ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ ГРУЗІЇ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ЄС
DOI:
https://doi.org/10.31891/mdes/2022-6-29Ключові слова:
податкова система, гармонізація, найкраща практика, податкове регулювання, Європейський СоюзАнотація
Податки є основним джерелом формування державного бюджету Грузії. 90% усієї суми, накопиченої у бюджеті країни, припадає на податки. Податок на додану вартість (ПДВ) становить приблизно 45% податкової структури: до 30% доходу, до 10% прибутку, інше посідає акцизний, імпортний і митний збори. Беручи до уваги роль та значення податків у динамічному та стабільному розвитку країни, у статті представлені думки авторів щодо реформ податкової системи Грузії та основних напрямів удосконалення податкового адміністрування. На основі емпіричних даних вивчено, аналізовано та оцінено сутність змін, внесених до податкового законодавства Грузії; аргументовано можливість мобілізації коштів у бюджеті країни за рахунок максимальної гармонізації податкової системи Грузії з найкращими практиками Євросоюзу. Автори розвивають думку про те, що податкова система Грузії та її регулювання поступово наближається до європейської моделі, хоча окремі норми податкового адміністрування все ще потребують доопрацювання та потрібна повна гармонізація з податковою системою ЄС.
Посилання
Round-up of reactions to signing of Partnership Agreements. 2014. https://www.euronews.com/2014/06/27/round-up-of-reactions-to-signing-of-partnership-agreements
Ministry of Finance of Georgia. https://www.matsne.gov.ge/ka/document/view/4734727?publication=2
Paola Conconi, Carlo Perroni, Raymond Riezman (2008). Is partial tax harmonization desirable? Journal of Public Economics, Volume 92, Issues 1–2, p. 254–267.
Steffen Osterloh, Friedrich Heinemann (2013). The political economy of corporate tax harmonization — Why do European politicians (dis)like minimum tax rates? European Journal of Political Economy, Volume 29, p. 18–37.
Kristian Behrens, Jonathan H. Hamilton, Gianmarco I.P. Ottaviano, Jacques-François Thisse (2007). Commodity tax harmonization and the location of industry. Journal of International Economics, Volume 72, Issue 2, p. 271–291.
Christos Kotsogiannis, Miguel-Angel Lopez-Garcia, Gareth D. Myles (2005). The origin principle, tax harmonization and public goods. Economics Letters, Volume 87, Issue 2, p. 211–219.
Vander Lucas (2001). Tax harmonisation and the origin principle. Economics Letters, Volume 71, Issue 1, p. 111–115.
Krasnov A., Okanova A., Yeraliyeva Y., Kozhakhmetova M., Karshalova A., Aitkazina M. (2020). Development of the financial policy of the Eurasian economic union countries: tax harmonization. Entrepreneurship and Sustainability, Issues 8(1): 138–149.
Assaf Razin, Efraim Sadka (1991). International tax competition and gains from tax harmonization. Economics Letters, Volume 37, Issue 1, p. 69–76.
Gebhard Kirchgässner, Werner W. Pommerehne (1996). Tax harmonization and tax competition in the European Union: Lessons from Switzerland. Journal of Public Economics, Volume 60, Issue 3, p. 351–371.
John R. McGowan, B. Anthony Billings (1997). An analysis of the European community VAT: Implications for U.S. tax policy. Journal of International Accounting, Auditing and Taxation, Volume 6, Issue 2, p. 131–148.
Michael Keen, Sajal Lahiri, Pascalis Raimondos-Møller (2002). Tax principles and tax harmonization under imperfect competition: A cautionary example. European Economic Review, Volume 46, Issue 8, p. 1559–1568.
Yoshiaki Ohsawa (2003). A spatial tax harmonization model. European Economic Review, Volume 47, Issue 3, p. 443–459.
Amita Majumder, Ranjan Ray, Sattwik Santra (2021). Should commodity tax rates be uniform across regions in a heterogeneous country? Journal of Policy Modeling, Volume 43, Issue 6, p. 1310–1331.
