НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вже давно триває процес реформування електроенергетичного ринку. Європейські орієнтири лібералізації ринку спонукають до змін в Україні. Проте, внутрішні суперечності вітчизняного ринку уповільнюють ці зміни. Основою цих змін є Закон України “Про ринок електричної енергії”, прийнятий ще у 2017 році, який закладає підвалини для глибокого реформування. Це виявляється в такому: всі підприємства (виробники та постачальники) на ринку електроенергетики мають працювати на відокремлених, самоорганізованих принципах; відкритість та гласність, та вільний доступ до користування мережами всіх суб’єктів господарювання на засадах публічних договорів; законом передбачається та створюється кілька ринків електроенергії: внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг. На кожному з них діє окремий порядок функціонування, система купівлі-продаже електроенергії, ціноутворення, встановлення норм та квот обсягів продажу.

Метою статті є визначення пріоритетних напрямів реалізації організаційно-економічного механізму формування системи енергетичної безпеки України, в контексті електроенергетики.

Ситуація на електроенергетичному ринку потребує великих інвестицій (близько 25 млрд. дол. за 10 років) для забезпечення надійності та безперебійності поставок електроенергії. Реформування електроенергетичного ринку має базуватися на таких принципах: ефективність та прозорість діяльності НКРЕКП; відокремлення виробництва електроенергії від її розподілу; необхідна сертифікація оператора системи передачі; оновлення системного, технічного та програмно-інформаційного забезпечення; оптимізація заходів та реформування роздрібного ринку до потреб споживачів; економічне обґрунтування ціноутворення до потреб та можливостей споживачів, зокрема зміна механізму перехресного субсидування. Реалізація запланованих цілей та пріоритетних напрямків допоможе знизити ризики при реформуванні електроенергетичного ринку, активізувати конкурентну основу між учасниками (суб’єктами) даного ринку, створити умови для покращення якості послуг, обмежити вплив негативних факторів на навколишнє середовище з стимулюючою політикою ціноутворення. На наш погляд структурована будова організаційно-економічного механізму дозволить певним чином систематизувати розуміння етапності функціонування електроенергетичного ринку. Відтак, формуватиметься в своїй сукупності єдина система взаємозв’язків між цілями реформування, пошуком методів реформування, джерелами фінансового супроводу, суб’єктними та об’єктними позиціями, принципами та способами їх регулювання, які прямо або опосередковано, здійснюють вплив на ефективність електроенергетичного ринку.