ДЕРЖАВНІ ОСВІТНІ ГРАНТИ ТА БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ ЗВО: МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті досліджено державні освітні гранти як механізм адресного співфінансування контрактного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) України та їхній зв’язок із бізнес-процесами ЗВО. Актуальність теми посилюється ухваленням у 2026 р. закону, що закріплює гранти як постійний інструмент фінансування за принципом «гроші ходять за студентом». Метою статті є оцінювання адміністративно-фінансових результатів першого року реалізації грантів, порівняння їхніх нормативних параметрів у 2024–2026 рр. та розвиток методичного підходу до моделювання цінової доступності навчання і можливої реакції бізнес-процесів ЗВО. Застосовано інституційний і порівняльний аналіз, описову статистику за офіційними даними МОН, стандартизовані сценарні розрахунки та специфікацію панельної економетричної моделі. Запропоновано чотирирівневий підхід, що розмежовує адміністративну реалізацію механізму, інтенсивність цінового стимулу, а також динаміку попиту та бізнес-процесів ЗВО. Інтенсивність стимулу оцінено через коефіцієнт грантового покриття і залишкову ціну навчання. Для програм із повним покриттям виявлено ціновий простір, у межах якого підвищення ціни не збільшує витрат здобувача. У 2024/25 навчальному році коефіцієнт підтвердження грантів становив 92,9 %, а зменшення другого платежу узгоджується з припиненням підтримки 2,2 % отримувачів. Для оцінювання причинного впливу гранту на вибір вступника запропоновано панельну модель із фіксованими ефектами та регресійний розривний дизайн на порогах 150 і 170 балів НМТ. Запропонований підхід є підґрунтям для подальшої оцінки причинних ефектів грантової політики, а його результати можуть використовуватися ЗВО й органами управління для моніторингу грантового покриття та стратегічного планування набору.