ФОРМУВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

Основною метою безпекоорієнтованого управління на підприємстві є забезпечення стійкості, захищеності та безпеки в усіх аспектах його діяльності. У статті виділено складові безпекоорієнтованого управління, зокрема: превентивні заходи, реагування на кризові ситуації, формування культури безпеки, управління загрозами та ризиками, постійне вдосконалення. Конкретні пріоритети безпекоорієнтованого управління на підприємстві визначають основні напрями та завдання, які забезпечують безпеку у різних аспектах його діяльності. Безпекоорієнтоване управління є переважно превентивно-індикативним, оскільки спрямовано на запобігання загрозам і ризикам, а також на оперативне виявлення і реагування на потенційні проблеми. Цей підхід дозволяє підприємствам бути більш стійкими та адаптивними до змін у зовнішньому середовищі. Етапи безпекоорієнтованого управління на підприємстві включають превентивний аспект до якого належать: аналіз середовища, розробка політик і процедур безпеки, навчання персоналу, впровадження систем безпеки, та індикативний аспект до якого належать: встановлення контролю, моніторинг та аналіз ефективності заходів безпеки, постійне вдосконалення, зворотній зв’язок та впровадження змін. Механізм безпекоорієнтованого управління є важливим інструментом забезпечення стабільного функціонування та розвитку підприємств в умовах сучасних викликів і загроз. Він спрямований на мінімізацію ризиків і забезпечення безпеки підприємства шлдяхом реалізації превентивних та індикативних заходів. У статті представлено складові безпекоорієнтованого управління підприємством, зокрема виділено складові безпекооорієнтованого управління (фізична, фінансова, правова, технологічно-інноваційна, інформаційна, екологічна, соціальна, репутаційна), суб’єкти (вищий керівний склад (топ-менеджмент), служба безпеки підприємства, відділи та служби, що забезпечують безпеку складових безпеко орієнтованого управління), фактори впливу, що поділені на внутрішні (організаційні, виробничі, інформаційні, фінансовий стан, кадрова політика. маркетингова політика,  технологічно-інноваційна діяльність тощо) та зовнішні (політичний та економічний стан в країні, ринкові фактори,  екологічні, інновації та технологічні зміни тощо), принципи (системний підхід, превентивність, індикативність, адаптивність, безперервність, комплексність, відповідальність, інноваційність, взаємодія, економічна доцільність), методи (нормативно-правові, фінансово-економічні, організаційні, інформаційні), засоби (нормативи, стандарти, облікова політика, політики та процедури  безпеки, тип управління) та інструменти (інформаційні системи безпеки, системи моніторингу подій / інцидентів, аудит безпеки, навчання працівників, структура управління, відповідальність працівників).