів, етичних норм і брендингу. Соціальні мережі, соціальна відповідальність та партнерство з державою сприяють зміцненню соціального капіталу підприємства.

Отже, ефективна корпоративна культура — це результат стратегічного бачення, активного лідерства та системної роботи з персоналом, що поєднує традиційні та цифрові управлінські інструменти для забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентних переваг підприємства.

НЛП-КОМУНІКАЦІЯ В ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОЇ КОМПАНІЇ

Анастасія МИХАЛКО, Руслан КУБАНОВ, Дмитро МАКАТЬОРА — Thu, 15 May 2025 00:00:00 +0300

У наукової праці досліджено особливості застосування НЛП-комунікації в професійній діяльності менеджера архітектурно-будівельної компанії. Обґрунтовано актуальність використання технік рапорту для ефективної взаємодії з різними професійними групами в умовах трансформації будівельної галузі. Проаналізовано теоретичні засади НЛП-підходів та їх практичне застосування в управлінській діяльності. Розглянуто основні елементи рапорту: невербальне віддзеркалювання, вербальне віддзеркалювання, емоційну синхронізацію та підлаштування до цінностей співрозмовника. Детально описано техніки встановлення рапорту, включаючи кросовер-віддзеркалювання та калібрування. Проведено аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених щодо застосування НЛП-технік у професійній комунікації та управлінській діяльності. Представлено практичні приклади застосування НЛП-технік у різних комунікативних ситуаціях архітектурно-будівельної компанії: при спілкуванні з замовниками, архітекторами, будівельниками, постачальниками, інвесторами та проектною командою. Запропоновано систему практичних рекомендацій щодо впровадження НЛП-комунікації в управлінську практику, що включає діагностику комунікативного середовища, формування комунікативних протоколів, розвиток командної взаємодії та управління конфліктами. Розроблено систему оцінки ефективності впровадження НЛП-підходів, яка базується на кількісних та якісних показниках, включаючи швидкість прийняття управлінських рішень, відсоток вчасно виконаних завдань, рівень задоволеності співробітників та якість міжвідомчої взаємодії. Особливу увагу приділено дослідженню впливу НЛП-технік на підвищення ефективності проектного управління та оптимізацію бізнес-процесів в архітектурно-будівельній компанії. Проаналізовано специфіку застосування різних комунікативних стратегій залежно від професійного профілю співрозмовника та контексту взаємодії. Визначено ключові фактори успіху при впровадженні НЛП-підходів у корпоративну культуру організації. Розглянуто особливості адаптації комунікативних підходів до специфіки різних відділів: від проектного бюро до виробничих підрозділів, від фінансового сектору до клієнтського сервісу. Досліджено вплив цифрової трансформації на комунікативні процеси та запропоновано шляхи інтеграції НЛП-технік у сучасні комунікаційні платформи. Результати дослідження демонструють, що використання технік рапорту дозволяє значно покращити якість комунікації, знизити конфліктність, підвищити мотивацію команди та оптимізувати процеси реалізації будівельних проектів. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці системи рекомендацій для впровадження НЛП-технік у щоденну практику управління архітектурно-будівельною компанією, що створює основу для підвищення загальної ефективності управління та зміцнення конкурентних позицій організації на ринку. Запропоновано механізми моніторингу та оцінки ефективності комунікативних процесів через систему KPI та регулярні опитування, а також розроблено підходи до формування системи кризового менеджменту та стратегічної комунікації.

Дослідження має теоретичне та практичне значення для розвитку управлінської науки та практики в будівельній галузі, пропонуючи інноваційні підходи до організації комунікативних процесів та підвищення ефективності управління будівельними проектами.