ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ТВАРИННИЦТВІ

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних підходів до формування доданої вартості у сфері аграрного виробництва з урахуванням сучасних економічних реалій. Розкрито еволюцію поняття доданої вартості на основі класичних економічних теорій, а також концепції економічної доданої вартості (EVA), яка дозволяє враховувати не лише прибуток, а й витрати на капітал, інтелектуальні ресурси та інновації. Визначено ключові методичні підходи до структуризації ланцюга створення вартості, зокрема на основі моделі М. Портера, де виокремлюються первинні й допоміжні бізнес-процеси. Зазначено, що в умовах глобалізації особливого значення набуває участь підприємств у міжнародних ланцюгах доданої вартості, що потребує стратегічного менеджменту і технологічного переоснащення. У статті розглянуто концепція формування теорії доданої вартості, життєвий цикл продукту як ланцюга нарощення вартості та основні елементи глобального ланцюга доданої вартості, що відображають загальнотеоретичну рамку дослідження. Особливу увагу приділено галузевій специфіці тваринництва як складової агропродовольчого комплексу. Визначено, що додана вартість у цій сфері формується на основі багатоступеневого виробничо-збутового циклу, що включає: виробництво кормів, утримання та вирощування тварин, первинну і вторинну переробку, пакування, зберігання, транспортування, маркетинг і реалізацію. Обґрунтовано, що найбільша частка приросту вартості припадає на етапи переробки та дистрибуції, що обумовлює необхідність перегляду ролі посередників та запровадження єдиних підходів до розрахунку витрат і доходів. Узагальнено, що для підвищення ефективності ланцюгів вартості у тваринництві доцільним є впровадження цифрових технологій, зміцнення коопераційних зв’язків, розвиток інфраструктури та вдосконалення управлінських рішень.