УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ КОЛЕКТИВУ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність та стратегічне значення управління соціальним розвитком колективу як ключової складової сучасної системи управління кадровим потенціалом підприємства. Досліджено трансформацію управлінської парадигми від традиційного адміністрування ресурсів до людиноцентричного підходу, що розглядає персонал як головний неімітований актив організації. Автором систематизовано основні напрямки соціального розвитку за трьома стратегічними векторами: «захист і благополуччя», «розвиток і ефективність» та «культура і стійкість». Особливу увагу приділено механізмам впливу соціальних чинників, таких як психологічна підтримка, ментальне здоров’я, система зворотного зв’язку та баланс між роботою та особистим життям, на якісні характеристики кадрового потенціалу в умовах воєнного стану та економічної нестабільності в Україні. Доведено, що соціальний розвиток виконує роль «інвестиційного фільтра», який дозволяє капіталізувати можливості працівників, підвищувати їхню лояльність та запобігати професійному вигоранню. Визначено, що інтеграція соціальних інструментів у загальну стратегію підприємства забезпечує не лише покращення соціально-психологічного клімату, а й гарантує довгострокову операційну стійкість та життєздатність бізнесу через формування унікальних конкурентних переваг, заснованих на високому рівні людського капіталу. Теоретичні висновки підкріплені аналізом ресурсного та компетентнісного підходів, що дозволяє вдосконалити методологію управління персоналом у динамічному бізнес-середовищі.