РОЗВИТОК КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/mdes/2025-15-29Ключові слова:
HRM (управління людськими ресурсами), еволюція HRM, стратегічне управління персоналом, кадровий потенціал, організаційний розвиток, людський капіталАнотація
Стаття досліджує еволюцію управління людськими ресурсами (HRM) та його трансформацію від суто адміністративної функції до стратегічного активу компанії. Аналізуючи класичні праці Майкла Армстронга та Гарі Десслера, в статті розглянуті основні концепції HRM, а також зміни в об’єкті, сфері відповідальності та стратегічному фокусі HR. У дослідженні представлено модель чотирьох хвиль HRM, запропоновану Дейвом Ульріхом, що демонструє перехід HR від традиційного кадрового адміністрування до ролі бізнес-партнера. Окрему увагу приділено внеску провідних теоретиків – Дейва Ульріха та Джона В. Будро, які розширили концептуальні межі HRM, інтегруючи його з бізнес-стратегією та підкреслюючи важливість аналітики у прийнятті рішень щодо людського капіталу. Стаття також розглядає сучасні тенденції у HRM, зокрема зміщення фокусу з управління персоналом на створення умов для розвитку потенціалу співробітників. Ключовим аспектом сучасного HR є створення екосистеми, в якій працівники можуть розкривати свої сильні сторони, впроваджувати інновації та сприяти конкурентоспроможності компанії. У підсумку наголошено, що сучасний HR виходить за межі внутрішньої функції управління персоналом і стає рушієм бізнес-трансформацій. Його роль полягає не лише в управлінні кадрами, а й у формуванні людяної, стійкої та адаптивної організації, здатної ефективно реагувати на виклики майбутнього.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталя МОСКАЛЕНКО, Павло РАДЧУК

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.