ВПЛИВ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ НА УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ ТА РЕСУРСАМИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

Анотація

У статті розглядається вплив самоменеджменту на управління часом та ресурсами в організаціях, особливо в умовах військових конфліктів. На основі аналізу сучасної наукової літератури, стаття підкреслює, що самоменеджмент виходить за межі простого управління робочим часом і охоплює аспекти оптимізації ресурсів в організаціях. Вона зосереджується на функціях самоменеджменту, таких як планування, пріоритезація завдань, тайм-менеджмент, а також на управлінні ресурсами та комунікацією. Окрему увагу приділено проблемі розв'язання суперечності між зростанням виробничих завдань і обмеженими часовими ресурсами, де ефективний тайм-менеджмент є ключовим елементом загальної концепції ресурсного менеджменту. У контексті сучасних технологій самоменеджменту також розглядається питання їх оптимального використання і адаптації до специфічних потреб організації. В умовах війни, коли бізнес зіштовхується з численними перешкодами, стаття вказує на критичну важливість самоменеджменту для забезпечення адаптивності та стійкості організацій, що дозволяє їм підтримувати продуктивність і досягати стратегічних цілей. Таким чином, стаття демонструє, що інтеграція самоменеджменту в управлінські практики організацій є важливою для підвищення загальної ефективності та конкурентоспроможності, а також для системного підходу до управління часом і ресурсами в умовах постійних змін і викликів.