ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СИСТЕМІ ЕКОЛОГО-ОРІЄНТОВАНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/mdes/2023-7-17Ключові слова:
економічне зростання, сталий розвиток, еколого-орієнтований поступ, інвестиційне забезпечення, інвестиційна інфраструктураАнотація
У статті актуалізовано проблематику сталого, зокрема еколого-орієнтованого, розвитку, стратегування розвитку соціально-економічної системи на засадах екологічної та соціальної рівноваги. Метою дослідження стало обґрунтування методико-прикладних засад формування інвестиційної інфраструктури забезпечення еколого-орієнтованого економічного зростання. За результатами аналізування екологічного середовища в Україні визначено три вектори політики еколого-орієнтованого економічного зростання: (1) усунення критичних проблем, (2) вирівнювання диспропорцій, (3) реалізація переваги. За кожним з вказаних напрямів визначено орієнтири та завдання державної політики. Встановлено, що на сьогодні в Україні намітилися негативні тенденції щодо уповільнення темпів зростання обсягів інвестицій, недостатнього ефективного і раціонального їх використання формування незадовільної структури інвестування за видами економічної діяльності та джерелами фінансування. Визначено стратегічні пріоритети та завдання державної політики покращення інвестиційного середовища в Україні та скерування його на підтримку еколого-орієнтованих інвестиційних проектів.
Посилання
Aguiar, M., M. Bils (2015). Has Consumption Inequality Mirrored Income Inequality? American Economic Review, 105, 2725-2756.
Berenger, V., Verdier-Chouchane, A. (2007) Multidimensional Measures of Well-Being: Standard of Living and Quality of Life Across Countries. World Development, 7(35), 1259–1276.
Bergstrand, K., Mayer, B., Brumback, B., Zhang, Y. (2015). Assessing the Relationship Between Social Vulnerability and Community Resilience to Hazards. Social Indicators Research, 122(2), 391-409.
Diamond, R. (2016) The Determinants and Welfare Implications of US Workers’ Diverging Location Choices by Skill: 1980-2000, American Economic Review, 106, 479–524.
Diener, E. O. (2003). Personality, Culture, and Subjective Well-being: Emotional and Cognitive Evaluations of Life. Anual Review of Psychology, 54, 403-425.
Keys, B. J., N. Mahoney, H. Yang (2020) What Determines Consumer Financial Distress? Place and Person-Based Factors, NBER Working Paper No. 26808.
McLaughlin, S., Cooper, J.A. (2010) A multi-scale coastal vulnerability index: a tool for coastal managers? Environmental Hazard, 9(3), 233-248.
Rothbaum, J. L. (2015) Comparing Income Aggregates: How do the CPS and ACS Match the National Income and Product Accounts, 2007-2012, US Census Bureau, SEHSD Working Paper, 1.
Lupak, R., Mizyuk, B., Zaychenko, V., Kunytska-Iliash, M., Vasyltsiv, T. (2022). Migration processes and socio-economic development: interactions and regulatory policy. Agricultural and Resource Economics. Vol. 8. no. 1. рp. 70-88.
Mulska, O., Levytska, O., Zaychenko, V., Vasyltsiv, T., Ilyash, O. (2021). Pull environment of migration in the EU countries: Migration vector from Ukraine. Problems and Perspectives in Management. no. 19 (4). pp. 283-300.
Webb, E., Blane, D., McMunn, A., & Netuveli, G. (2011). Proximal predictors of change in quality of life at older ages. Journal of Epidemiology and Community Health, 65(6), 542-547. DOI: 10.1136/jech.2009.101758
Ztern D. (2016). Influential publications in ecological economics revisited. Ecological Economics. no. 123. Pp. 68-76.
