ФОРМУВАННЯ HR-СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування HR-стратегії розвитку персоналу як ключового чинника підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах нестабільного та динамічного зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що в сучасних умовах цифровізації, глобалізації та трансформації ринку праці людський капітал набуває визначального значення у формуванні стійких конкурентних переваг. Наголошено, що ефективна HR-стратегія забезпечує узгодження цілей розвитку персоналу з корпоративною та бізнес-стратегіями підприємства, сприяє зростанню продуктивності праці, інноваційної активності та адаптивності організації.

Проаналізовано сучасні наукові підходи до формування HR-стратегії, які розглядають її як комплексну систему управлінських рішень, що охоплює планування кадрового потенціалу, розвиток і навчання персоналу, мотивацію, оцінювання результативності, формування корпоративної культури та HR-бренду. Визначено основні етапи формування HR-стратегії розвитку персоналу, зокрема аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, постановку стратегічних HR-цілей, планування кадрових ресурсів, реалізацію програм розвитку та оцінювання ефективності HR-заходів.

Особливу увагу приділено ролі HR-аналітики та системи ключових показників ефективності (KPI) у процесі оцінювання результативності HR-стратегії та визначення її впливу на фінансові результати, продуктивність праці й конкурентоспроможність підприємства. Обґрунтовано доцільність використання цифрових HR-технологій, аналітики великих даних, персоналізованих програм розвитку, наставництва та гейміфікації як інструментів підвищення залученості та лояльності персоналу.

Зроблено висновок, що формування HR-стратегії розвитку персоналу є безперервним, багаторівневим процесом, який забезпечує інтеграцію людського капіталу в систему стратегічного управління підприємством і сприяє формуванню довгострокових конкурентних переваг.