ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ПЕРСОНАЛОМ ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ: МЕТОДИКА АНАЛІЗУВАННЯ

Анотація

У статті посилено актуальність проблематики ефективного управління персоналом підприємств, зокрема в частині недопущення надмірного рівня соціальної напруженості через формування раціональної забезпеченості підприємства персоналом. Метою дослідження визначено удосконалення методики аналізування забезпеченості підприємства персоналом в контексті її впливу на рівень соціальної напруженості праці. Показано яким чином формування штату висококваліфікованих фахівців, здатних генерувати і розвивати знання та навички, ініціювати, ефективно управляти та впроваджувати у бізнес-процеси інновації, результати науково-дослідної діяльності, забезпечує послаблення соціальної напруженості праці, натомість є запорукою стабільності, довгострокової фінансово-економічної ефективності, наявності передумов розвитку, захищеності підприємств від внутрішніх і зовнішніх ризиків та загроз. Саме такий підхід у сфері управління персоналом визначено як перспективний у контексті стабілізації та мінімізації рівня соціальної напруженості на підприємстві. Проведено аналіз методичних підходів до оцінювання стану соціального і інтелектуального капіталу за результатами досліджень наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Виокремлено методичні підходи до аналізування забезпеченості підприємств персоналом. З огляду на недостатність розробки методичного забезпечення оцінювання стану і рівня інтелектуально-кадрового забезпечення підприємств, а також виявлені недоліки інтегрального підходу до оцінювання доведено прикладний характер застосування такої послідовності: (1) аналіз показників ефективності використання персоналу, робочого часу та витрат на оплату праці; (2) оцінювання кількісних показників забезпечення підприємства інтелектуальними ресурсами та кадрами; (3) оцінювання передумов розвитку інтелектуального та кадрового потенціалу організації.