БАР’ЄРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: СИСТЕМНИЙ КОНТУР ЦИФРОВОЇ ІНЕРЦІЇ

Анотація

У статті розкрито зміст і динаміку цифрової трансформації підприємств України у 2019–2024 роках у контексті кризово-адаптаційних та відновлювальних процесів. На основі узагальнення даних Forbes Ukraine, KPMG, Finbalance, Deps.ua, OECD та інших джерел проаналізовано рівень цифрової зрілості українського бізнесу, галузеві й масштабні диспропорції цифровізації, а також роль ІТ-сектору в структурі експорту послуг і формуванні ВВП. Показано, що цифровізація має виразно асиметричний характер: сфера послуг та великі компанії демонструють відносно високий рівень цифрової інтеграції, тоді як промислові підприємства та МСП залишаються на етапі фрагментарного впровадження базових ІТ-рішень. Поглиблено характеристику переходу від стадії «цифрової присутності» (корпоративні вебсайти, соцмережі, електронна комерція) до стадії операційної інтеграції (ERP/CRM, BPM, хмарні сервіси, електронний документообіг) та окреслено обмежені масштаби використання технологій Big Data, AI та IoT. Обґрунтовано, що пандемія COVID-19 виступила каталізатором масової цифровізації, а воєнна агресія перетворила цифрові рішення на ключовий інструмент стійкості й безперервності діяльності підприємств. Запропоновано трактувати бар’єри цифрової трансформації як динамічний системний контур, у якому фінансові, кадрові, інфраструктурні та інституційно-регуляторні обмеження взаємопідсилюють одне одного, формуючи ефект цифрової інерції. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні уявлень про цифрову стратифікацію бізнесу та її вплив на відтворення економічної нерівності між секторами й групами підприємств. Практичне значення отриманих результатів пов’язане з можливістю використання запропонованих узагальнень для формування державної політики стимулювання цифровізації промисловості та МСП, розроблення корпоративних стратегій цифрової трансформації й пріоритезації інвестицій у ІТ-рішення, спрямовані на інтелектуалізацію бізнес-процесів і підвищення стійкості національної економіки.