КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ ПОСИЛЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ВПЛИВУ

Анотація

Метою дослідження комунікативної політики держави в контексті посилення суспільного впливу є: аналіз ефективності комунікативних стратегій та заходів, які використовуються державою для взаємодії з громадськістю та формування позитивного суспільного впливу; вивчення впливу на громадськість дозволяє оцінити, як діє державна комунікація на громадськість, її усвідомлення та сприйняття; виявлення недостатньо прозорих або недостовірних практик комунікативної політики, що може допомогти виявити випадки дезінформації, недостовірної комунікації та сприяє вдосконаленню комунікативної політики, підвищенню довіри громадськості до дій держави; формування рекомендацій щодо використання нових технологій та інструментів комунікації, поліпшення прозорості, забезпечення доступу до інформації та підвищення активності у взаємодії з громадськістю та підвищення свого впливу на суспільство. В дослідженні проведено аналіз основних аспектів, які пояснюють, як комунікативна політика держави формує громадську думку та впливає на спосіб сприйняття, розуміння і оцінку громадськістю інформації про дії держави, її політику та рішення: застосування інформаційної влади означає, що держава контролює потік інформації, впливає на сприйняття та думку громадськості та інших впливових суб'єктів про усвідомлення суспільних процесів, надаючи певну перспективу та контекст; держава використовує різні комунікаційні стратегії, як емоційна апеляція, створення позитивного або негативного образу для усвідомлення подій, ідеології, цінностей та переконань громадськості; активне використання державою засобів масової інформації та соціальних мереж, встановлення взаємовідносин з журналістами, публікація прес-релізів на веб-сайтах, як інструменти комунікації з громадськістю; держава намагається створювати образ демократичної країни, інноваційного суспільства, які відповідають її політичним, економічним і соціальним цілям та підвищують довіру та підтримку громадськості; держава впроваджує партисипативне управління, залучаючи громадськість до діалогу та консультацій з питань суспільного впливу, демонструє відкритість та розуміння потреб та інтересів громадськості для досягнення спільних цілей та розвитку суспільства.