ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ ДЕРИВАТИВНИМИ КОНТРАКТАМИ

Анотація

У статті досліджено інституційні механізми функціонування біржової торгівлі деривативними контрактами як стратегічного складника сучасної фінансової інфраструктури, що визначає рівень прозорості, ліквідності та інтегрованості національного ринку капіталу у світову фінансову систему. З’ясовано, що ефективне функціонування ринку деривативів ґрунтується на взаємодії формальних і неформальних інституцій, які забезпечують баланс між ринковою конкуренцією та державним регулюванням. Розкрито зміст і структуру інституційного середовища ринку деривативів, визначено його ключові елементи - нормативно-правову базу, інфраструктурні інституції, професійні об’єднання учасників ринку та систему нагляду. Особливу увагу приділено ролі центрального контрагента (CCP) як базового механізму клірингу, що гарантує виконання контрактів, знижує контрагентські ризики та забезпечує централізоване управління ліквідністю.

Узагальнено міжнародний досвід організації біржової торгівлі деривативами в провідних юрисдикціях - США, Європейському Союзі та Великій Британії, де центральні контрагенти функціонують відповідно до вимог директив EMIR і MiFID II. Показано, що європейська модель відзначається високим рівнем стандартизації, прозорості й уніфікації звітності, що створює сприятливі умови для контролю ризиків і підвищення довіри інвесторів. Проаналізовано механізми ризик-менеджменту, зокрема маржування, дефолтний фонд і процедури «водоспаду дефолтів», які слугують запорукою фінансової стійкості клірингових систем.

В українських реаліях встановлено наявність низки інституційних обмежень - фрагментарність нормативного регулювання, відсутність центрального контрагента, слабку інтеграцію між торговими, розрахунковими та депозитарними установами. Обґрунтовано необхідність удосконалення законодавства відповідно до європейських стандартів EMIR і MiFID II, створення національного центрального контрагента, підвищення ролі регуляторів у нагляді за кліринговими процесами та впровадження цифрових технологій (blockchain, smart contracts) у сферу посттрейдингу.

Запропоновано концептуальні напрями розвитку інституційного середовища ринку деривативів України: гармонізацію законодавства з європейськими нормами, цифровізацію розрахункових процесів, посилення інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, створення єдиного інформаційного простору для клірингових операцій. Реалізація цих заходів сприятиме формуванню конкурентоспроможної біржової інфраструктури, зниженню системних ризиків, підвищенню довіри інвесторів та інтеграції України до європейського фінансового простору.